21 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

Що змінять у Полтавському педагогічному нові вибори ректора?

25 лютого в Полтавському національному педагогічному університеті ім.В.Г.Короленка відбулися вибори ректора.

Але хто саме став їх переможцем, на час, коли друкувався номер, було невідомо. Тож поки підраховують голоси, а результати готують до публікації, знайомимо вас із ключовими моментами передвиборних програм кандидатів на цю посаду.

Історія питання

Нинішні вибори не перші в історії університету. Шляхом голосування 2009 року на посаду ректора обрали Миколу Степаненка. Проте тоді остаточне рішення лишалося за кадровою комісією Міністерства освіти. Натомість новий Закон України «Про вищу освіту» дає вишам повну самостійність у виборі ректорів, деканів і завідувачів кафедр. Їх обиратимуть строком на п'ять років і не більше ніж на два терміни. Участь у голосуванні беруть усі наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, обрані делегати від допоміжного та адміністративно-господарського персоналу, а також обрані делегати від студентів університету.

Але вибори – лише одна зі змін, які приніс новий закон. Насамперед документ значно розширив самостійність вишів, надавши їм академічну (право впроваджувати власні освітні та наукові програми) і фінансову (можливість відкривати рахунки, отримувати кредити, розпоряджатися майном та землею, засновувати наукові підприємства) автономію. Також, згідно з ним, вищі навчальні заклади повинні публікувати фінансову звітність на власних сайтах. ВНЗ мають сприяти розвитку студентського самоврядування та академічній мобільності (можливості навчатися в інших закладах в Україні та за кордоном). Задля сприяння цьому ВНЗ може викладати частину дисциплін англійською чи іншими іноземними мовами. Ці та інші зміни більш чи менш детально відбилися у програмах усіх кандидатів на ректорське крісло ПНПУ ім.В.Г.Короленка, тому основні положення у них схожі.

Це поглиблення зв'язків з європейськими інституціями, програми обміну та запровадження подвійних дипломів (разом із українським студент може отримати диплом європейського зразка), пошук позабюджетних джерел фінансування, розширення спектру платних послуг і використання грантів, а також робота над осучасненням бібліотек і введення їх матеріалів до міжнародних баз даних.

Кандидати на посаду ректора

Леонід Булава, кандидат географічних наук, завідувач кафедри географії та краєзнавства, професор

Дуже важливою для керівника Леонід Миколайович вважає систему моральних та професійних пріоритетів, про що і зазначає на початку своєї програми. Суттєву її частину становить його біографія, з акцентом на досвіді роботи у сфері освіти, зокрема розробці освітнього законодавства, та думками з приводу його поліпшення.

До розширення автономії вишів він підходить досить обережно, наголошуючи, що на нинішньому етапі ресурсів (особливо фінансових) не так уже й багато. Також він наголошує, що «феодальне» становище ректора має піти в минуле, а студентам необхідно надати більшу свободу у здобутті освіти.

– …закон не вказує термін навчання за кожним рівнем освіти, але підзаконні акти стримують формування індивідуальної траєкторії навчання студента. І над цим ми будемо працювати, – зазначає він.

Виходячи з власного викладацького досвіду, він розподіляє студентів за метою здобуття освіти – на тих, хто хоче стати педагогічними працівниками, тих, хто хоче здобути «якнайлегшим способом диплом про вищу освіту», і тих, хто розраховує на наукову чи непедагогічну професійну підготовку в університеті. Усім трьом категоріям, вважає він, має бути надана можливість здобуття вищої освіти, але на різних умовах.

Приклад кращої системи підготовки педагогів Леонід Миколайович вбачає у Франції, але зазначає, що в наших умовах і традиціях її потрібно суттєво скоригувати. Для цього має намір проводити обговорення як зі спеціалістами, так і зі студентами.
– …підготовка повинна бути якомога більше практично спрямованою, зокрема шляхом безпосереднього контакту студента з об'єктами майбутньої професійної діяльності; потрібно зменшувати деталізованість теоретичних курсів, продумати ще раз послідовність вивчення навчальних дисциплін тощо.

Серед найбільш нагальних проблем він виділяє систему державного замовлення:
– МОН заявляє, що надаватиме держзамовлення тільки за профілем ВНЗ. Для нас – на педагогічні спеціальності. Але трапилася біда: педагогічних університетів 17, а подали заявки на обмін ліцензії з розподілом на педагогічні спеціальності 77 вишів. Слід категорично наполягати на тому, щоб держзамовлення отримували тільки виші, які за статутом є педагогічними. Інакше – колапс системи підготовки педагогічних працівників.

Також у планах Леоніда Миколайовича прийняття постанови про стипендіальне забезпечення та неперервну педагогічну освіту, а також введення передбаченої законом фінансової звітності й поглиблення співпраці з Міністерством освіти.

Марина Гриньова, доктор педагогічних наук, професор, декан природничого факультету

Як зазначила під час презентації своєї програми сама Марина Гриньова, її план дій головним чином направлено на розв'язання фінансових проблем навчального закладу – непрозорості розподілу коштів, замалу участь у міжнародних грантових програмах і пошуку інвестицій.

Марина Вікторівна має намір створити Мовний центр, у якому навчатимуть викладачів, студентів і всіх бажаючих. Студентам мають забезпечити вільний вибір не менш як 25% дисциплін, а також вивчити питання про навчання в одну зміну. Марина Гриньова має намір розглянути і питання щодо можливості преміювання науковців університету (у розмірі 15000 грн за захист докторської дисертації, 8000 грн – за захист кандидатської дисертації). Для студентів теж мають розробити програму заохочень творчих і наукових здібностей, матеріально стимулюватимуть і спортивні секції.

За планом Марини Вікторівни, в університеті мають створити спортивний клуб, педагогічний багатопрофільний ліцей для обдарованої молоді, спрямованої на здобуття педагогічної професії, центр доуніверситетської підготовки, центр працевлаштування для випускників, а на базі бібліотеки – Музей дитячої книги. Для працівників університету, зазначає вона, має бути створено дитячий садок. Студентській раді запропонують створити молодіжну громадську організацію, яка зможе отримувати та використовувати гранти.

Також серед планів:
– віддати у розпорядження Студентської ради низку приміщень університету (колишній «Стелс» (перший навчальний корпус), «Вакула» (перший гуртожиток), цокольне приміщення добудови до гуртожитку № 3);
– підключити бездротовий інтернет в усіх корпусах та гуртожитках університету;
– проводити щорічний День вакансій, започаткувати конкурс «Кращий викладач університету». Ввести звання «Почесний/заслужений професор університету»;
– поліпшити умови проживання в гуртожитках і передати їх у розпорядження Студентської ради. На території між першим і другим навчальними корпусами створити студентський парк європейського типу.

Василь Фазан, протоієрей Полтавського храму Вознесіння Господнього УПЦ МП, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та андрагогіки ПНПУ ім.В.Г.Короленка

Під час своїх виступів Василь Фазан акцентував увагу на таких проблемах навчального закладу, як зменшення кількості студентів, відставання від європейських освітніх стандартів, поганий стан гуртожитків.

Головні цілі він вбачає у підтвердженні статусу національного педагогічного університету, створенні простої та зрозумілої системи матеріальних стимулів і представлення до державних нагород і почесних звань. Пропонує він зміни і до самої структури університету, зокрема створення окремих навчально-наукових інститутів за основними напрямами роботи закладу: інститут фізико-математичних наук, економіки та управління; українознавства, філології й журналістики та інші (у документі таких згадується вісім). На базі факультету філології та журналістики, згідно з його програмою, має утворитися підготовче відділення для іноземних студентів з країн Середньої Азії, Близького Сходу, Північної Африки. Там же мають відкрити університетський телецентр і радіостудію.

На базі психолого-педагогічного факультету Василь Фазан хоче заснувати соціально-психологічний центр і надавати психологічну допомогу не лише викладачам та студентам, а й жителям Полтави, воїнам АТО і тимчасово переміщеним особам.

Біля навчальних корпусів кандидат вважає доцільним створити зони відпочинку, а в самих корпусах, на кошти інвесторів, замінити вікна. Окрім благодійного, пропонує створити й резервний стабілізаційний фонд, на випадок невиплати або затримки зарплат. Має запрацювати у виші і програма підтримки навчання дітей співробітників. Студентам він також пропонує новацію – дієву систему моніторингу «Викладач очима студентів» (на жаль, механізму її дії в документі він не наводить).

Додаткові кроки пропонуються і в сфері вивчення іноземних мов: до англійської, німецької, французької та російської мають додатись іспанська, польська, арабська та китайська мови. Окрім цього, Василь Фазан хоче ввести не лише військову спеціальність як другу вищу, а й дати можливість студентам безплатно опанувати робітничу професію. Запропонував він і впровадження програмних засобів виявлення плагіату в текстах курсових і кваліфікаційних робіт, наукових публікаціях і дисертаціях (у програмах інших кандидатів подібного пункту немає).

Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор, ректор ПНПУ ім.В.Г.Короленка

Поки інші кандидати загострюють увагу на недоліках роботи університету, Микола Степаненко наголошує на тому, чого за час його ректорства вдалося досягти. А саме: призначення навчальному закладу статусу національного, відзначення на всеукраїнському рівні його сторічного ювілею, входження до топ-200 найкращих університетів України. Зазначає він і те, що міжнародна співпраця ведеться доволі активно.

Відкинув він і критику щодо непрозорості фінансових справ університету, недостатньої зацікавленості студентів у питаннях самоврядування та оновлення будівель закладу:
– Хтось каже, що завтра зробить капітальний ремонт гуртожитків, посадить парк між корпусами. Такого говорити не можна, бо там під землею бункер. Я міг би вам сказати, що перекрию вулицю Остроградського, попиляю всі дерева, зроблю покриття, а також курилки і кафешки, щоб ви відпочивали, – цього не буде. Я говоритиму про реальні речі, у мене немає в програмі «домогтися», «вдосконалити», «поліпшити».

Натомість є в ній плани щодо активізації дистанційної освіти, укладання довгострокових міжнародних проектів і створення спільних студентських, викладацьких та інших дослідницьких груп. Згадується у програмі й необхідність удосконалити систему розподілу комерційних коштів між підрозділами вишу відповідно до їх внеску в бюджет і реальних потреб. Працівників планується преміювати «за вагомий внесок у підвищення рейтингових позицій університету», а також заснувати звання заслуженого професора ПНПУ та ректорську відзнаку «За вагомий внесок у розбудову університету».

Ресурси для цього, згідно з програмою кандидата, планується шукати за допомогою благодійного цільового фонду, заснування «віртуального коледжу», відкриття Бюро перекладів, розроблення тренінгових програм психологічною службою університету.

Також Микола Степаненко зазначає необхідність осучаснення обладнання лабораторій з фізико-математичних і природничих спеціальностей і встановлення автоматичного твердопаливного котла, що дасть змогу заощаджувати до 30% державних коштів на опаленні. До поліпшення іміджу закладу Микола Іванович планує залучити художні колективи, а також заснувати друкований орган Студентської ради університету.
Сергій Лещенко, 29.02.2016, 13:552437
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень