12 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Нездійснені проекти 1930-х: змінити міщанську Полтаву на соціалістичну

Кожне місто має своє обличчя, неповторні риси й розвивається своїм історичним шляхом. Якою могла б стати Полтава, якби були втілені ідеї інженерів та архітекторів різних періодів? Спробуємо розібратися, яким хотіли бачити наше місто після встановлення радянської влади.

До початку 1930-х років у Полтаві нічого суттєвого не будували. Переважно йшла реконструкція існуючих уже підприємств. Та в 1932 році на пленумі ЦК ВКП (б) ухвалили рішення про міське та комунальне господарство і реконструкцію старих міст. Керівникам міст поставили завдання «здійснення матеріально-технічної перебудови», яка відповідала б новим умовам, потребам і побуту періоду соціалізму. Полтаву визначили як центр легкої індустрії та культурно-науковий осередок. Поетапний план розробили на 15 років, згідно з ним у Полтаві населення мало зрости зі 103 тисяч до 300 тисяч чоловік. Уже ближче до завершення 1932 року в пресі почали знайомити містян з перспективами на майбутнє.

Тож пройдемося сторінками головного на той час обласного видання «Більшовик Полтавщини».

Про перспективи культурного життя Полтави газета писала: «На сьогодні по місту понад десяток клубів, три кінотеатри, наукова бібліотека і два музеї. За планом протягом 15 років планується збудувати центральний міський палац культури і парк відпочинку на 250 гектарів, зведуть шість районних клубів, п’ять кінотеатрів, оперний театр на 2500 місць, драматичний театр на 1000 місць, три театри малих форм, зоологічний та ботанічний сади».

У замітці «Шляхи розвитку промисловості Полтави» Й.Сопке обіцяє, що скоро заводи й фабрики будуть ледь не на кожному кроці: «Стара Полтава не мала своєї промисловості, окрім горілчаного заводу та залізничних майстерень. Разом з реконструкцією існуючих заводів у 1933 році почнеться побудова нових підприємств: книжкової фабрики, фабрики друкарського устаткування, заводу по виробу фарб, прядильної фабрики, словолітні (шрифтове виробництво для друкарень – Авт.), шкіряного заводу, сурогатного заводу, заводу контрольних вимірних інструментів, галантерейної фабрики, маргаринового заводу, консервного заводу, гідрогенізаційного та фурфурольного цехів. До 1947 року кількість робітників на підприємствах збільшиться вчетверо».
На фото 1939 року: такий вигляд, без скульптур, спочатку мали новозбудовані пілони при вході в Жовтневий парк.
Правда, захоплює? Тим паче, що більшість підприємств обіцяли збудувати вже протягом першої п’ятирічки – ще до 1937 року. Реально з обіцяного з’явилися лише прядильна і струнна фабрики та заводоуправління хлібопекарень. А ви чули, що в Полтаві планували запустити трамвай?

Спочатку цю новину повідомили в замітці «Як розвиватиметься транспорт Полтавщини». Було сказано, що одна з перших трамвайних ліній сполучить залізничні станції. Довжина лінії складатиме 5,8 км. Разом запроектовано збудувати сім трамвайних ліній довжиною 35 км. До 1947 року, коли населення становитиме 300 тисяч, потрібно мати 160 одиниць рухомого складу. Решту міських перевезень покриватимуть два автобусних маршрути.

20 листопада 1932 року в газеті «Більшовик Полтавщини» вийшла велика публікація «Перетворимо Полтаву на нове соціалістичне місто», у якій інженер Г.П. Баранніков узагальнив усі проекти. Цитуємо: «Нове соціалістичне місто, що проектується на зміну старій Полтаві, має за основу бурхливий розвиток промисловості за рахунок реконструкції підприємств і створення нових. У новому місті не має бути ні «центрів», ні «околиць». На обговоренні в міськраді ще перебувають окремі райони. Головна маса промислових закладів розташується за станцією Полтава-Київська по Решетилівському шляху в сторону Рибців та Супрунівки. Тут має бути утворено станцію Полтава-Промислова. Житлова зона нового міста в міру забудови та надбудови до чотирьох поверхів буде поширюватися до Кобищанів у бік хуторів Малі Рудки та Пушкарівки, що входитимуть до складу міста. Поділ як житловий район консервується за його непридатністю для житлових умов. У цьому районі буде побудовано кілька промислових підприємств, що вимагають за своїми виробничими процесами великої кількості річкової води. Ворскла має ввійти в систему великого Дніпра й до Полтави та в межах району стане суднохідною. У районі станції Полтава-Південна влаштується пристань і перевізний пункт. Другу пристань облаштують у районі Нижніх Млинів, де будуть вантажитися для міста городина та інші сільськогосподарські продукти. Берег річки буде обваловано, саме русло сприятливе для поглиблення. Ворскла стане місцем транспортного фактору та водного спорту. У 1934 році розпочнеться побудова міського трамваю, який уже почали проектувати. Схема трамвайних ліній має охопити всі райони міста. У загальному проектуванні міста мають бути виконані великі роботи по зеленому будівництву, заміни булижних вуличних бруків на клінкерні брущатки та асфальтові. Протягом 15 років збудуємо 12 потужних пралень, три басейни для плавання та шість районових лазень. Нове соціалістичне місто матиме свій проект очищення, і комунсантрест буде укомплектовано автомашинами для вивезення бруду, поливання вулиць та інших».

Якби хоча б частково втілилися задуми початку 1930-х років з перетворення міста в життя, Полтава була б зовсім іншою. Можна сказати, що завадила війна, але ж до цього було цілих дев’ять років. Як кажуть у народі: «Обіцяти – не мішки тягати». А міг би бути в Полтаві й оперний театр, по Ворсклі ходили б кораблі, вулицями курсували б трамваї і… законсервували Поділ.

Володимир Сулименко, 25.07.2016, 16:541754
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад