19 червня 2019 • № 24 (1560)
Rss  

Нові життя Нечуя-Левицького

Сьогодні заяложена програма, втомлені вчителі, знудьговані учні, загальна атмосфера ненависті та відбувальщини? Насправді, у нас хороша література, потрібно тільки дати їй шанс. Наприклад, видати так, щоб класика пасувала образу сучасної молодої людини. Саме про це попіклувалася ПОУНБ імені І. П. Котляревського. Полтавська обласна універсальна бібліотека імені Івана Котляревського разом із видавництвом «Основи» та незалежним мистецьким об`єднанням «Магнум Опус», якому виповнилося 4 роки запропонувала своїм читачам цикл лекцій під назвою «Невідомий Нечуй-Левицький». Потрібно зазначити, що подібні заходи проходять не лише у нашому обласному центрі, а й у Києві та Харкові і Львові. Приємно , що співробітники бібліотеки пішли на зустріч молоді і проходив захід після закінчення навчання у студентів. Тому на вечорі були студенти ПНПУ ім. В. Г. Короленка та Політехнічного коледжу та учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського.

Іван Нечуй-Левицький по-новому представ перед полтавцями на заході, що проводив відділ соціокультурної діяльності в літературній вітальні ПОУНБ імені Івана Котляревського. Велика книжкова виставка, підготовлена Юлією Шолудько, бібліотекарем цього відділу, ведучою заходу, розповідала про життєвий та творчий шлях Нечуя-Левицького, а також показувала усі видання роману «Кайдашева сім`я» у ХХ ст., що зберігаються у фонді бібліотеки. Такий ретроспективний показ видань дав змогу сучасному читачу порівняти видання книги минулих десятиліть і нову, видану в 2015 р.

Захід побудований нетрадиційно, адже тут читачі почули про мало відомі факти з життя класика та ознайомилися з новим виданням «Кайдашевої сім`ї» з уст молодих людей. Зокрема від Катерини Ткаченко, випускниці ПНПУ ім. В. Г. Короленка, вчителя української мови та літератури, співзасновника «Магнус Опус» почули про іпостасіНечуя_Левицького – священник, письменник, нещасливий закоханий, перекладач та бунтар, педагог і люблячий син. Із науково-популярної лекції К.Ткаченко молодь дізналася, що батько письменника відкрив на власні кошти українську школу для дітей стеблівських кріпаків. Разом з сільськими хлопчаками осягали ази грамоти й Іван та його брат.Але школу закрив місцевий поміщик. У 1845 році, після закриття батьківської школи, малого Івана Левицького відвезли в Богуслав до дядька Євтропа Трезвінського. Той повинен був протягом двох років готувати свого небожа до вступу в духовне училище. На дев’ятому році життя Івана віддали до бурси: батько хотів, щоб його син став священником. Протягом шести років навчався там майбутній письменник. 1852 року Нечуй-Левицький закінчив Богуславське духовне училище, а наступного року переїхав у Київ, де поступив навчатися в семінарію.Левицького ніколи не вабила духовна кар’єра, він прагнув віддати свої сили на користь народу. Закінчивши 1865 року академію у званні магістра богослов’я, Іван Семенович рішуче відмовився від попівської ряси і присвятив себе благородній педагогічній і літературній діяльності. Із зацікавленням прослухали повідомлення, що протягом 1865-1866 рр. він викладав російську словесність у Полтавській семінарії. Там же написав перші свої твори — повість «Дві московки» й оповідання «Рибалка Панаса Круть», які були надруковані 1868 року у львівському часописі «Правда». Левицький писав свої гостросоціальні твори у надто тяжкий для української літератури час, а тому змушений був ховатися під псевдонімом, за який обрав прізвище козацького полковника, героя "Думи про Нечуя", яку дуже любив.

Службові обставини і матеріальна скрута примусили письменника вже через рік залишити Полтаву і виїхати до Польщі. З 1866 року Левицький — учитель Каліської жіночої гімназії в Польщі. А згодом його направили в Седлець, що на Підляссі. Тут він шість років працював у світській гімназії. Після шестирічного перебування в Польщі Іван Семенович почав клопотатись, щоб його перевели вчителювати в Одесу або в Кишинів. 24 серпня 1873 р. прохання письменника задовольнили: його призначили викладачем російської мови першої Кишинівської чоловічої гімназії. Під час вчителювання в Кишиневі вийшли у світ його найкращі повісті «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Бурлачка» (1880).

Одна із найяскравіших повістей української літератури, "Кайдашева сім’я", покликана розкрити трагедію села Наддніпрянщини у ХІХ столітті. Конфлікти усередині однієї колоритної родини зображені із гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації життя громади, поведінку духовенства, які призводять до "змізеріння людського духу". Постать письменника, про якого іван Франко сказав: « Повість «Кайдашева сім`я» Івана Нечуя-Левицького належить до найкращих оздоб українського письменства», подана у лекції по-сучасному, щоб наблизити його до читача ХХ1 ст. Адже саме він за допомогою гумору висвітлював життя і колорит українського народу, писав не нудно і сучасники читають його твори. Хоча повість написана понад 100 років тому у ній підняті вічні проблеми стосунків у родині, де зібралися егоїсти, котрі не йдуть на поступки заради миру.

Концептуальне видання "Кайдашевої сім’ї" для школярів – ще одна новинка альтернативної серії української класики від "Основи".Особливість видання – концептуальне та креативне оформлення. Сучасні колажні ілюстрації художниці ЛєриСхємки провокують читача – і спонукають замислитися: а може, справді так мало змінився світ із тих часів, якщо ми щиро сміємося над жениханням Карпа і Лавріна, лайкамиКайдашихи і її невістки Мотрі, співчуваємо старому Омелькові, співпереживаємо тендітній Мелашці..

За роки, що пройшли від написання твору, людство встигло удосконалити усе на світі, але при цьому не зробило ні кроку назустріч взаєморозумінню та подоланню своїх вад. Наголошуючи на цьому, на заході була розказана візуальною мовою історія 1878-го року, яка близька людині з 2015-го. Ілюстрації до книги – це не зображення того, як виглядали Мотря чи Кайдашиха, а зображення напружених і зовсім не ідеальних стосунків, Зокрема завдяки розробленійсистемі смайликів. Наприклад, якщо на сторінці книги відбуваються сварки Мотрі та Марії – блискавки, якщо посміхається автор – веселі обличчя в кружочку.

Оксана Кравченко, 10.12.2015, 13:07998
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень