25 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Була заводська, стала мистецька: що показували на полтавській арт-території


Картини, інсталяції, лекції та перформанси – уся гама сучасного мистецького і культурного життя розмістилася на 2000 квадратних метрів одного з колишніх заводських цехів турбомеханічного заводу. Участь у ньому взяли 30 учасників із різних міст України.

«P.ART.TER» дивував відвідувачів ще до того, як вони встигали зайти до приміщення – гостей зустрічала сувора будівля цеху, яка зазвичай з мистецтвом асоціюється менш за все. Однак зовнішність буває оманливою: у залі замість верстатів і деталей – картини, кав’ярні та навіть лекторіум. Співорганізатор події, Артур Ароян, який займався й підготовкою «Кадетаріуму», пояснює: на цей раз обрали іншу будівлю, яка «диктує» свої умови для сприйняття. До того ж у Кадетському корпусі через його технічний стан масові заходи проводити важко.

– Узагалі сучасне мистецтво потребує постійного, більш неформального контакту з людьми, – говорить він. – Тому можливість зробити неформальний захід видалася нам чудовою, ми раді, що можемо представити все це глядачу.

А презентувати було що. Для зручності відвідувачів цех розділили на кілька зон: хенд-мейд, де торгували зробленими власноруч товарами, фут-корт із кафе, власне експозицію, музичну зону та лекторіум. Обійти всі об’єкти можна було разом із велосипедами, чим користувалося чимало відвідувачів. На велосипедах, як і пішки, на виставку завітала не тільки молодь, а й люди поважного віку, приходили й цілими сім’ями.

Серед експонатів найбільшу увагу привертали великі яскраві полотна киянки Валерії Тарасенко та «космічно-керамічна» інсталяція Аліни Літвіненко, у якій кожному відвідувачу пропонувалося просунути голову у великий «шолом» із сотнями отворів, які всередині формували ілюзію зірок на тлі чорного космосу. Мистецтво добиралося до гостей «партеру» не тільки за допомогою візуальних образів, а й через звук. Так, Ян Минаж, який займається написанням електронної музики, представив свій проект, у якому слухачу пропонувалося обрати відповідну до настрою композицію, а слова до неї читати із листів на стіні. Така ідея, розповідає Ян, прийшла до нього майже випадково.

– Дуже хотів реалізувати себе, а тут такий арт-проект, і я не встигаю зі словами, – каже музикант. – Тож вирішив зробити з цього інсталяцію. Цікаво стежити за реакцією людей, поки вони слухають. Із того, як її сприймають, думаю, це музика для інтровертів, саме їм вона найбільше до душі.

Була на мистецькій території не тільки естетична, а й освітня частина: усі бажаючі могли розширити світогляд, долучившись до лекторіуму. Розповідали лектори про фотомистецтво, екологію, історію мистецтва та Полтави. Але й тут організатори експериментували з підходом до подачі інформації, наприклад, просто серед імпровізованих лав лекторіуму Театр Сучасного Діалогу показав свій спектакль «ZЛАТОМІSТО», у якому йшлося про ставлення полтавців до переселенців зі Сходу.

Загалом і організатори, і гості подію оцінили дуже добре – більшості сподобалися незвичний підхід, невимушена атмосфера і поєднання різних видів мистецтва на одній території. Зважаючи на це, захід планують зробити щорічним.
Сергій Лещенко, 19.04.2016, 11:281275
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень