22 березня 2019 • № 12 (1548)
Rss  

Віталій Мельничук: У патрульній поліції мають бути чесні незаангажовані люди

5 березня 2016 року 250 патрульних поліцейських Полтави склали присягу і заступили на своє перше чергування. По місту, починаючи від центру і закінчуючи далекими околицями, тепер постійно можна побачити патрульні автомобілі, а те, як працює нова поліція, громадськість активно обговорює в соцмережах та у приватних розмовах. Проте ніхто краще не розкаже про діяльність служби, що прийшла на зміну міліції, як її очільник. Віталій Мельничук люб'язно погодився зустрітися та розповісти читачам «Полтавського вісника» про роботу патрульної поліції міста.

– Віталію Валентиновичу, розкажіть, будь ласка, нашим читачам трохи про себе.
– Я народився в селі Корсунівка на Лохвиччині у 1984 році. Закінчив у райцентрі гімназію №1 та вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ на факультет карного розшуку. Після отримання диплома у 2006 році почав працювати в Лохвицькому райвідділі опер-
уповноваженим карного розшуку. Через три роки дослужився до помічника начальника райвідділу. Пропрацювавши на цій посаді чотири роки, у 2013-му звільнився і став механіком.

– Що спонукало до такого непопулярного, на думку багатьох, кроку?
– Скажу спочатку, чому я вирішив пов'язати своє життя з правоохоронними органами. Розумієте, у 18 років професія міліціонера мала в моєму уявленні ореол якоїсь романтики, адже правоохоронець – це людина, яка рятує інших, стоїть на захисті добра і справедливості. І я справді хотів робити світ кращим, затримувати поганих людей, захищати слабких.

– Проте?..
– Проте з часом усі ці мрії розбилися об сувору реальність. Сама система міліції вже віджила себе. Вона не витримує функціонального навантаження, ми маємо недосконалу правову базу, що однозначно потребує змін. Додайте сюди ще й моральне виснаження.

– Але ж мрія робити світ кращим нікуди не поділася, судячи з вашої нинішньої посади?
– Коли я почув про набір у принципово нову структуру – патрульну поліцію, що проводився в Києві, зрозумів, що це мій шанс! На той час Україна вже почала змінюватися, і Майдан та війна показали, що наше суспільство не хоче жити в системі тотальної корупції та безправ'я. З'явилася надія на те, що прийдуть зміни на краще. І я дуже хотів стати частиною цієї нової поліції. Пройшов на загальних засадах конкурс, і мене взяли на службу. Вісім місяців я працював у Києві. Спочатку був командиром роти, а потім – заступником командира батальйону. Коли в Полтаві запрацювала патрульна поліція, мені доручили очолити управління. Зауважу, що згідно із Законом України «Про національну поліцію», керувати управлінням може тільки людина з числа патрульних поліцейських, котра пройшла всі відповідні етапи відбору та навчання. Концепція самої реформи передбачає, що в патрульній поліції мають бути чесні незаангажовані люди.

– Ходять чутки, що в новій поліції – дуже великий відсоток колишніх правоохоронців, саме тому багато людей скептично налаштовані щодо цієї служби. Мовляв, стара система все одно візьме гору. Як ви це прокоментуєте?
– У Києві на дві тисячі патрульних поліцейських колишніх правоохоронців було тільки 49 осіб. У Полтаві цей відсоток дещо більший: на 250 поліцейських колишніх міліціонерів – 53. Але варто розуміти, що це люди, які пройшли люстрацію, вони нарівні з іншими претендентами проходили всі етапи відбору, починаючи від фізичної підготовки і закінчуючи психологічною. Скажу, що під час набору в патрульну поліцію Полтави заяви написали 5800 бажаючих, але відібрані були лише 250 осіб. Тому говорити про те, що стара система пустить свої паростки в новій структурі, я б не став. До нас і в Києві на перших порах ставилися вельми скептично, ніхто не вірив, що будуть якісь заходи вживатися проти так званих мажорів різних рівнів, які порушують правила дорожнього руху, паркуються де попало і так далі. Проте в жителів столиці такого скепсису помітно поменшало.

І другий аспект, який я хочу відзначити, – це мотивація. У поліцію прийшли колишні юристи, журналісти, бухгалтери, навіть трактористи, тобто ті люди, які представляють наше суспільство, і їм накипів той безлад, що є навколо. Вони прагнуть щось змінювати, наводити лад. До того ж вони отримують гідну зарплату, мають хороше матеріальне забезпечення (форма, авто, засоби зв'язку), тому не зацікавлені в хабарництві та якомусь використанні службового становища у власних цілях.

– А як стосовно зупинки «мажорів» та місцевих високопосадовців? До появи поліції деякі з них не цуралися порушувати вимоги парковки, їздити на червоне світло, мотивуючи це тим, що ніхто з міліції їм не указ. Полтавці не дуже вірять, що тут можна якось вплинути на них.
– У Києві нам те саме говорили щодо мажорів. Але я наголошую: перед законом усі рівні. Нові поліцейські прийшли, щоб навести порядок на вулицях. І неважливо, хто порушує правила: простий працівник заводу чи прокурор. Для поліції немає принципової різниці у висоті посади, а є конкретне порушення і конкретний порушник. У Києві штрафували і дуже високих чинів, і депутатів. Наші колеги, наприклад, з-під столичного управління поліції евакуатором вивозили неправильно припаркований автомобіль. Я процитую Олександра Фацевича, нині заступника начальника Нацполіції. Він казав нам: «Хлопці, я буду вас захищати з усіх сил, але як тільки ви побачите мене нетверезим за кермом чи я буду порушувати правила, то і мене патрульні нехай оформлять!».

– Але раніше при затриманні співробітниками ДАІ, наприклад, чиновники робили «дзвінок другу» і потім давали телефон правоохоронцю, якого той «виховував».
– Своїм патрульним я заборонив відповідати на подібні телефонні дзвінки. Вони діють чітко за інструкцією і не потребують, аби хтось їм указував, як слід вчинити з конкретним затриманим правопорушником.

– До речі, розкажіть, будь ласка, як відбувається сама процедура затримання за порушення? Які права має поліцейський, а які – громадянин? Як забезпечується прозорість роботи наряду в кожному конкретному випадку зупинки людини за порушення?
– Якщо людина порушила правила, наряд поліції зупиняє її, представляється, пояснює суть порушення, складає протокол. У момент початку розмови кожен патрульний включає відеореєстратор, котрий фіксує все, що відбувається. Якщо поліцейські зупинили авто, водій має сидіти всередині машини і чекати, поки до нього підійдуть патрульні. Вони можуть зробити це не відразу, а через кілька хвилин, оскільки спочатку з'ясовують по базі, чий це автомобіль та чи не розшукується машина як викрадена, наприклад. Це потрібно і для безпеки самого патрульного, оскільки він має розуміти, хто перебуває в авто.

Потім правоохоронці підходять, пояснюють причину зупинки, складають протокол. Оплата штрафу здійснюється у 10-денний термін через будь-який банк.

– А термінали передбачені?
– Так, незабаром термінали привезуть і встановлять у патрульних автомобілях.

– А якщо людина захоче оскаржити протокол?
– Вона може зробити це через суд або звернутися до нашого вищого керівництва з відповідною заявою теж протягом десяти днів.

– А яка подальша доля записів?
– У кінці зміни патрульні наряди здають відеореєстратори в чергову службу. Усі записи зберігаються в айбоксі, їх ніхто не може ні видалити, ні якось підкоригувати.

– Ще що стосується правил зупинки. Поясніть нашим читачам, як слід розуміти сигнали проблискового маячка на патрульній машині. Коли він синій, а коли червоний? І як мають на них реагувати водії?
– Коли поліція патрулює місто, горять сині маячки, але якщо ви їдете машиною і позаду вас їде авто поліції з увімкненими червоними маячками, необхідно взяти вправо і зупинитися.

– З перших днів роботи до вас прикуто забагато уваги громадськості, і будь-який промах широко розлітається по соцмережах. Тож інтернет допомагає у роботі чи, навпаки, скепсис населення демотивує?
– Увага людей зрозуміла, скепсис теж. Усе це ми вже проходили в Києві, коли спочатку громадяни не вірили в успіх цієї реформи. Проте сьогодні рівень довіри у столиці до поліції майже 80%. Думаю, полтавці згодом зможуть оцінити позитивні зрушення в питанні профілактики правопорушень та побачать результати нашої роботи. А що стосується соцмереж, то ми відслідковуємо дописи полтавців і реагуємо, якщо хтось повідомляє про систематичні порушення.

– Які порушення найчастіше фіксуються?
– Порушення правил паркування, перехід проїжджої частини в недозволених місцях.

– Скільки триває одна зміна?
– Одна зміна триває 12 годин: з 8.00 до 20.00, потім друга – з 20.00 до 8.00.

– Скільки всього екіпажів патрулюють місто і скільки кілометрів у середньому вони наїжджають за зміну?
– Місто патрулює 21 екіпаж. А довжина маршруту – від 80 і до 190 км.

– Скільки часу проходить від моменту виклику поліцейських до їх появи на місці пригоди?
– Коли дзвінок від громадян надходить на «102», то відразу повідомлення направляється до тих екіпажів, що перебувають найближче до місця події, і вони приїжджають у максимально стислі терміни.

– Планується збільшення кількості поліцейських чи ні?
– Можливо, пізніше це і станеться, коли необхідно буде патрулювати автошляхи. А може бути й таке, що наявним нарядам просто збільшать навантаження.

– Чи буде сформований якийсь резерв поліцейських?
– У Києві нині розпочався додатковий набір до патрульної поліції. Люди пройдуть навчання і роз'їдуться по регіонах.

– Віталію Валентиновичу, чи передбачена якась перепідготовка та підвищення рівня кваліфікації для співробітників цієї служби?
– Так, це передбачено. Перед кожною нічною зміною за дві-три години до виходу на маршрути ми проводимо заняття. Знання, отримані під час цих навчань, поліцейські відразу ж застосовують на практиці.

– Протягом перших днів роботи довелося стикнутися з якимись труднощами?
– Ні, усе в штатному режимі.

– Якісь серйозні затримання уже були?
– Затримали викрадача авто. По телефону «102» прийшло орієнтування про викрадення іномарки, і протягом години зловмисник був затриманий. Ще по гарячих слідах розкрили два пограбування. Одним словом – працюємо!

– Що хотіли б сказати полтавцям від імені нової поліції?
– Кожен громадянин має прийняти рішення: або він хоче змінювати життя і суспільство, або продовжуватиме жити в хамстві. Якщо кожен з нас робитиме все можливе, нехай маленькими кроками, то країна наша оживе. Не давайте хабарі на дорозі, не переходьте дорогу на червоне світло, не пропонуйте судді відкупитися і так далі. Спільними зусиллями ми зможемо створити державу, де пануватиме закон і порядок.
Оксана Ханас, 21.03.2016, 15:031968
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<лютий