10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Значні будівлі міста проектувалися в цих стінах

Вишукану триповерхову будівлю на вулиці Гоголя, 25, в усій красі можна побачити саме взимку, адже зазвичай її закриває густе листя дерев, що ростуть на бульварі Гоголя. Багато років у цій споруді розміщується ДП Державний проектний інститут «Міськбудпроект», а від самого початку тут був відомий у Полтаві ресторан «Монголія».

Так, саме «Монголія», а не «Магнолія», як зустрічається в деяких джерелах. Ресторан був одним з найбільш презентабельних закладів у торговельних рядах, які простягалися від нинішньої Театральної площі до обласної лікарні. Збудований, очевидно, на самому початку ХХ століття, він став таким собі перехідним етапом від цегляного еклектизму до модерну, хоча прямих ознак останнього в цій будівлі ще немає. Великі «трицентрові» аркові вікна на другому поверсі давали зрозуміти перехожим, що всередині містився великий банкетний зал. Перший поверх був призначений для кухонь та складських приміщень. Стверджують, що ресторан був не простим, а «з номерами». Через такі «планувальні рішення» вулиця Гоголя та сусідня Котляревського зажили особливої слави. Судячи з оголошень, розміщених у газеті «Полтавський вісник» на початку ХХ століття, у ресторані «Монголія» часто відзначали важливі події вихованці Петровського кадетського корпусу.

Краєзнавець Юрій Гужва за даними «Довідкових книг по Полтавській губернії» провів своє дослідження закладу, який розташовувався на вулиці Гоголя і належав Ворожейкіну. Ресторан «Монголія» тут почав діяти десь з 1901–1902 років, власник – штабс-капітан Євген Тимченко-Рубан. У 1908 році – ресторан «Акваріум», згодом його власником стає Іван Ербс, 1910 рік – ресторан «Пале-де-Крісталь», 1916 рік – ресторан першого розряду.

– До 1910 року це був єдиний ресторан у Полтаві, а решта кафе та їдальні, – резюмував Юрій Гужва.

У 1930-х роках у будівлі на Гоголя, 17, діяв кондитерський магазин. Саме в ньому у вересні 1941 року під час оборони Полтави від німецько-фашистських загарбників облаштували командний пункт 10-го танкового полку під командуванням тоді майора Героя Радянського Союзу В.С.Архипова.

16 вересня 1941 року полк прибув у Полтаву, де в нього влились 40 екіпажів Полтавського автотракторного училища. Протягом трьох діб танкісти вели оборонні бої в передмістях, прикриваючи евакуацію населення й обладнання підприємств міста. 18 вересня, після запеклих вуличних боїв, командир полку прийняв рішення про прорив і вихід з оточення. Оскільки мости через Ворсклу були зруйновані, за порадою місцевих жителів вирішено було форсувати річку в місці переправи російських військ у 1709 році поблизу Кротенків. Уночі, розвиваючи максимальну швидкість, танки Архипова форсували річку глибиною до двох метрів. З оточення було виведено 92 танки, вісім гаубиць, кілька десятків автомобілів. Детальніше про це можна прочитати в мемуарах В.С.Архипова «Час танкових атак».
На фото початку ХХ століття: ресторан «Монголія» був одним з найбільш презентабельних закладів у торговельних рядах, які простягалися від нинішньої Театральної площі до обласної лікарні.
Під час війни будівлю було спалено, а у 1954 році порушили питання про її відбудову. Рішенням міськради від 7 червня коробку на Гоголя, 17, передали під адмінбудівлю Полтавському облпроекту. Ділянка забудови становила 0,22 га. Головний архітектор проекту – В.Крачмер, інженер проекту – А.Роговенко. Для кладки застосували червону цеглу з бетонними архітектурними деталями. Центральна частина будівлі в місці розташування зали для перегляду проектів має підвищену висоту поверху. При відбудові довелося перекласти частину стіни дворового фасаду і надбудувати третій поверх, зберігаючи загальну архітектурну стилістику.

Уперше у пресі Полтавський філіал «Укрміськбудпроекту» згадується в «Зорі Полтавщини» 1966 року. У статті «Проекти і дефекти» начальник обласного відділу у справах будівництва й архітектури І.Завалій розкритикував контору.

«Проектні організації повинні виготовляти до 1 вересня робочі креслення на об'єкти, які мають бути споруджені в наступному році. На жаль, головна проектна організація області –Полтавський філіал «Укрміськбудпроект», який очолює А.Фролов, має у своїй роботі значні недоліки. Виготовили документацію лише на 70%», – значиться в публікації.

Найбільше добрих слів на адресу організації пролунало в 1979 році. У замітці «Нові проекти» газета «ЗП» повідомила, що Полтавський філіал «Укрміськбудпроект», який очолює Ф.Богаченко, завершив проект дев'ятиповерхівки на 108 квартир на вулиці Дзержинського біля гарнізонної їдальні та адміністративної семиповерхівки. Розроблена друга черга готелю «Турист», головний архітектор дев'ятиповерхової споруди – М.Жданов, 108-квартирний житловий будинок на Фрунзе, 143. Трудяться архітектори над проектом забудови мікрорайону Сади-2.

А з 8 по 12 серпня 1979 року, якраз коли в країні відзначався День будівельника, уперше відбулися Дні архітектури на Полтавщині. До обласного центру приїхали кращі архітектори країни для обміну досвідом. Проходили виставки, демонстрували фільми, знайомили гостей з експозиціями. Держбуд УРСР нагородив дипломами другого ступеню полтавських архітекторів за проекти дитсадка на Миру, 8, та житлового будинку на Миру, 6.

Знакові роботи Полтавського філіалу «Укр-міськбудпроект» – це проекти будівель кінотеатру «Полтава» (нині Палац дозвілля «Листопад»), автовокзалу на вулиці Великотирновській, кінотеатру «Алмаз», будинку політпросвіти на вулиці Фрунзе (ОДТРК «Лтава»). У роки незалежності: митниця на Подолі, дитяча поліклініка в авіамістечку, туберкульозний диспансер, торгові центри «Київ» і «Метрополітен» та багато інших об'єктів житлового і громадського призначення.

З 1993 року філіал став самостійною проектною організацією, але суть роботи не змінилася – як і раніше, практично всі значні будівлі в місті проектують у стінах «Міськбудпроекту».

Консультант – кандидат архітектури Артур Ароян
Володимир Сулименко, 10.02.2016, 16:151517
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад