13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Будинок лікаря окуліста став «освітянським»

«Серед узятих на державний облік будинків як пам'яток архітектури місцевого значення своєрідним за формою, з елементами готики і єврейської символіки в декорі є будинок лікаря окуліста Хаїма Ароновича Глейзера», – так описується будинок, що був завданням до вікторини «Знаю Полтаву», у книзі К.В.Гладиша і Ю.З.Цирульника «Полтава. Пам'ятки єврейської культури (історико-архітектурний нарис)».

Кандидат архітектури Артур Ароян розповів, що будинок лікаря окуліста Глейзера на вулиці Олександрівській, 3 (нині Соборності), збудований у 1903 році. Він поєднує в собі риси готичної архітектури з символікою Близького Сходу, у тім числі іудейською. В архітектурному плані будинок для Полтави унікальний, адже потужна класична школа домінує в міських особняках. На першому поверсі був кабінет лікаря і допоміжні приміщення, другий поверх займали житлові кімнати. Характерна риса будинку – асиметричне розташування сходової клітки, підкреслене на фасаді великим вікном, увінчаним готичним фронтоном. Сходи оформлені витонченою огорожею, у якій проглядаються елементи модерну. Планувально будинок витягнутий углиб кварталу. Має також боковий вхід із ґанком. Перед головним фасадом установлена декоративна огорожа, яка відокремлює прибудинкову територію від тротуару. Над трьома парадними вікнами другого поверху складне цегляне обрамлення у кращих традиціях готичної архітектури. Раніше центральне вікно було дверима на балкон, демонтований пізніше. Під час війни будинок спалили. Відбудований зі зміною планування з анфіладної системи кімнат на коридорну. Усередині збереглися залишки пічної кладки.

Цікаве зображення восьмикутної зірки на фасаді будинку. Віднедавна таку зірку можна побачити на кокарді в українських поліцейських.

Читач Сергій Зозуля упорядкував інформацію про єврейську родину Глейзерів, яка проживала в губернському місті Полтаві на межі ХІХ–ХХ століть: «Прі-звище похідне від німецького «Gles», тобто скло. Можливо, їхні пращури були майстрами, що працювали зі склом або поливою (глазур). Батько Глейзер Арон Хаїмович у 1890–1910 роках – казенний рабин Полтави. Як повідомляють «Довідкові книжки Полтавської губернії», його місце проживання: у 1903 році – Петровська площа, будинок Чеботарьова, 1907 – Велика Петровська вулиця, будинок Петраша, 1910 – Келінський проспект. У родині було четверо синів: Ісайя, помічник присяжного повіреного, Михайло, Моїсей та Хаїм, лікар окуліст. Саме його будинок із червоної лицювальної цегли в стилі модерн єврейської спрямованості, що на Соборності, 3, відображений на фото, поданому на вікторину. Прийом пацієнтів у 1908 році лікар проводив за адресою: вулиця Срітенська, будинок Рофе, а вже 1909-го – на вулиці Шевченка, 7. Згідно зі «Списком осіб медичного персоналу, практикуючого в м. Полтава» у 1910 році, прийом проводився за вказаною адресою від 10-ї до 12-ї та від 15-ї до 16-ї».

На фото, зробленому фотографом «Полтавського вісника» Анатолієм Улицьким, подія, яка відбулася 23 вересня … року на День міста. Де це місце в Полтаві і що тут відбувалося?
У «Пам’ятних книжках Полтавської губернії» за 1903–1910 роки, згадує Сергій Зозуля, окрім родини рабина Арона Глейзера, зустрічаються також полтавці Глейзер Арон Акимович – лікар з Кобеляцької, 7, та Глейзер Г. – викладач Закону Божого особам іудейського віросповідання. Ще про одного представника тогочасної молодої генерації Глейзерів розповів у своєму щоденнику «Полтава у дні революції та в період смути 1917–1920-х років» лікар з вулиці Малої Садової, 13, Олександр Несвіцький: «16/29 июля 1920 г. по приговору губЧК расстреляны... №15 Глейзер Цесар Маркл., 23 года, студент-медик, заведующий санлетучкой, за выдачу разного рода удостоверений с казенной печатью спекулянтам для преступных целей, а также за спекуляцию лекарствами во время командировок» (мова оригіналу). Більше відомостей про цих полтавців немає. Хтозна, де вони та їхні нащадки. Нам же у спадок залишилася ця чудова споруда з рельєфними цегляними візерунками по стінах в історичному центрі Полтави на вулиці Соборності, 3.

У довоєнний час, на початку 40-х років, у будинку проживали сім’ї полтавців. Під час відступу фашистів його зруйнували. У повоєнні часи відбудований і відданий під житло. На другому поверсі функціонували різні заклади міськвиконкому – відділ народної освіти, фільмотека. У наші дні там теж мешкають полтавці та працюють художники. Нещодавно поряд з будинком під час проведення земляних робіт під нову забудову була відкрита стоянка стародавньої людини, де знайдено навіть піч, яка добре збереглася.

Одними з перших правильні відповіді на запитання вікторини дали читачі Вік-тор Форманчук, Олександр Скороденко, Тамара Нос, Сергій Ленець, Олена Лазарєва та Ігор Онопрієнко.

Запитання до 49 етапу вікторини «Знаю Полтаву». На фото, зробленому фотографом «Полтавського вісника» Анатолієм Улицьким, подія, яка відбулася 23 вересня … року на День міста. Де це місце в Полтаві і що тут відбувалося?

Наші реквізити: 36000 м. Полтава а/с 50, телефон 509-331, info_visnik@ukrpost.ua, www.visnyk.poltava.ua
Володимир Сулименко, 27.09.2016, 16:082128
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад