19 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

Короленківська ялинка

Переїхавши до Полтави на постійне місце проживання у 1900 році, видатний російський письменник-демократ і гуманіст Володимир Короленко започаткував у нашому місті нове свято – короленківську ялинку.

Ця традиція родом з дитинства письменника, що пройшло на Волині. В автобіографічній повісті «Історія мого сучасника» Короленко передає свої дитячі і юнацькі враження від святкування Різдва: «Підійшло Різдво. Я раніше прибрав свої інструменти й запалив свічку, нещодавно надіслану мені братом із Глазова. У цей день моя мати була іменинницею. Крім того, з Різдвом поєднано для мене стільки спогадів дитинства: у нас напередодні не їдять до зірки. А ввечері – довгий стіл з білосніжною скатертиною, сіно на столі та дідух у кутку на спогад про хлів, у якому народився Христос. Я вже не міг називатися віруючим, але хто скаже, коли можуть втратити силу такі спогади…».

Отже, щороку до католицького Різдва, що відзначається 25 грудня, у короленківській оселі прикрашали ялинку. Спочатку це було сімейне свято, що згодом перелилося у свято суспільне, як це було зазвичай у Короленка.

До свята готувалися заздалегідь: довгими зимовими вечорами всі члени родини Володимира Галактіоновича створювали власноруч ялинкові прикраси. Це були клоуни, танцівниці й танцюристи, фігурки ряджених, торбинки для подарунків з янголами, хлопавки, плетені кошики, картонні глечики, прикрашені мереживом. Це справжні витвори мистецтва, що збереглися до наших часів.

Крім цих оригінальних прикрас, на ялинку вішали горішки, замотані в золотий та сріблястий папір, яблука, мандаринки.

На свято короленківської ялинки запрошували дітей із бідних родин. Жодна дитина не йшла з дому письменника без подарунка. Їх для маленьких гостей заготовляли теж заздалегідь. Це були книги, іграшки, солодощі. Але ритуал вручення подарунків був незвичайним. Гості, що були в дитячій кімнаті, закидали вудочку в кабінет господаря, і там Володимир Галактіонович закріплював на ній подарунок. Так кожен гість «виловлював» свій подарунок самостійно. Діти співали пісень, водили хороводи, читали вірші.

На вогник короленківської ялинки приходив і молодий Іван Козловський із друзями, колядував, бажав здоров’я та всіляких гараздів.

У 80-х роках минулого століття в музеї були відроджені такі традиції короленківського дому, як-то доброчинні ялинки та святкування Різдва Христового. Чекають гостей на це унікальне свято з можливістю зануритися в історичну дійсність початку ХХ століття й нині – діти зможуть насолодитися цікавим і змістовним відпочинком у літературно-меморіальному музеї В.Г.Короленка.
Марія Бойко, 11.12.2015, 15:07644
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень