10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Школа передового досвіду лікування дітей

60років тому на розі вулиць Шевченка і Котляревського відкрили будівлю поліклініки дитячої лікарні (тоді міської, а нині обласної). У замітці «Для наших дітей» газета «Зоря Полтавщини» у 1956 році писала: «Раніше поліклінічне відділення міської дитячої лікарні було розташоване у двох непристосованих віддалених одне від одного приміщеннях. Тепер у красиво архітектурно оформленому будинку до послуг матерів, дітей та медперсоналу є 33 просторі і світлі кімнати. У поліклініці нині працює добре обладнаний стоматологічний кабінет, створено кабінети ревматології та флюорографічний. У конференц-залі поліклініки проводять збори, заняття з медпрацівниками, читають лекції».

Того ж року у приміщенні дитячої поліклініки (Шевченка,34) обласне аптекоуправління відкрило аптеку №5. Головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт писав у звітах свого управління, що у квітні 1950 року комісія оглядала спалені коробки міста. Будівля колишньої дитячої поліклініки на Пушкіна,1, була бездоглядною. А в 1958 році він згадував: «Там, де до війни були бази облспоживспілки, споруджені дитяча лікарня і поліклініка».

На фото 1963 року: будинок дитячої поліклініки – один із кращих взірців стилізації під класику.
– Первісно на території всього кварталу розташовувалися єврейські торговельні ряди, значна частина їх збереглася на вулиці Гоголя. На кожному куті цей комплекс мав скіс фасаду шириною у три вікна. Тому під час відбудови кварталу цей принцип був врахований при спорудженні дитячої поліклініки. Але тут для утворення накопичувального майданчика були вжиті оригінальні проектні заходи. Будинок дитячої поліклініки на вулиці Шевченка наслідує кращі взірці класицизму. Просторово він займає кутову ділянку, тому вирішений у досить незвичному плануванні. Центральна частина має гранчастий виступ, де розташовується вхід. Бічні крила, які стоять паралельно вулицям Шевченка і Котляревського, з’єднані з центральною частиною напівкруглими вставками. Зміни лінії плану підкреслені колонадами, що створює гармонійну підтримку пластики фасаду. Загальна простота у поєднанні зі складною формою роблять будинок поліклініки одним із кращих взірців стилізації під класику, – розповів кандидат архітектури Артур Ароян.

Чимало натхненної праці будівельників вкладено й у внутрішнє оформлення будівлі. Тут різноманітна мозаїка, ліпнина, а в головному вестибюлі над арочним проходом красувався надпис латинською «Vivere memento», який означає «Пам’ятай, що живеш» (на жаль, після ремонтів він зник).

У повоєнні роки інтенсивно відновлювалися та вдосконалювалися всі форми медичного обслуговування дітей. Незабаром поліклініка увійшла до складу міської дитячої лікарні, яку тоді очолювала Фаїна Елькіна (1956–1968), стрімко розвивалася. Закупляли й освоювали нове обладнання, а у 1963 році для потреб поліклініки придбали навіть перший автомобіль «ЗІМ», бо досі єдиним транспортним засобом був… кінний екіпаж. Збудували на території літній павільйон, у 1968 році створили дитячу сурдологічну службу. Поліклініка обслуговувала всіх дітей Полтави, у місті діяли 14 педіатричних дільниць. За успіхи в роботі відповідним наказом МОЗ СРСР поліклініці присвоїли звання школи передового досвіду. З цієї метою її відвідали лікарі Білорусії, Казахстану, Монголії та Німеччини. У 1962, 1967 та 1969 роках на базі закладу проходила робота пересувного семінару Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з питань «Надання медичної допомоги населенню», представники 30 країн побували в Полтаві. Газети писали, що гості особливо були захоплені роботою дитячої молочної кухні на базі поліклініки, де готували 200 порцій на добу. У поліклініці працювали і два заслужені лікарі України – Надія Жугіна та Ольга Черевко. Загалом колектив був доволі досвідчений: так, у 1980 році тут трудилися 38 ветеранів праці! Колектив брав активну участь у суспільному житті, волейбольна, шахова та команда стрільців займали призові місця на міських спартакіадах, діяв хор «Сестричка».

Найдовше на посаді завідуючого дитячою лікарнею працювала Фаїна Елькіна, після неї заклад очолювали Ганна Варич (1968–1972), Тамара Глущенко (1973–1976), Світлана Сербутовська (1977–1982), Людмила Пусан (1982–1988), Юрій Вергал (1988–1993), Віктор Лисак (1993–1995).

У 1989 році на Леваді була збудована дитяча міська лікарня, а заклад на Шевченка, 34, отримав статус Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні (ПОДКЛ). Головний лікар – Наталія Кінаш. У поліклініці ПОДКЛ надається консультативно-діагностична та лікувально-профілактична допомога дітям та підліткам області, яку забезпечують фахівці за 27 спеціальностями.

Консультант – кандидат архітектури Артур Ароян
Володимир Сулименко, 27.05.2016, 14:521495
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад