18 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Де прибувають пасажири, там неподалік і таксисти

На фото 1950-х років з полтавськими таксистами зберігся лише один будинок, який частково видно праворуч. Тому більшість читачів відгадала це місце з власного досвіду.

Свої міркування читач Сергій Зозуля описав так: «Я довго вдивлявся в пожовкле фото з полтавськими таксистами, відшукував, зіставляв те, що зображено, з тим, що маємо нині. Зробив висновок, що це одна з небагатьох на той час, але найпопулярніша стоянка таксі в центрі Полтави – на розі вулиць Фрунзе та Луначарського. Дуже добре проглядається на знімку ліва сторона вулиці – усе, що на передньому плані, аж до другого двоповерхового будинку (всі вони були житловими), тепер не існує. За першою двоповерхівкою, у дворі, була водозабірна колонка і артіль інвалідів «20 років Жовтня» з виготовлення трикотажних виробів. Через цей двір можна було вийти на вулицю Котляревського. У другій двоповерхівці на момент зйомки багато років поспіль розташовувалася прокуратура Полтавської області. Удалині ледь проглядається теж двоповерховий житловий будинок, що виходив фасадом одразу на три вулиці: Луначарського, Пушкіна та Котляревського. Праворуч, за останнім авто таксі, ледь виглядає фотопавільйон, у якому перефотографувалася майже вся Полтава. Один з ваших читачів назвав його каструлею. Дерев на вулиці не видно, лише два обпалені війною осокори бовваніють удалині. По дорозі з боку вулиці Пушкіна в нашу сторону рухається вантажівка, певно, це американський «Студебекер». На зупинці стоять два автобуси, що тільки-но висадили пасажирів. Це «ПАЗики» повоєнного випуску, які стали основним перевізником полтавців. Але, звичайно, гордістю вітчизняного автопрому в ті часи була красуня «Побєда»-ГАЗ-М20, їх на стоянці чотири машини таксі. Таксі на той час було доступне не кожному не лише за ціною проїзду, а й через незначну кількість авто. Таксопарк розташовувався на вулиці Чапаєва, 9-Б, разом з ГУТАПом (управління автотранспорту) навпроти Преображенського собору, або, як звали його в народі, базарної церкви. Там також була і міжміська автостанція. Якщо вам треба було замовити таксі на певний термін, то це робилося особисто клієнтом через диспетчерську. Таксисти в усі часи народ особливий, комунікабельний, дружній до пасажира. Більш за все вони плекали своїх годувальників – автомобілі. Називали ласкаво, кожний по-своєму, на кшталт «ластівка» або «бджілка». З нами по сусідству мешкав таксист дядя Міша. Фронтовик, дуже порядна людина. Його авто завжди сяяло, наче тільки пофарбоване, і здавалось, він ніколи не їздив по калюжах і багнюці. Асфальту ще не було, скрізь лише бруківка...».

У статті «Благоустрій міста» в газеті «Зоря Полтавщини» 1956 року депутат міської ради А.Потчер уперше згадує стоянку таксистів у центрі: «Минулого року капітально відремонтували площу Луначарського, на якій зупиняються автобуси і таксі, що курсують у чотирьох напрямках. Через кілька місяців бруківка стала майже такою, як і була до ремонту. Нині її треба знову лагодити».

Чому саме там виникла стоянка? Можливо, так склалося історично. Старожили згадували, що до війни на цьому місці стояли візники. В архіві обласного відділу у справах будівництва та архітектури є проект 1956 року: «Відновлення житлового будинку на Луначарського,4, з автостанцією на першому поверсі». А як відомо, де прибувають пасажири, там неподалік таксисти.

Перша реклама полтавського таксі вийшла в «Зорі Полтавщини» у 1952 році. Вартість проїзду була: 1 км на «Побєді» – 1 крб 80 коп., на «Москвичі» – 1 крб 40 коп. Перший номер телефону виклику – 5-61 – з’явився через кілька років, тоді, як на Чапаєва,9, створили автобусно-таксомоторний парк. У 1960 році в «ЗП» на малюнку В.Бакала можна побачити, як виглядала стоянка таксі на Луначарського, на яку одночасно поміщалися сім автомобілів. У той період таксі курсували й між містами.

На фото: серед учасників художньої самодіяльності МБК більшість читачів упізнала льотчика-космонавта СРСР Павла Поповича. А от чи знає хтось, скільки разів він бував у Полтаві та з ким зустрічався?
– У 1966 році ми, дві сім’ї з шести чоловік, з’їздили в Харків і зворотно, це нам вийшло 5 крб. Машина була простора, модель, здається, семимісний ЗІМ, – розповів Олег Литвиненко. – Мій дід Степан був інвалід, мав машину СМЗ, так звану «інвалідку». Такі, як він, нелегально таксували біля центрального ринку. А чому б і не їздити, як держава щомісяця видавала безкоштовно певну кількість бензину. Стояли «калимники» отам, де раніше була базарна церква. Відвозили людей за карбованець. Дід таким промислом займався десь до середини 1970-х років. У таксисти потрапляли по блату, адже вони за доходам були як м’ясники на базарі чи завбазами.

– Таксі можна було викликати по телефону… теоретично. Та на практиці по цьому номеру можна було дзвонити безперервно, набираючи днями, а він був постійно зайнятий, – розповів звукорежисер Леонід Сорокін. – Я тоді працював на радіо, до нас часто приїжджали артисти, яких треба було зустрічати і проводжати. А ще плівки із записами чи документи передавали часто з провідниками потягів, які мали негативну звичку їздити ночами. Без таксі не обійтися. Змушений був просити когось з високого начальства допомогти мені залагодити проблему і так познайомився з директором таксопарку. Жити стало значно легше мені, але не директорові, тому що частенько я дзвонив йому пізно-пізно ввечері або вночі з проханням надіслати машину, і він завжди спокійно реагував на прохання і допомагав. Не буду називати прізвища, але я йому вдячний до кінця днів своїх!

У нашому арсеналі ще багато газетних публікацій та історій від читачів про таксистів. Тому цій темі варто присвятити рубрику «Ретро-погляд». Ще одному святу – Всесвітньому дню авіації й космонавтики – ми завжди приділяємо увагу. Запитання до 37 етапу вікторини «Знаю Полтаву» від нашої постійної читачки Надії Солдатової. На цьому фото серед учасників художньої самодіяльності МБК більшість читачів упізнала льотчика-космонавта СРСР Павла Поповича. А от чи знає хтось, скільки разів він бував у Полтаві та з ким зустрічався?

Наші реквізити:
36000, м. Полтава, а/с 50, телефони: 7-92-11 або 2-57-76, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua.
Володимир Сулименко, 13.04.2016, 14:501453
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад