13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Віталій Нікіпелов: Посадовцем ти можеш бути певний період, а громадянином маєш бути все життя. Через цю призму і треба ставити завдання та виконувати їх на користь людям

Віталій Нікіпелов – людина не нова в Полтавській міській раді. У 2002 та 2006 роках полтавці обирали його депутатом. За каденції міського голови Андрія Матковського, членом команди якого він є, Віталій Юрійович був заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів (юридичні питання). І ось із 1 березня цього року він знову на цій посаді, на яку його рекомендувала фракція «БПП «Солідарність».

«ПВ» запитав у Віталія Нікіпелова, що йому вдалося зробити за два місяці роботи та що в найближчих планах.

– Віталію Юрійовичу, ви вже були заступником міського голови. Потім був період життя і роботи не у владі. Якого досвіду набули за цей час, що зрозуміли?
– Коли життєві обставини змінюються незалежно від твоєї волі, звісно, виникає певна тривога. Так склалося, що кожні п’ять років моє життя і сфера моєї діяльності кардинально змінюються. Я був вдячний долі за ту роботу, яка випала мені в позаминулу каденцію міської ради. Але не менш важливою була потім робота в приватному секторі, становлення мене як адвоката. Я отримав змогу поглянути на життя з різних боків юридичної професії, що розширило мої знання й професійні навички. Це дало змогу, так би мовити, не зашорюватися. У галузі юриспруденції є різні професії, але кожна робить якісь акценти і в певній мірі звужує професійні уявлення про право. Вважаю, що в цьому сенсі мені пощастило.

Як показав життєвий досвід, посадовцем ти можеш бути певний період, а громадянином маєш бути все життя. Про це потрібно пам’ятати і через цю призму ставити завдання і виконувати їх на користь людям.

– Робота на цій посаді вам добре знайома, проте у процесі децентралізації держава поки що передає органам місцевого самоврядування все більше повноважень. Що нового з’явилося серед ваших завдань?
– Справді, нинішня каденція пов’язана з новими повноваженнями. Тож з ходу довелося займатися реалізацією тих, які держава передала на рівень місцевого самоврядування.

У нас з’явилося принципово нове управління – управління державної реєстрації, яке здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (поки що в частині ведення архіву) і державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Остання функція для місцевого самоврядування певною мірою знайома, тому що ці служби свого часу «виросли» в місцевому самоврядуванні, потім були передані в підпорядкування органам юстиції. Тепер їх повернули до повноважень органів місцевого самоврядування.

Реалізація цього напрямку роботи була найбільш простою, тому що фактично в управління повернулися люди, які більшість свого часу працювали в міськвиконкомі, потім у реєстраційній службі юстиції. Вони справжні фахівці у своїй галузі. Важливий внесок у формування та становлення нової служби зробило юридичне управління виконавчого комітету.

Але поряд з цими повноваженнями держава передала ще й ті, якими органи місцевого самоврядування раніше не займалися принаймні останнє десятиріччя. Це реєстрація місця проживання, яка входила до обов’язків міграційної служби, і реєстрація речових прав власності на нерухоме майно. Це завдання було досить непростим і виконувалося в стислі терміни.

– Якою мірою воно реалізоване нині?
– Можна сказати, що воно реалізоване достатньо вдало, хоча процедура формування служби ще не завершена. На місці одного управління виникає і відокремлюється ще одне, яке буде займатися саме реєстрацією місця проживання фізичних осіб. Щоб читачі могли уявити важливість цієї служби, наведу одну цифру: кількість реєстраційних дій з цього приводу на місяць складає понад дві тисячі, тобто ця проблема щомісяця стосується двох тисяч полтавців. І, скажемо так, передаючи повноваження, держава вчинила не зовсім коректно, адже органи місцевого самоврядування отримали їх з 4 квітня 2016 року, а постанова Кабміну про порядок усіх дій, з цим пов’язаних, була оприлюднена лише наступного дня. Тобто держава поставила нас на межу нездійсненності цих повноважень, але ми змогли зробити так, сподіваюся, що переважна більшість людей узагалі не відчула, що щось змінилося. Документи так само здаються в центр надання адміністративних послуг, як і раніше, коли цим займалася міграційна служба. Для людей не змінилося нічого, окрім вигляду штампу в документі. Думаю, навіть не всі це помітили. Але за цією різницею в штампі стоїть інший порядок, інша процедура проходження документів, інші люди це роблять.

Вважаю, що нам вдалося виконати поставлені завдання. Тепер ми завершуємо формування цієї служби. Штат ще не повністю заповнений, але гадаю, на роботі служби це не відбивається. Ми намагаємося дотримуватися встановлених законом термінів, реєстраційні дії проводяться день у день. Тобто якщо документи здали сьогодні, то в цей же день має відбутися реєстраційна дія. У сучасному світі вже не можна керуватися інформаційними і часовими критеріями минулого століття – «приходьте завтра або на наступному тижні». Сьогодні час спливає швидко, і органи влади мають за ним устигати, відповідати реаліям життя.

– Користуючись нагодою, хочу прояснити питання щодо змін у правилах реєстрації місця проживання. Після того як набула чинності постанова Кабміну №207, за якою реєстрація місця проживання передається з Держміграційної служби у відання місцевих органів влади, українські ЗМІ розтиражували чергову страшилку. Мовляв, українців штрафуватимуть за проживання не за місцем прописки. Чи так це насправді?
– Це справді просто «страшилка», яку підхопили наші засоби масової інформації чи то в погоні за сенсацією, чи то просто не розібравшись у суті питання. Насправді все це вигадки. Суттєвих змін не відбулося. До того ж ніхто не скасовував Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Та й у держави немає навіть інструментів для контролю цих процесів. Дійсною є норма, за якою справді передбачений штраф, але у тому випадку, якщо людина протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання не зареєструвала нове місце проживання.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

– Чи погоджуєтеся ви з тим, що сьогодні взаємини між владою і людьми вже не такі, як були ще років п’ять-десять тому? Чи готова, на ваш погляд, влада до цих змін?
– Усім відомий термін «державне управління». На сьогодні у юридичній науці він уже вважається застарілим, тому що не повністю може вмістити предмет сучасної роботи влади з громадянином, адже державне управління – це відносини управління і підпорядкування, тому більш сучасне поняття – публічна адміністрація. Насправді на сьогодні взаємини між владою і людьми складаються з кількох частин. Виняткова концепція державного управління не витримала співіснування з конституційною концепцією верховенства права. Так, є частина відносин управління, коли влада приймає рішення, а інші їх виконують. Але є й інша, не менш важлива і не менш значуща частина відносин, коли влада діє як рівноправний партнер, тобто це відносини координації. У цьому реалізується концепція громадянського суспільства.

Громадські інститути готові й мають бути рівноправними партнерами, бо це корисно всім. Звісно, певний консерватизм владі притаманний. Іноді він може бути і корисним, але не завжди. Посадовець у силу своєї інертності може чинити певний супротив змінам, бо йому комфортніше працювати так, як звично. Сьогодні ми бачимо багато прикладів, коли громадські інституції проявляють громадську зрілість для того, щоб пропонувати владі не просто якісь необґрунтовані побажання, а концепції, які ґрунтуються на вивченні сучасного стану речей.

– Наприклад?
– В один із перших днів своєї роботи в цій каденції я зустрівся з представниками громадської ініціативи «IGOV», яка передбачає можливість отримання певних адміністративних державних послуг з допомогою інтернету, без особистої явки. Не всі послуги можна повністю реалізувати в цій концепції, але в більшості випадків і в органах влади, і в комунальних підприємствах подібні інструменти надзвичайно потрібні вже зараз. Таким чином наполовину можна зменшити черги на прийом у комунальних підприємствах і в органах влади. Наприклад, отримати паспорт зовсім без особистої присутності громадянина в органі влади неможливо. Але частину процедури можна винести в інтернет. У людей, які багато працюють, немає зайвого часу ходити по кабінетах. А через всесвітню мережу можна одержати первинну інформацію з приводу того, що необхідно для отримання документа, реквізити для сплати, заповнити анкети. Замість трьох разів людина прийде у відповідну установу один раз, уже щоб отримати паспорт. Це дасть економію часу для людини і зменшення навантаження на орган влади.

– Ініціатива «IGOV» буде реалізована чи міська влада візьме її до уваги?
– Є такі думки, що проект «IGOV» не догма. Це одна з платформ. Орган влади може її використати або на цьому прикладі здійснити модернізацію свого інтернет-порталу. Яким чином це буде здійснено, для людей не важливо. Головне, що це сучасний підхід.

Ще років з десять тому міська рада взагалі не мала інтернет-сайту, котрий би працював на вимогу часу, навіть новини на ньому не завжди оновлювалися. Саме у 2006–2007 роках був створений сайт, який працює і сьогодні, і вже звично, що на ньому можна знайти рішення органів місцевого самоврядування. Раніше ж це було важко навіть уявити. На сьогодні кількість послуг, які можна отримати на сайті, можливо, потребує збільшення. Але тепер узагалі змінюється уявлення про стандарти роботи органу влади.

Петиція про реалізацію ініціативи «IGOV» у роботі органів місцевого самоврядування, розміщена на сайті Полтавської міської ради, набрала необхідну кількість голосів. Рішення по ній ще не прийняте, думаю, це відбудеться на наступній сесії міської ради. Не можу сказати, яке рішення приймуть депутати, але напрямок невідворотний. Можуть обговорюватися шляхи його реалізації – упроваджувати на платформі «IGOV» чи на власному сайті. Але те, що це сучасно і необхідно, – питання риторичного характеру.
Наталія Вісич, 19.05.2016, 13:251784
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад