22 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Як за роки мерства стати доларовим мільйонером і вивезти гроші полтавців в офшорні зони — знає і вміє Андрій Матковський

Гектари міської землі, продані за безцінь, «віджаті» бібліотеки і території шкіл, збір «данини» з підприємців і п’яні зухвалі дебоші наближених – такими і ще багатьма іншими «благородними» речами запам’ятався полтавцям колишній мер Андрій Матковський.

Він дістав у спадок від Анатолія Кукоби місто, яке по праву вважалося одним з найгарніших в Україні: нашим дорогам заздрила вся Україна, сучасна архітектура робила місто справді європейським, парки та ошатність вулиць давали Полтаві статус одного з найзеленіших обласних центрів країни. Але жадібність і патологічна брехливість Андрія Матковського звели все нанівець і призвели до проблем, яке місто намагається вирішити вже не один рік.

Як продати міську землю вартістю 450 мільйонів гривень за шість мільйонів

Матковський – людина різнобічних талантів, що має досвід роботи у різних сферах. Учень Суворовського училища (щоправда, звідти його виключили), спортсмен, комсомолець і просто гарна людина. Керував і банком, і податковою. У тому, що він має гострий розум, ніхто не сумнівається. Ось тільки той факт, що він спрямовує свій розум не на користь жителів міста, а проти них – уже давно не є секретом.

За два роки на посаді мера, з 2008 по 2010-й, Матковський устиг заволодіти такою кількістю нерухомості в Полтаві, що позаздрять керівники більшості країн світу. Міський голова приватизував ледь не півміста і запустив руку в кожний прибутковий бізнес. За приблизними підрахунками, тоді Матковський заволодів нерухомістю, враховуючи торговельні центри, ресторани, автозаправні станції та будівлі в історичній частині міста на понад 12 мільйонів доларів. Територію розміром чотири гектари (колишні артсклади) замість ринкових 450 млн гривень він продав за шість. Куди поділася різниця і як тодішній міський голова укладав угоду – лишається тільки здогадуватися.
Варто згадати і про приміщення обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного на вулиці Гагаріна: коли Половинці не вдалося «віджати» його по-тихому, бібліотеку просто спалили, а на тому місці компаньйони тодішнього мера відкрили елітні магазини для своїх елітних друзів.

Позбавили територій і два навчальних заклади міста: спеціалізовану на той час школу №3 і Малу академію мистецтв ім. Раїси Кириченко. У самому центрі міста, на кругу, як кажуть полтавці, Андрій Всеволодович зажадав збудувати ще один готель.

Численні мітинги підприємців міста стали особливістю Полтави в часи правління Матковського. Він не гребував жодними методами і не зважав ні на кого: у жовтні 2008 року під стіни мерії з гаслом «Матковський, схаменися – всього не забереш!» вийшли активісти міської організації Українського товариства глухих. Задля того, щоб нажитися на фактичному перепродажу ласої ділянки землі поблизу Центрального ринку, навіть у цих знедолених людей Матковський і гоп-компанія відібрали тоді територію книжкового ярмарку, де УТОГ планував розпочати своє будівництво.

А поблизу міста за сім мільйонів доларів Андрій Матковський звів собі будинок у стилі Царських Палат у Санкт-Петербурзі, з великою кількістю колон і територією, на якій можна було б розмістити кілька багатоповерхівок. Простий мер маленького міста бідної України…

Утім, потяг до розкоші і визнання в Андрія-половинки був завжди: багато полтавців, які свого часу працювали з ним або під його керівництвом, згадують, що Андрій Всеволодович завжди вимагав, щоб його зустрічали по-царськи: бажано – з червоною доріжкою, уздовж якої всі мали вишиковуватися й аплодувати йому.

Добровільно-примусові внески на благо… міського голови

Підприємці, що працювали за часів Матковського і при цьому не були його поплічниками, чудово пам’ятають щомісячні «листи щастя», у яких було вказано, скільки коштів підприємець має перерахувати на «благо міста». Утім, кошти, звісно ж, не йшли до міського бюджету. Така данина збиралася не лише з бізнесменів, а навіть із працівників того ж виконкому та комунальних служб. Чого варті ті благодійні бали Андрія Матковського, на які всі начальники управлінь і відділів були зобов’язані приходити з чоловіком чи дружиною і сплачувати «добровільний» благодійний внесок у розмірі середньомісячної зарплати з людини. Андрія Всеволодовича з дружиною, вже за доброю традицією, зустрічали як особу монаршої сім`ї…

«Я дуже патріот України, саме тому живу за кордоном»

До речі, родина і патріотизм – не порожні слова для Андрія Всеволодовича. Він так любить Україну і Полтаву, що аж живе за кордоном. Кіпр та Австрія – не вигадка чорних піар-технологів. Ще за часів свого мерства Половинка проводив на Кіпрі більше часу, ніж у Полтаві. Там він має і маєток, і дорогі автівки, і решту благ цивілізації. Саме там його син пішов у школу, поки батько-високопосадовець обкрадав бюджет, призначений для розвитку освіти в духовній столиці України. Сім`я тодішнього мера і нинішнього кандидата отримала свідоцтво на проживання в Австрії, користуючись інвестиційним методом, який передбачає, зокрема, інвестиції в банківську, або будівельну, або сферу послуг, у розмірі від 500 000 до 1 000 000 євро. Сплата першої цифри не дає стовідсоткового результату отримання свідоцтва. Враховуючи те, що Матковський та його родина отримали свідоцтво на право проживання дуже оперативно, мова йде про інвестиції в економіку Австрії на суму понад 1 мільйон євро.

Там же «чесний і патріотичний» кандидат на посаду мера проводить свої, мабуть, сповнені патріотизму дні в період між виборами.

«Не хочете бачити мене мером? А я сказав, що хочете!»

А вибори Андрій Всеволодович любить. Він не може змиритися з тим, що полтавці вже тричі сказали йому своє впевнене «Ні!», не переобравши його мером у 2010 році, не обравши народним депутатом у 2012-му та 2014-му. Він готовий знову і знову вкладати мільйони доларів у свої передвиборні кампанії, сподіваючись на те, що полтавці ціною власного здоров’я і добробуту здобудуть йому владу, гроші і повну безкарність.

Цього разу, як і на кожні вибори, Андрій-половинка наймає цілу команду піар-технологів, які займаються не лише «просуванням» свого кандидата, а й очорненням інших та фальсифікаціями на виборчих дільницях. Жоден інший кандидат на посаду міського голови не має таких фінансових ресурсів і фактичних можливостей рекламуватись у засобах масової інформації Полтави. Це не дивно, адже два з трьох місцевих каналів є його власністю. Володіє він також агентством, яке має найбільшу кількість бігбордів і сітілайтів у місті – чого ж тоді дивуватися, що всі інші кандидати не мали змоги розміщувати на них свою політичну агітацію?! Відтак, усе місто рясніє яскравими обіцянками Половинки, а на телебаченні він розповідає нам про те, що гріхів за душею не має, а все погане, що було за його часів, – не з його вини. То ви й досі вважаєте, що він не маніпулює вашою думкою?!

Та все б нічого, якби «чесний» кандидат говорив лише за себе. Ті ресурси, які Матковський кидає на очорнення інших кандидатів і створення фальсифікацій на дільницях, вражають навіть тих людей, які працювали чи не на всіх виборах, що відбувались у незалежній Україні. Фінансові піраміди в стилі Мавроді, залякування і примус працівників державних органів, підкуп членів виборчих комісій у купі з покриванням усіх цих порушень відповідними структурами зробили свою справу: Матковський пройшов у другий тур попри те, що полтавці відверто зізнаються – бачити його на посаді мера знову не хочуть!

Та його ваша думка не цікавить. Бо для цинічної і зверхньої людини, яку технологи навчили правильно брехати й удавано посміхатися, немає нічого святого, крім особистих інтересів.

Він обіцяє ідеальні дороги, хоча за часів свого мерства жодну не відремонтував капітально. Він обіцяє нові дитячі садочки, хоча за часів свого мерства розпродавав їхні приміщення. Він обіцяє ковзанки для дітей, хоча свого часу сам же їх позакривав. І це лише крапля з того, що можна розповісти!
Шановний полтавцю! Ви справді думаєте, що ваш голос не вирішальний? Ви впевнені, що, коли не проголосуєте або ж якщо зіпсуєте бюлетень, то він не ляже в стос бюлетенів за Андрія-половинку, який з таким хворобливим запалом рветься до влади? Ви впевнені, що хочете втратити Полтаву?
Не будьте байдужими! Прийдіть на вибори 15 листопада і зробіть вибір на користь Полтави! Не допустіть до влади олігарха-перевертня, який зруйнує наше місто і наше з вами життя!

Віктор Бажан, громадський діяч
Іван Мольченко, 10.11.2015, 12:592820
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень