14 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Перещепинський скарб знайшли 104 роки тому

Золота чаша. VI – поч. VII ст.
Пам'ятний знак Кубрату на місці його захоронення.
11 червня 1912 року за північно-західною околицею села Мала Перещепина Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Новосанжарського району Полтавської області) двоє хлопчаків випадково натрапили на найбагатший скарб, який був знайдений у Східній Європі. Його назвали Перещепинським.

Золотий перстень з монограмою Кубрата. VII ст.
12-річній Федір Деркач і 14-річній Карпо Маджар пасли худобу в Карнауховій балці – неподалік Ворскли та її притоки Кагамлика. Несподівано Федір, проходячи піщаною дюною, провалився ногою в широку горловину якоїсь посудини. Діти не надали значення знахідці. Переповідають, що до вечора вони гралися нею на природі, а потім причепили до 8-кілограмового раритету мотузку і поволокли по землі додому. Батько Карпа дуже вилаяв сина, подумавши, що хлопці взяли гріх на душу й обчистили церкву. Але коли візантійську амфору показали місцевому священику, той запевнив, що це не церковне начиння, а потім повідомив про знахідку владу в Полтаві. Через два дні в селі з'явилися поліцейський і археолог Іван Зарецький. Але за той час селяни розкопали місце скарбу (глибиною 0,2-1,0 м і 1,5 м у діаметрі) та порозбирали монети, коштовний посуд, персні, браслети, позолочену зброю та кінську упряж.

Пряжка, VII ст.
Згодом поліція вилучила в селян 800 золотих і срібних предметів. Загальна вага речей із золота сягала 25 кг, а зі срібла – 50 кг. Але всього вилучити не вдалося – за наступні кілька років багато жителів села замінило солом'яні стріхи своїх хат на бляшані та черепичні дахи, дехто купив корову. Одна місцева бабуся розповіла, що в неї в дитинстві була парочка улюблених блискучих залізяк, якими вона грала на печі. Досі в селі існує легенда про золоту карету, яку люди втопили в болоті, щоб в Ермітаж не віддавати. Її, звичайно, не знайшли. Але чорні археологи часто навідувалися в село в пошуках нових дрібничок. Батьки хлопців, що знайшли скарб, отримали від влади пристойні грошові суми, ще більша надійшла у волосний бюджет.
Золоті кубки. VII ст.


Меч у золотих піхвах.
Дослідження скарбу

Згаданий Іван Зарецький, який першим з археологів прибув на місце, зібрав у селян дрібні коштовності та склав їх опис, а згодом опублікував знахідки. Він також повідомив про знахідку голову Імператорської археологічної комісії графа Олексія Бобринського. За дорученням ІАК у Малу Перещепину прибув хранитель петербурзького Ермітажу Микола Макаренко, який здійснив розкопки на місці знахідки, а також зібрав ще деякі речі в місцевого населення. Невдовзі під конвоєм скарб відправили до Ермітажу, де він досі зберігається.

Хоча перещепинську знахідку називають скарбом, імовірно, це заупокійні дарунки. На користь цього свідчать залишки дубових брусів з рештками шовкової тканини, перетканої золотими нитками. Це міг бути дерев'яний саркофаг, обшитий тканиною.

Золоті накінечники ременя, VII ст.
Час заховання скарбу досить точно визначили за знайденими в ньому монетами – VII ст. н. е. Більшість дослідників вважає, що скарб належав вождю степових кочівників. У той час на території сучасної України існували два великі державні об'єднання кочівників: Велика Булгарія та Хозарський каганат. Відповідно, з'явилися дві версії походження скарбу – хозарська та булгарська. У радянській науці панувала хозарська версія.

На початку 1980-х років німецький учений Йоахім Вернер, а потім австрійський науковець Вернер Зайбт та болгарські історики й археологи детально дослідили скарб і прочитали написи давньогрецькою мовою на перснях-печатках із нього. Базуючись на даних цих досліджень, Йоахім Вернер 1984 року видав монографію, присвячену Перещепинському скарбу. У ній він висунув версію про те, що біля Малої Перещепини знайшли поховання Кубрата – хана, а потім кагана Великої Булгарії, до складу якої в VII ст. н. е. входила й частина території сучасної України.

Катерина Вовк
Іван Мольченко, 17.06.2016, 15:142141
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад