23 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Світлана Моторна: Творчість для мене — це суцільне задоволення!

Роботи майстра з декупажу Світлани Моторної відразу привертають увагу витонченістю, яскравістю та бездоганною технікою. Про те, як економіст за фахом змінила напрямок діяльності, про своє захоплення та про те, чому творчість – це постійне навчання, Світлана люб’язно погодилася розповісти нашому виданню.

– Світлано, насамперед розкажіть, будь ласка, хто ви за професією?
– Моя професія зовсім не пов'язана з творчістю. Я закінчила Полтавський національний технічний університет ім.Ю.Кондратюка, отримавши спеціальність «Економіка підприємства», і тривалий час працювала за фахом. Проте життєві обставини склалися так, що я була змушена залишити роботу. Займалася домашнім господарством, виховувала дітей.

– Коли у вашому житті з’явилася творчість?
– Знаєте, моя занадто діяльна натура не витримала одноманітності, яка властива домогосподарюванню. Мені дуже хотілося займатися чимось таким, для душі. На щастя, інтернет дає для цього практично необмежені можливості: там можна знайти будь-яку інформацію, і різні напрямки творчості – не виняток. Спочатку спробувала працювати з полімерною глиною, але це тривало недовго, оскільки було не моє. Подорожуючи по різних сайтах у мережі, якось натрапила на фотографію із зображенням неймовірно гарної скриньки. Під знімком був підпис «Виконана в техніці декупаж». Ось після цієї скриньки я і «пропала». Правда, зараз навіть не пам'ятаю, як конкретно вона виглядала. Зауважу, що на той час слово «декупаж» було для мене зовсім невідомим. Далі приблизно протягом місяця я днями й ночами перечитувала масу інформації про декупаж: статті, фотографії, фотомайстер-класи, дивилася сотні навчальних відеороликів. Та що говорити: моя голова вже тріщала від отриманої інформації. Уночі у своїх снах я створювала різні роботи в цій техніці. Можливо, я довго ще так мучилася б, оскільки для того, щоб почати декорувати в стилі декупаж, необхідно було купити чимало матеріалів, а це досить пристойна сума відразу, тим паче для домогосподарки, яка не приносить додому зарплату. Але мені дуже пощастило з підтримкою й розумінням з боку рідних! Чоловік відповідально заявив: «Досить страждати! Поїхали купувати все, що тобі необхідно!». Ну от з того часу я – декупажниця!

– Коли це було?
– Це було у 2010 році.

– Напевно, відвідували й майстер-класи?
– Сама на «живих» МК не була ніколи. Коли я починала вчитися, у нас тут це ще було для всіх невідомим. Принаймні місцевих майстрів з таким рівнем, який був мені потрібен для навчання, я не знала. Навчалася в основному за безкоштовними МК в інтернеті, кілька разів купувала платні.

– Світлано, зазвичай потяг до творчості закладений з народження. До того, як ви зайнялися декупажем, він якось раніше проявлявся?
– З дитинства я трохи вишивала хрестиком прекрасні картини, в’язала собі і своїм рідним речі спицями та гачком. Дуже багато чого мене навчила моя матуся.

– Але саме декупаж найбільше припав до душі, я так розумію?
– Техніка декупаж дуже цікава. У декорі використовуються різні прийоми, що роблять наші роботи багатогранними й неповторними. Усі ці роки я не перестаю навчатися і щоразу знаходжу щось нове.

Тоді ж, шість років тому, придбавши всі необхідні матеріали, активно почала декорувати все, що було в мене вдома і вдома у моїх батьків. Я людина, котра дуже захоплюється, і якщо мене вже щось «зачепило», то мені потрібно все і відразу! І коли кількість виробів у різних техніках перевищила всі допустимі межі, я вирішила, що прийшов час ділитися своєю творчістю з людьми. Ось так поступово зі звичайного захоплення декупаж став моєю основною діяльністю. Я займаюся цією роботою з ранку і до ночі, і вона мені шалено подобається.

А мій робочий день триває аж ніяк не вісім годин!

– З якими труднощами довелося стикнутися на перших порах?
– Чесно кажучи, ніяких труднощів я не відчувала і не долала. Якщо чогось хочу, завжди цього добиваюся. Просто, можливо, вивчення якоїсь техніки вимагало трохи більше часу або виникала потреба придбати якийсь дорогий матеріал. А так творчість для мене – це суцільне задоволення.

– Скільки часу йде в середньому на один виріб?
– Досить важко сказати. Іноді я можу зробити роботу за кілька днів, а інколи це може забрати й місяць. Намагаюся ніколи не поспішати, без відповідного настрою і без натхнення не працюю. Крім того, сама техніка декору достатньо багатошарова, багатоетапна, і для того, щоб майстер міг перейти до наступного кроку в роботі, усе повинно добре висохнути природним шляхом, без фену.

– Тобто без посидючості й витримки тут ніяк?
– Аж такої вже посидючості тут непотрібно. Я б сказала, що декупаж – це чудове заняття для домогосподарок: підійшла до роботи, покрила її лаком або щось підмалювала, і поки виріб висихає, жінка може зробити щось корисне по господарству. Так що тут, скоріш за все, потрібне вміння доводити справу до кінця і не кидати її на півдорозі.

– Кажуть, що неабияке значення в декупажі ще має хист до малювання, особливо це актуально при підборі кольорів, відтінків, візерунків.
– Ну, не знаю… Напевно, має бути все. У мене немає ніякої художньої освіти, і, звичайно, цього не вистачає. Виходить, що я все роблю інтуїтивно, як мені душа підказує. Але поки що вона мене наче не підводила! Звичайно, деяких знань по колористиці й поєднанню кольорів не вистачає. Правда, нині всю необхідну інформацію можна знайти в інтернеті, і це дуже допомагає.

– Які матеріали найчастіше використовуєте для декору? Це серветки, декупажні карти чи роздруківки з мотивами та малюнками?
– Найчастіше використовую роздруківки, але іноді й серветки теж. А от декупажними картами не користуюся взагалі.

– Що потрібно враховувати при декоруванні виробів? Є якась різниця?
– При декорі виробів потрібно враховувати їхні індивідуальні особливості: і матеріал основи (дерево, пластик, шкіра), і те, як він (виріб) буде використовуватися. У цьому й полягатиме різниця, адже декор кожної основи вимагає якихось певних матеріалів або процедур, що гарантують якість готової роботи.

– Ви можете назвати свою найкращу роботу? І взагалі, ви їх рахуєте?
– За всі ці роки я створила дуже багато робіт. Колись чула таку фразу: «Моя улюблена робота – найостанніша». І це справді так! Неможливо виокремити якісь вироби, бо всі вони зроблені з любов'ю. При цьому зовсім не важливий ступінь складності роботи.

Додам, що декор у техніці декупаж дає змогу перетворити абсолютно будь-яку річ з будь-якого матеріалу на унікальний витвір. Це і дерев'яні вироби, і вироби зі скла, пластику, шкіри та шкірозамінника, з тканини. Усе можна гарно задекорувати, було б бажання.

– Ви частіше робите речі на замовлення чи просто створюєте щось на власний розсуд?
– Звичайно ж, в основному я роблю свої роботи під замовлення. Наприклад, Полтава займає перше місце по замовленнях обкладинок на паспорт.

– Часто даруєте свої роботи?
– Що стосується подарунків, то всі мої родичі і друзі мають у себе вдома вироби, декоровані мною.

– Географія замовлень велика?
– Уже досить широка! Україна охоплена вся, у мене дуже багато постійних клієнтів. Знаю, що мої роботи є в США, на Кіпрі, у Німеччині, Росії.

– А де ви працюєте? Це окрема кімната чи куточок десь у квартирі?
– У мене є своя маленька майстерня на балконі з великим столом і шафками. А починала, як і всі, – на кухонному столі.

– Світлано, нині техніка декупажу набуває все більшої популярності. Які, на вашу думку, хибні думки існують щодо цього виду творчості?
– Люди вважають, що декупаж – це дуже легко. Мені раніше часто доводилося чути приблизно наступне: «Декупаж? Це що ти робиш? Серветки клеїш? А, так це ж легко!». Ось це і є найголовніше хибне судження. От візьміть і спробуйте приклеїти серветочку на яку-небудь поверхню, причому її найтонший шар (адже зазвичай серветочки тришарові). При потраплянні на неї води вона вся береться зморшками, може порватися.

А вам потрібно її приклеїти рівненько, гладенько, без складочок, щоб ніхто й ніколи і не подумав, що приклеєно, а не намальовано. Адже декупаж – це, по суті, імітація живопису: ніяких помітних перепадів між малюнком і основною поверхнею не повинно бути.

– Які поради ви дали б початківцям?
– Для новачків у мене одна порада: не бійтеся пробувати! Не зациклюйтеся на якомусь одному процесі, навіть якщо він у вас саме зараз не виходить. Потрібно йти далі. Усе приходить з досвідом і практикою!

– Що стосується матеріалів для декупажу, то тим же початківцям ви порадите купувати все ж винятково засоби для декупажу чи можна замінити їх на більш дешеві аналоги з будівельних магазинів? Я маю на увазі, приміром, лак для покриття виробів або ґрунтовку.
– З приводу матеріалів можу сказати так: усі новачки намагаються замінити художні матеріали на більш дешеві – канцелярські та будівельні. Я теж, коли тільки починала, була серед них. Але поступово «обростаєш» величезною кількістю баночок і тюбиків з професійними матеріалами і починаєш відчувати різницю. Хоча, потрібно відзначити, що все-таки деякі базові матеріали ми можемо купувати в будівельних магазинах, і це, звичайно ж, у рази дешевше. Проте завжди потрібно враховувати певні нюанси: який виріб декоруємо, яке він буде нести навантаження, яке в нього буде зношування, і вже тільки після цього робити вибір матеріалів.

– Є якась техніка безпеки при декоруванні в техніці декупаж?
– Як такої техніки безпеки тут немає. Я, правда, порадила б берегти наші ручки, доглядати за ними, тому що при роботі вони часто забруднюються, ми їх часто миємо. Зазвичай усі матеріали, які використовуються, – на водній основі, вони не токсичні.

– Світлано, ви, маючи такий великий досвід і чималу кількість робіт, якось передаєте свій досвід?
– Майстер-класи останній рік проводила регулярно: і з декупажу, і по ФОМ-флористиці.

– До речі, судячи з фото у вашому профілі у соцмережі, створення квітів з фоамірану – не менш улюблене, ніж декупаж. Це нове захоплення чи просто цікава складова декорування?
– Працювати з фоаміраном (це м’який матеріал, схожий на замшу, але, по суті, спінена гума, – Авт.) я вперше спробувала навесні 2015 року. Мені хотілося створювати додатковий декор для моїх декупажних робіт. От, знаєте, зроблю, наприклад, шкатулочку, і начебто «проситься» ще якийсь декор. Починаєш шукати щось у магазинах, але те велике, те маленьке, то колір не той, то дорого. А з фоамірану все можна зробити самій. Ну і, крім виготовлення квітів для додаткового декорування виробів, мене ще затягнуло створення прикрас для волосся.

– А як рідні ставляться до вашої творчості?
– Звичайно ж підтримують! Ну хіба може таке комусь не подобатися?! Головний мій критик і людина, котра постійно надихає і змушує вдосконалюватися, – це мій чоловік. Він не дає мені розслабитися і сказати: ну ніби і так нормально!

– Світлано, щиро дякую вам за розмову і бажаю подальшого успіху у творчості!
Оксана Ханас, 29.01.2016, 11:301207
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень