10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Пожежну інспекцію не влаштувало місце першої повоєнної аптеки

Минулого року у приміщенні галереї мистецтв відбулася виставка «Життя Полтави під час окупації». Автор багатьох знімків – німецький інженер Херберт Келлер, який працював тоді в нашому місті й попутно фіксував його життя. Після його смерті два альбоми з підписом «Полтава» випадково потрапили на очі Аліні Треніній, яка працює радником бургомістра міста Ляйнфельден-Ехтердінгер – побратима Полтави. І завдяки її старанням ці знімки й «повернулися» до нашого міста. Організував виставку історик Олег Безверхній, який доклав зусиль, щоб фото побачили полтавці. Варто сказати, що більшість знімків уже експонувалися раніше, але цього разу Олег Віленович додав ще два. От навколо них і зібралися знавці старої Полтави, щоб з’ясувати, у якому ж місці фотограф зафіксував мить. І таки одне впізнали: на Пушкіна, 41/28. Про цей будинок і розповімо в рубриці «Ретро-погляд».

На фото, зробленому восени 1941 року, колона німецьких військ рухається вздовж вулиці Пушкіна. На не досить чіткому знімку праворуч можна побачити будинок, на місці якого у 1970-х звели промкомбінат військторгу (Пушкіна, 22). Колона ж проходить повз триповерховий будинок, в архітектурі якого можна впізнати споруду на Пушкіна, 41/28, яка нині має п’ять поверхів. На третьому поверсі торцевої частини викладена дата спорудження – 1930. За однією з версій, цю будівлю звели для працівників панчішної фабрики.

Краєзнавець Юрій Гужва в архівах СБУ відшукав згадку про те, що під час окупації на Пушкіна, 43, в одному з корпусів діяло відділення розвідшколи «Оріон», а для її курсантів у частині будинку на Пушкіна, 41/28, облаштували гуртожиток. На початку війни тут також тимчасово діяв штаб, де полтавці могли дізнатися про долю військовополонених.

Старожил Альфред Вінницький провів своє дитинство в 1930-х роках на вулиці Луначарського (нині 1100-річчя Полтави) і дещо пам’ятає про цей будинок.
– До війни це був житловий будинок, де мешкали прості люди, не знаю, якого підприємства. А от поруч на Котляревського, 30, був елітний будинок для партпрацівників, – згадує Альфред Петрович. – У 1949 році я працював в управлінні «Міськкомжитлобуд», контора якого розташовувалася навпроти каланчі на вулиці Фрунзе. У будинку на Пушкіна, 41/28, робив електропроводку, вона була некрита на роликах. Про такі блага цивілізації, як газ та водопостачання, тоді й мови не було, топили буржуйками. А в сусідньому «елітному парткомівському» було опалення від кочегарки.

У державному архіві Полтавської області зберігається «Проект аптеки на вул. Пушкіна, 41, у Полтаві», датований 1948 роком. Полтавське обласне аптекоуправління звернулося з клопотанням на адресу виконавчого комітету Полтавської міської ради депутатів трудящих відвести приміщення в будинку на Пушкіна, 41, у складі однієї квартири для розміщення магазину-аптеки. Мотивація така, що в центрі міста досі немає жодного магазину-аптеки. Згодом план розміщення аптеки був відхилений пожежною інспекцією, бо: «був запланований вихід з підсобних приміщень на сходову клітку загального користування». Планувалося, що аптека буде займати приміщення площею 76 квадратних метрів. Цікавий момент: кімнати повинні опалюватися двома пічками, розрахованими на дворазове завантаження палива на добу. Аптека приєднана до дворового водопроводу. У дворі потрібно збудувати для господарчих потреб сарай та погріб, обидва площею по 25 квадратних метрів. Зрештою аптеки в цьому будинку так і не відкрили, можливо, пожежна інспекція знову щось таке знайшла.
На фото 1941 року: колона німецьких окупантів рухається вулицею Пушкіна.
Дивлячись на фото 1941 року, читач може засумніватися, чи про той будинок ми ведемо мову, адже колона рухається вулицею Пушкіна проти нинішнього напрямку руху транспорту.

Полтавка Тетяна Мискіна стверджує, що як мінімум до 1957 року напрямок руху по Пушкіна був двостороннім.
– Як зараз пам’ятаю, наш переїзд з вулиці Луначарського на нову квартиру. Ми на вантажівці виїхали на вулицю Пушкіна і повернули ліворуч у напрямку школи №10, де я навчалася з 1954-го по 1964-й роки, – згадує Тетяна Миколаївна. – У будинку на Пушкіна, 41/28, на третьому поверсі жив наш однокласник Семен Ситник. Він у школі був талановитим і по завершенні навчання вступив до Ленінградського театрального інституту. А згодом ми дізналися, що наш Семен став народним артистом РРФСР. Моя подруга Галина Михайлівна Педяк, яка мешкає в цьому будинку, розповідала, що в 1969 році звідти виселили мешканців і почали добудову ще двох поверхів. Закінчили роботи в 1972 році. У торцевій частині першого поверху, де нині банк, спочатку була квартира, а в 1990-х з’явилася якась контора. Усередині 2000-х війна нагадала про себе. Якийсь бізнесмен вирішив облаштувати в підвалі склад і знайшов вибухівку, здається, гранату, яку знешкодили сапери.
Будинок на Пушкіна, 41/28, має меморіальну дошку з написом: «У цьому будинку з 1973 по 1993 рр. жив і працював заслужений художник України Віктор Миколайович Батурін». Ця людина щедро дарувала свій талант Полтаві. Батурін відомий як автор пам’ятника загиблим українським козакам, низки меморіальних дощок, присвячених славним землякам, як президент фонду «Відродження». У період підготовки до святкування 800-річчя Полтави Батурін був призначений на посаду головного художника міста. Він співавтор художнього оформлення музейних комплексів літературних музеїв І.П Котляревського, садиби Панаса Мирного, Державного музею театрального, музикального та кіномистецтва в Києві, музею-заповідника М.В.Гоголя в Гоголевому та А.С.Макаренка в Ковалівці.
Володимир Сулименко, 13.01.2016, 16:431321
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад