17 червня 2019 • № 24 (1560)
Rss  

Сучасне прочитання арабської поезії

Приємним сюрпризом для читачів ПОУНБ імені Івана Котляревського став вечір, присвячений арабській поезії, що відбувся минулої неділі у відділі мистецтв. Нове життя у неї вдихнули два талановитих полтавця Павло Москалюк та Сергій Шерман, які створили музику до творів Аль-Мутанаббі. Вони не лише у супроводі гітар виконали найвідоміші його твори, а й ознайомили громадськість з життям цього поета- філософа-мандрівника, незаслужено забутого нині. Адже він був великим представником пізньої класичної літератури. Властивими його розповідям блиском і пишнотою завжди захоплювалися арабські критики. Творчість Аль-Мутанаббі (915–965 рр.) - вершина арабської панегіричної поезії. Традиційні образи древніх касид органічно переплітаються з ускладненими постатями нового стилю, в маніпулюванні якими поет виявляє нескінченну винахідливість і фантазію.

У віршах Аль-Мутанаббі завжди присутній сам поет. Він часто з гордістю говорить про свою хоробрість, про талант, про блиск і популярність своїх віршів. За часів Аль-Мутанаббі колишня родова єдність, що надавала значення особистості поета, була давно зруйнована. Звідси песимізм, а де й розпач у творчості Аль-Мутанаббі, поета із яскраво вираженим особистісним початком, людини « котра не знаходила собі місця» у структурі тодішнього суспільства.

Аль-Мутанаббі народився у Куфі (сучасний Ірак) в родині водоноса, хоча і стверджував пізніше, що має шляхетне походження. Коли кармати напали на Куфу в 924 році, він пішов з ними і жив у пустелі, вивчив їх діалект арабського, близький до класичного арабського. В 932 году він очолив повстання карматів, видаючи себе за пророка; після поразки повстання потрапив до в`язниці. За це він отримав своє прізвище, Аль-Мутанаббі, що в перекладі з арабського означає "той, хто видає себе за пророка". У 935 році його звільнили з в’язниці, і він став мандруючим поетом, заробляючи на життя віршами. У 948 році його прийняли при дворі халебського князя Сайф ад-Даули. Аль-Мутанаббі завжди був гострим на язик і змушений залишити двір із-за інтриг. А в 957 році прийнятий при дворі Абу аль-Міск Кафура в Єгипті. Намагався стати губернатором Сідону, проте не був призначений, і тому написав сатиричний вірш на Кафура і змушений був рятуватися втечею в 961 році. До 965 року був при дворі в Ширазі, пізніше з вересня 965 року мандрував до Куфи, де загинув. Його смерть овіяна легендами, вважається що поета вбили через помсту. Поета запросили на весілля, де зачитав вірш , в якому були рядки про корову, що викликало образу.

Від Аль-Мутанаббі до нас дійшло понад сто од (касид) и біля двохсот невеликих віршів та фрагментів. Його мова багата, а композиція поезії має новації. Ліричний герой Аль-Мутанаббі – це надзвичайно горда людина; в одному з творів він стверджує, що його поезія настільки міцна, що навіть сліпі можуть її читати, і слова настільки наповнені значенням, що навіть глухі їх почують.

Цей період часу між падінням Багдада під навалою монголів у 1258 році і 19-м сторіччям зазвичай розглядається як період літературного і політичного занепаду арабів. Дійсно, протягом цих п'ятисот років арабські письменники були стурбовані більшою мірою збереженням своєї літературної спадщини, ніж розвитком нових форм та ідей. Це було століття енциклопедій, тлумачень та словників. Зіткнувшись з масовим знищенням книг за часів вторгнень Чингісхана, а пізніше Тамерлана, вчені займалися збором уцілілих довідників, списків і скорочених викладів творів для того, щоб забезпечити їх подальше існування. Полтавські барди Павло Москалюк та Сергій Шерман теж долучилися до цієї шляхетної справи. Саме вони зробили величезну і потрібну читачам справу на музичному вечорі у ПОУНБ імені Івана Котляревського із циклу «Звучить гітара», показавши сучасному читачу і слухачу поезію невідомого нам арабського поета, чиї твори такі співзвучні нашим думкам і мріям, і зробили це гідно, креативно і красиво. Вони пересипали свої музичні виступи старовинними легендами, прислів`ями, немов дорогоцінним камінням, створивши ауру того часу. Павло Москалюк та Сергій Шерман у дуеті «Аль-Кабир» показали програму під назвою «Дорога на Алькасар» на вірші Таібба Аль-Муттанабі в перекладі Олега Ладиженського. На заході прозвучали такі пісні на вірші Таібба Аль-Муттанабі:» Касида про безсилля»,»Хвороба», «Касида привидів»,»Навіщо ти живеш, людино?», «Касида сумнівів», «Балада двійників», «Касида про останній поріг», «Мені наснилось…», «Касида про взяття Кабіра» та інші.

Оксана Кравченко, 17.12.2015, 12:38723
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень