25 березня 2019 • № 12 (1548)
Rss  

Державні нагороди до Дня Незалежності отримали й жителі Полтавщини

Президент України Петро Порошенко указом №338/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці Незалежності України» за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм нагородив велику групу достойних українців, серед яких і наші земляки.

Нагороджено:
• орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня – Олексія Михайловича Ландаря, генерального директора товариства «Полтавтрансбуд»
• орденом «За заслуги» І ступеня – Андрія Олександровича Цьову, директора сільськогосподарського підприємства «Нива», Полтавська область
• орденом «За заслуги» ІІ ступеня – Анатолія Григоровича Пасюту, голову правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога», Полтавська область
• орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – Петра Юрійовича Балабана, завідувача кафедри вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
• орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – Наталію Василівну Святцеву, волонтера, завідувача редакції творчо-виробничого об’єднання філії Національної телекомпанії України «Полтавська регіональна дирекція «Лтава»

Присвоєно почесні звання:
• «Заслужений діяч науки і техніки України» – Анатолію Михайловичу Шості, завідувачеві відділу Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, доктору сільськогосподарських наук, м. Полтава
• «Заслужений працівник культури України» – Валентині Володимирівні Вождаєнко, заступникові начальника управління – начальнику відділу Полтавської обласної державної адміністрації
• «Заслужений працівник соціальної сфери України» – Анатолію Миколайовичу Шкарбану, директорові Ліщинівського психоневрологічного будинку-інтернату, Полтавська область.

Президент України нагородив журналістку «Лтави»

Петро Порошенко відзначив керівника дитячої студії «Разом» Наталію Святцеву за її активну волонтерську діяльність орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Нагородили Наталію Святцеву в Маріїнському палаці, де Президент відзначив видатних українців із нагоди 25-ої річниці Незалежності України.

Наталія Святцева – завідувачка редакції підготовки програм для дітей та юнацтва філії НТКУ «Лтава», заслужений журналіст України, волонтер «Полтавського батальйону небайдужих», постійно їздить у зону антитерористичної операції, посильно допомагаючи нашим бійцям, знімає відео про життя у зоні бойових дій.
Із перших днів АТО вона не змогла спокійно і без щему в серці споглядати за жахливим і жорстоким перебігом подій.

– Коли на Сході спалахнула небезпека, і розпочались всі ці бурхливі події, – згадує Наталія Святцева, – ми розуміли, що людям потрібна підтримка. Їдучи з Владикою, ми везли Євангеліє, молитовники, здійснювали різні служіння, освяти, молилися разом із бійцями. Це було поєднання матеріального, соціального та духовного підкріплення. Ми не думали, що станемо волонтерами, волонтерською командою. Просто зрозуміли, що допомога повинна бути стабільною. Ми вже напрацьовували транспортні зв’язки. У нас з’явилися свої водії-волонтери. Були люди, які пропонували транспорт.

Кожна поїздка на Схід для Наталії Святцевої – це ще й можливість зафільмувати будні наших солдат та мирних жителів. Однак сюжети журналістки достатньо стримані, адже вона керується правилом «не нашкодити»: «Важливо, щоб ти своїми діями не видав якусь інформацію, яку не потрібно висвітлювати. Наприклад, я як працівник ЗМІ прекрасно розумію скільки шкоди завдають мої колеги бійцям, нашим захисникам. Нехай на мене не ображаються, але я скажу правду: часто бійці та командири розповідають, що для них клопітно і небезпечно спілкуватися з представниками засобів масової інформації. Мої колеги, коли женуться за гарячими матеріалами, і коли хочуть стати першими у сповіщанні тієї чи іншої інформації, далеко не всі мудро та виважено висвітлюють все те, що там відбувається».

Наталія Святцева зізналася, що перебуваючи на урочистому нагородженні в Маріїнському палаці, подумала: «Що я тут роблю? Згодом відчула, що цим людям, які знаходилися зі мною поруч, болить за Україну, так само як і мені. І кожен, хто намагається лікувати рани своєї країни, відбувся як українець. Тому немає маленьких вчинків, які ми робимо для нашої країни, якщо робимо їх від щирого серця».

Катерина Шаповал
Віталій Скобельський, 26.08.2016, 14:011779
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<лютий