12 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Попович у Полтаві запам’ятався пунктуальністю, співом та поцілунками

Почнемо з того, що розповіла про фото, на якому льотчик-космонавт СРСР Павло Попович серед учасників художньої самодіяльності МБК, сама автор запитання Надія Солдатова: «Фотографія зроблена після концерту ансамблю пісні й танцю міського Будинку культури «Лтава» на честь приїзду до Полтави льотчика-космонавта Павла Поповича в березні 1963 року. Артисти-аматори стоять на сцені ще старого Будинку культури. Іншого такого великого приміщення для значної кількості людей просто не було. У другому та третьому рядах – учасники хору, декілька оркестрантів та танцюристів. Імен хористів я не пам'ятаю, а от за Павлом Поповичем видно учасника танцювальної групи Анатолія Сорокотягу. У першому ж ряду лише дівчата-танцюристки. Якщо називати їх зліва направо, то сидять вони у такому порядку: Світлана, Віра, Зінаїда Бондаренко, Клавдія, Люся, Світлана Чамара, а над нею – Любов (на жаль, прізвищ усіх не пам’ятаю). На концерт ми завжди приходили за годину до початку дійства. У цей день ми, група учасників художньої самодіяльності, не змогли спокійно дійти навіть до приміщення міського Будинку культури. Він був оточений великою кількістю полтавців, які хотіли потрапити на зустріч з льотчиком-космонавтом. Коли ми все ж таки проштовхнулися до міліцейського кордону й намагалися пояснити, що нам обов'язково потрібно потрапити у Будинок культури, нас направили до тодішнього директора закладу Олександра Гвоздя, який стояв недалечко. Саме він видав перепустки, і ми поспішили у свої гримерні кімнати готуватися до концерту.

Зустріч мала розпочатися о 16-й годині. Ми, усі ті, хто повинен був виступати у святковому концерті, зайшли на балкон (уся глядацька зала була заповнена вщерть), і приготувалися дивитися урочисту частину. Раптом хтось гучно промовив: «Уже четверта година, а досі на сцені немає нікого, лише столи стоять!». На що відразу пролунало заперечення: «То в тебе годинник на хвилину поспішає!». У ту ж мить на сцені з'явився Павло Попович у супроводі міського керівництва. Зал гучними оплесками зустрів довгоочікуваного гостя. Виявилося, що космонавти пунктуальні і в повсякденному житті.

Після концерту переважна більшість учасників художньої самодіяльності поспішила до гримерок переодягатися. Проте деякі сміливці все ж таки оточили космонавта. Саме ці щасливчики й зображені на знімку. Хтось зумів сфотографуватися, а хтось пишався нагородою за хороший танець у вигляді поцілунку від космонавта! Пам'ятаю, як одна із солісток танцювальної групи, Валентина Радченко, влетіла у гримерку і вигукнула: «Хто хоче мати відтиск поцілунку Поповича, цілуйте мене у цю щоку!».

У травні цього ж року ансамбль пісні й танцю «Лтава» мав провести гастролі в Москві. Павло Романович пообіцяв, що, якщо буде змога, обов'язково прийде ще раз на наш концерт. Але ж у травні-червні всі готувалися до польоту в космос Валентини Терешкової. Мабуть, було не до нас...».

6 березня 1963 року в Полтаві відбувся перший обласний зліт будівників комунізму, на який і завітав Павло Попович. Днем раніше космонавта №4 радісно зустріли на кордоні Харківської та Полтавської областей керівництво та місцеві жителі, вручили хліб-сіль. У МБК було багатолюдно, на зустріч з Поповичем прийшло понад тисячу передовиків промисловості та сільського господарства області. У своїй промові Герой Соціалістичної Праці Т.Гайовий зазначив: «Ми горді, що в космосі побував наш земляк, син українського народу». Голова міськ-виконкому М.Петров оголосив рішення про присвоєння Поповичу звання почесного громадянина Полтави.

Рядки з вірша «Космонавтові Поповичу» полтавського поета Олеся Юренка були доречними:

Всі ми знаємо, що родом
Він з-під Києва – столиці,
Та давно вже став полтавцем –
Нашим, рідним, дорогим!

На фото: 1956 року полтавці у квітневі дні, як і в наш час, виходили на суботники. Благоустроєм якої території займаються ці люди, що цікавого можете згадати про подібні заходи, у яких ви брали участь?
У своїх відповідях читачі частіше згадували 1981 рік, коли Попович ще раз побував у нашому місті й зустрічався з учнями середньої школи №28, курсантами Полтавського артучилища, колективом заводу штучних алмазів та алмазного інструменту. Був космонавт у Полтаві і в часи незалежності. На інше ми й не розраховували, адже людям, які пам’ятають той перший візит, уже за 70. Але нам пощастило…

6 березня 1963 року в театрі ім.М.В.Гоголя відбувся обласний зліт. У газеті «Комсомолець Полтавщини» писали: «У своїй доповіді перший секретар промислового обкому КПУ Я.П.Погребняк зупинився на роботі кращої прядильниці Полтавської бавовнопрядильної фабрики Марії Мажари, розповів про чудові методи її роботи. За останній час вона тричі переходила у бригади, що відстають, і виводила їх у передові. Сама Марія Стефанівна з трибуни теж розповіла про успіхи свого колективу. Під час свого вітального слова Павло Попович сказав крилату фразу, яку написали на перших шпальтах газет: «Хай множаться лави тих, хто випереджає час!». А в перерві засідання космонавта схопили і понесли по рядах. Раптом він затягнув «Заправлены в планшеты космические карты…», і зал підхопив. А потім космонавт почав роздавати автографи, фотографуватися».

Так-от Марія Мажара зателефонувала в редакцію «Полтавського вісника» і поділилася спогадами: «У театрі я сиділа на сцені в президії, а через кілька місць – Попович, перекидалися інколи словами. Казав, що має за честь перебувати поруч з такими людьми. А коли отой веселий антракт скінчився, мої знайомі, які не дотовпились за автографами, почали через мене передавати листівки. Користуючись нагодою, я й собі одну підписала, але нещодавно шукала-шукала, але не знайшла. До речі, того ж року побувала в Москві під час візиту туди Фіделя Кастро і бачила Юрія Гагаріна. Ось так за один місяць я на власні очі побачила двох космонавтів».

Вважаємо, Марія Стефанівна заслуговує на перемогу у вікторині «Знаю Полтаву». А тепер запитання до наступного 38 етапу. На фото 1956 року полтавці у квітневі дні, як і в наш час, виходили на суботники. Благоустроєм якої території займаються ці люди, що цікавого можете згадати про подібні заходи, у яких ви брали участь?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефони: 7-92-11 або 2-57-76, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua.
Володимир Сулименко, 25.04.2016, 13:031335
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад