18 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

Що треба знати про педикульоз?

Останнім часом у Полтаві фіксують зростання рівня захворюваності на педикульоз (вошивість). Про те, що це за хвороба, хто у групі ризику, як її правильно лікувати та які є засоби профілактики, ми поговорили з Оленою Сивушенко (на фото), завідуючою відділенням організації епідеміологічних досліджень Полтавського міськрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр ДСЕСУ».

– Олено Миколаївно, про педикульоз знає більшість людей, але поясніть, будь ласка, що являє собою ця хвороба і хто її збудник?
– Педикульоз, або вошивість – ектопаразитарне захворювання шкіри, спричинене вошами. Воші – це специфічні паразити, які проводять усе своє життя на людині та харчуються її кров’ю. Відповідно до локалізації вошей виділяють різновиди педикульозу: головний, лобковий, а також платтяний фтиріоз.

Найбільш розповсюджений вид вошей – головні. Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10–14 днів виходить личинка, яка через 10–14 днів перетворюється на дорослу вошу. Головні воші відкладають чотири яйця в день, 88–140 за все життя, тривалість їх життя становить 27–38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї людини може сягати до 200. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.

– Які перші симптоми зараження? Що має відразу насторожити?
– Це насамперед сильний свербіж шкіри голови і шиї, викликаний певною речовиною, яку виділяють воші. Дитина, котра страждає від педикульозу, постійно сильно чеше голову і роздратована, на шкірі можуть з'явитися сліди від подряпин. Червоні сліди від укусів зазвичай видно на шкірі голови і шиї, часто – за вухами. На волоссі помітні дуже маленькі блискучі білі крупинки (яйця), схожі на лупу. Але на відміну від лупи, яку можна струсити з голови, яйця вошей дуже щільно прилипають до волосся. При тяжкій формі педикульозу лімфатичні вузли за вухами можуть бути збільшені.

– Як передається хвороба?
– Захворювання передається контактно-побутовим шляхом, при порушенні правил особистої гігієни (через спільне використання гребінців, носіння чужих головних уборів, при спільному користуванні постільними речами). Заразитися можна також у місцях великого скупчення людей (у громадському транспорті, в місцях спільного відпочинку). Особливо швидко педикульоз розповсюджується в дитячих колективах, оскільки діти частіше порушують правила особистої гігієни. Останні роки вікова структура дітей із педикульозом розширилась: якщо раніше це були школярі 1–4 класів, то сьогодні його виявляють серед учнів 1–7 класів.
Групою ризику для платтяного і лобкового педикульозу є особи, які нехтують особистою гігієною і нерозбірливі в сексуальних зв'язках.

– Доводилося чути, що від педикульозу значно частіше страждають люди з малозабезпеченої категорії населення.
– Думка, що педикульоз є «хворобою бідних», хибна, адже заразитися ним може кожен, незалежно від соціального статусу. Крім того, воші, хоч як дивно це звучить, навпаки люблять чисту шкіру.

Єдиною причиною так вважати може бути те, що серед соціально неадаптованих груп населення частіше зустрічаються випадки тяжких форм. Це пов’язано як із відсутністю настороги до захворювання, так і несприятливими побутовими умовами.

– Чим може обернутися тривале нелікування хвороби?
– Хворі розчісують уражені педикульозом ділянки, що призводить до вторинного інфікування, оскільки місця укусів служать вхідними воротами для патогенної мікрофлори. Тоді вошивість ускладнюється піодермією та іншими гнійничковими захворюваннями.

При відсутності лікування хвороба набуває запущених форм: голова пацієнта покривається гнійними шкірочками, волосся через гній злипається в пучки, збільшуються регіонарні лімфовузли. При дерматоскопії виявляється велика кількість гнид і дорослих вошей. Також воші є переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та зворотного тифу. Саме тому внаслідок тривалого нехтування лікуванням людина ризикує бути зараженою однією з перелічених мною хвороб.

– Що слід робити в першу чергу при виявленні педикульозу?
– Якщо випадок педикульозу виявлено, наприклад, у дитячому колективі, то необхідно оглянути всіх дітей і членів сім’ї того, у кого знайдено воші. Після цього слід провести санітарну обробку не тільки враженої особи, а й тих, хто з нею контактує. Зауважу, що гниди слід вибирати руками. При необхідності стрижуть або бриють волосся. Через тиждень або три-п’ять днів хворого на педикульоз знову оглядають і, в разі потреби, проводять повторну обробку, аби не залишилися живі гниди, з яких потім вийдуть воші.

– За яких умов хвороба поширюється найшвидше? Можливо, є якісь періоди, коли спостерігається зростання кількості заражених?
– Хвороба поширюється найшвидше в осінньо-зимовий період, коли всі починають користуватися головними уборами. Крім того, поширеність хвороби залежить ще й від емоційного стану людини. Якщо вона постійно у стресі, нервує і хвилюється, то ризик підхопити непроханих «сусідів» зростає в рази.

– Як правильно лікувати педикульоз?
– При виявленні вошей необхідно вдатися до обробки хімічними препаратами. Засоби для лікування педикульозу – педикулоциди – продаються в аптечній мережі в різних формах випуску (шампуні, спреї, лосьйони). Головне під час вибору препарату – дуже ретельно дотримуватися рекомендацій щодо його використання, зважаючи на вік та особливості організму. Після використання препарату треба висушити голову і видалити мертвих паразитів і яйця за допомогою спеціального гребінця з дрібними зубцями. Повторювати цю процедуру треба раз на тиждень, щоб поступово видалити всіх вошей, котрі вилупилися, оскільки шампунь або лосьйон не знищують яйця паразитів. Можна попросити когось із членів родини чи друзів оглянути шкіру голови і видалити всі яйця. При розчісуванні дорослим можна вмочати гребінець у гарячий оцет, аби ефективніше видалити гнид.

Слід пам’ятати, що дітей до п’яти років, вагітних жінок-годувальниць, осіб зі шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом. Лише для обробки брів і скронь застосовують 5% борну мазь. При виявленні лобкових вошей найефективнішим засобом боротьби з ними стане гоління в паховій ділянці.

Боротьба з платтяними вошами відбувається при обробці одягу в сухожарках, а в домашніх умовах – шляхом прасування одягу та постільної білизни по п’ять разів гарячою праскою. Прання білизни у пральних машинах при температурі води 40°С не вбиває вошей, тому її необхідно кип’ятити не менш як 15 хвилин.
Ліквідувати педикульоз можна тільки при одночасній обробці всіх уражених (навіть поодинокими вошами) білизни, одягу, постелі та предметів обстановки.

– Іноді дітям стрижуть волосся, аби вивести вошей. Наскільки це виправдано? Як лікувати педикульоз тим, у кого довге волосся?
– Так, стрижка волосся використовується як один із засобів боротьби з педикульозом і сьогодні. Усе залежить від конкретного випадку. Причиною такого радикального кроку можуть стати запущеність хвороби, протипоказання до застосування речовин для обробки волосся. Крім того, на відміну від лікування педикульозу на короткому волоссі, на довгому це ускладнюється тим, що дуже непросто вичісувати з нього гнид. Саме тому часто для полегшення боротьби з педикульозом волосся стрижуть. Але треба пам’ятати і про естетичну сторону такого способу, особливо коли мова йде про дівчаток. Тому варто спробувати одразу інші засоби. Якщо вони не подіють, то останнім кроком є стрижка.

– Чого категорично не можна робити при педикульозі? Найнебезпечніші методи лікування (дуст, дихлофос), до чого це може призвести?
– Важливо пам’ятати, що будь-які засоби мають використовуватися згідно з призначенням. Ризиком при використанні засобів, які не призначені для боротьби з педикульозом, є отруєння, алергічні реакції, а також опіки шкіри. Зауважу, що ні дуст, ні дихлофос, ні гас у жодному разі не можна використовувати для виведення вошей, тим більше у дітей.

– Яких помилок найчастіше припускаються люди при лікуванні хвороби?
– Найчастішою помилкою при лікуванні педикульозу є не повністю видалені гниди, які «затягують» процес одужання і провокують рецидиви.

– Які шляхи профілактики педикульозу?
– Найефективнішою профілактикою є дотримання правил особистої гігієни та вчасне виявлення випадків зараження. З цією метою слід проводити огляди волосистої частини голови й одразу лікуватися. Особливо це стосується дітей: батьки мають перевіряти їм голову мінімум раз на десять днів, а у періоди поширення хвороби – і кілька разів на тиждень.
Оксана Ханас, 26.11.2015, 16:172355
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень