13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Жіночий гуртожиток на Павленках недомірялиЖіночий гуртожиток на Павленках недоміряли

У радянські часи великі підприємства для своїх робітників вели будівництво житла господарським методом. У Полтаві серед таких були прядильно-ткацька фабрика, тепловозоремонтний, турбомеханічний заводи та інші. В останнього, колишнього заводу «Метал», одна з найвідоміших споруд – житловий комплекс на Жовтневій,46, з баштою. Схожа башта могла бути на одному з будинків у районі Павленківської площі, і автор цих споруд один – архітектор Олександр Шумілін.

У книзі історії Полтавського турбомеханічного заводу «Шляхом робітничої честі» значиться, що після відродження в 1946 році підприємство поступово стало на ноги й розпочало вести значне будівництво. Господарським способом звели два житлових будинки на Шведській та два на Бакинських комісарів. На допомогу будівельникам виділяли людей із цехів. Не шкодуючи сил, заводчани відбудовували зруйноване, створюючи нове. У жовтні 1949 року начальником ремонтно-будівельної групи на заводському зібранні призначили колишнього фронтовика Тимофія Ільченка, який до цього працював майстром. До 1979 року він очолював підрозділ, силами якого розвивалися виробничі площі й соціальна сфера підприємства. Цього чоловіка знали й шанували заводчани. Він серед перших розпочинав і серед останніх завершував трудовий день. І водії чергових по заводу автомашин, не маючи на те ніяких доручень, передавали один одному: «Не забудьте ввечері підвезти додому Тимофія Івановича…».

У Державному архіві Полтавської області зберігається план забудови території навколо Павленківської площі, датований 1949 роком. Неподалік парку чималу територію займала швейна фабрика, але підприємство для своїх робітників житла не будувало. У центральній частині парку мав стояти Будинок культури заводу «Метал», навпроти нього міг би нині бути будинок за адресою Павленківська площа, 24. Тоді це була вулиця Металозаводська. Іншу вулицю, Нечуя-Левицького, мали продовжити перпендикулярно до Жовтневої на один квартал до самого входу в Будинок культури. Це із нездійсненного, а от по вулиці Шведській, 20, та 20-А значаться чотириповерхові будинки на 60 та 40 квартир відповідно.

На фото 10 березня 1956 року: робітниці управління капітального будівництва заводу «Головенергозапчастина» Т.Лисенко, В.Яковлєва та М.Котенко після скороченого робочого суботнього дня на прогулянці.
60-квартирний будинок відбудували в першу чергу, і постало питання добудови ще одного крила. Не обійшлося без казусів. Ще у 1945 році представники Харківського відділення Гіпроавіапрому зробили замірні креслення будівлі. Коли комісія з полтавської архітектурно-планувальної майстерні переміряла, довжина будинку вздовж Шведської вулиці виявилася на п'ять метрів більшою. У зв'язку з такою дефективністю обмірні креслення склали заново. На відповідні комісії приїздив «червоніти» представник Харкова Л.Жерновський.

Обговорення проекту добудови на Шведській, 20, розпочалося у травні 1949 року. Автор проекту – О.Шумілін, старший інженер – В.Маценко. На першому поверсі будівлі у великих просторих залах мали розміститися їдальня, ощадкаса та продуктовий магазин. Особливістю добудовної частини була башта з лівої сторони фасаду вулиці Шведської. До авторів проекту на комісії було чимало запитань та побажань, але архітектора Платонова та інженера Завалія особливо цікавила доцільність башти. Зрештою Шумілін пообіцяв доопрацювати її силуетне рішення.

У жовтні 1950 року повернулися до проекту добудови п'яти секцій і часткової реконструкції будинку на Шведській, 20. До речі, у висновку головний архітектор Полтави Лев Вайнгорт зазначив: «Оформлення фасаду з облаштуванням башти не викликає заперечень». Була одна проблема: на той час кошторис понад мільйон карбованців потрібно було затверджувати на вищому рівні в Міністерстві електростанцій СРСР. Очевидно, довелося його урізати, зменшивши кількість квартир і заощадивши й на башті. У 1952 році проектне завдання на обладнання магазину продовольчих товарів розробляв «Союзгіпроторг».

Під час рейдової комісії по гуртожитках у 1957 році будівля на Шведській, 20, уперше згадується в «Зорі Полтавщини». У статті «Поговоримо про гуртожитки» до «білого» списку потрапили показові гуртожитки ПТРЗ, Полтавського залізничного технікуму та 8-го будівельного управління, інші представили не в гарному ракурсі, серед них і жіночий гуртожиток заводу «Головенергозапчастина» на Шведській, 20.

Цитуємо: «Червоного кутка, робітничих рад і старост кімнат немає. У коридорах, кімнатах, кухні – брудно. До того ж на 54 чоловіки лише одна кухня. У гуртожитку не вистачає тумбочок та стільців. Навіть нікуди покласти одяг. Мають місце факти, коли в одній кімнаті живуть і пенсіонери, і дівчата. Для учнів вечірніх шкіл і технікумів не відведено приміщення для занять. І не дивно, що членам заводського комітету комсомолу соромно заходити до гуртожитку». Підсумовують, що підприємство має можливості зразково обладнати робітничий гуртожиток, потрібно лише одне – покласти кінець байдужості керівників.

Нині будівля на Шведській, 20 – житловий будинок, який не розгледиш в усій красі за зеленню дерев.
Володимир Сулименко, 18.02.2016, 13:511383
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад