13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

У період перебудови і дефіциту відкрили магазин «Мода»

Завдання для цього етапу вікторини нам запропонувала читачка Валентина Супрун, яка свого часу працювала у полтавському об’єднанні «Цукропром». Пересувна механізована колона «Цукропрому» для своїх працівників у 1980-х роках звела житлові будинки з прибудовними магазинами. В одному з таких, на вулиці Степового фронту, 7, відкрився магазин «Мода». Фото з його інтер’єрами з великою кількістю манекенів і збереглися в нашої читачки. Ми тривалий час вагалися: чи варто ставити це запитання на вікторину, наскільки цей магазин був відомим? Проте вкотре ризикнули, можливо, відгукнеться активний відвідувач або працівник цього магазину. І нам пощастило.

Друга половина 1980-х років відома як період перебудови і початку тотального дефіциту. Та попри всі складнощі в Полтаві відкривали нові заклади торгівлі. Так, у 1986 році у новозбудованих п’ятиповерхівках на вулиці Степового фронту, №№ 5, 7 та 9, з’єднаних одноповерховими вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення, розташувались два магазини «Мода» та військторг (пізніше «Електрон»).

Читачка Валентина Омельченко працювала в їдальні заводу «Електромотор» і часто бувала в цьому магазині: «Хто відвідував магазин «Мода», передусім запам’ятав велику кількість манекенів у просторих залах, їх там було з півсотні. Дуже гарно оформлений інтер’єр. Мені, тоді молодій дівчині, здавалося, що тут одяг для жінок, кому за 40. Асортимент товару начебто й був широкий, але подобалося не все, можливо, я надто вибаглива. Хотілося носити продукцію вітчизняного виробника, та все ж імпортні товари, які інколи «викидали», були кращі. Тому доводилося стояти за ними в чергах, особливо наприкінці місяця всі вихідні присвячували такій біганині по місту».

Та все ж, попри дефіцит, магазин «Мода» тримав марку і був доволі популярним у Полтаві. Своїми спогадами про кращі свої роки роботи в цьому закладі з нами поділилася колишній директор магазину «Мода» Тетяна Гуленко: «Відкрився магазин №2 «Мода» полтавського об’єднання «Промтовари» у грудні 1986 року. Те, що мені доведеться стати директором цього закладу в 34 роки, не могла навіть уявити. До цього працювала товарознавцем на фірмі «Одяг» на Зіньківському переїзді, їздити було далеко. Проте щодня бачила, як будують новий магазин, і попросила керівництво за можливості перевести мене туди. А вийшло так, що запропонували відразу ж його очолити! Оформляли магазин «Мода» працівники об’єднання «Промтовари», у них тоді в штаті були художники. Вони придумали логотип, прикрасили стіни рамками плетіння з батика, потім завезли ці манекени, які на якийсь час стали нашою візиткою. Були відвідувачі, які їх жахалися, часто манекени падали, ламалися, а новими не поповнювали. До речі, коли річ одягнеш на манекен, вона швидше продається. У нас діяли відділи чоловічого та жіночого одягу, взуття і парфумерний. З жовтня 1988 року три полтавські магазини «Молодіжний» на Садах-1, «Салон для молодят» і наш перейшли в об’єднання «Молодіжна мода». Тепер доводилося самим домовлятися з фірмами-поставниками, окрім того, з настанням бартерних відносин стали ми торгувати й продукцією полтавських заводів: «Електромотор», ГРЛ, фарфорового та інших. Магазин «Мода» діяв за цією адресою до 1996 року».

На запитання про моду 80-х своїми спогадами поділився Сергій Зозуля: «Не можна сказати, що прилавки магазинів стояли зовсім порожніми. Покупцю пропонували спідниці, сукні, блузи та костюми такі, як у Мимри з кінофільму «Службовий роман». У достатньому асортименті були й жіночі пальто з норковими комірами. Та чомусь не користувалося все це попитом у споживача. Тканини мали добру якість, але їхні чорно-сірі й темні відтінки не приваблювали. Певне, усі добре пам’ятають високоякісну чернігівську костюмну вовну, білоруське льняне полотно та поліестер, російський ситець, штапель та шовк із Середньої Азії. Уся ця сировина була доступна вітчизняному виробнику, а от сам крій виробів був жахливий: різні підрізи, кокетки, трапеції – усе типове, ніякого польоту фантазії. Вдягаючи такі речі, навіть найкраща жінка ставала схожою на городнє опудало, тільки в новому вбранні. Багато полтавок користувалося послугами приватних кравців та швачок, а також шили одяг за зразком чи по викрійці в «Ательє мод» та побуткомбінатах. 1980-ті без перебільшення можна назвати переламним періодом переходу від суворо витриманого стилю радянської моди до моди більш європейської. У моді цього періоду переплітаються ретрообрази, переосмислені дизайнерами, а також стилі молодіжних субкультур музичних і танцювальних напрямків: хіп-хоп, техно та інших. У моду увійшли нові види спорту, активного відпочинку – брейк-данс, аеробіка, сноуборд, скейтборд, ролики, що теж вплинуло на формування моди. Якщо в універмазі чи спеціалізованому магазині утворювалась черга, можна було бути впевненим, що там «викинули» у продаж якийсь імпорт – чи то югославське, чеське або фінське взуття, одяг з НДР, сирійський чи прибалтійський трикотаж, а може, навіть французькі парфуми. Такі «викиди», як правило, практикувалися наприкінці місяця, кварталу, року для успішного виконання плану. Був ще один шлях придбання дефіцитних товарів – «по блату», тобто по знайомству».
Розкажіть, як змінився з роками цей куточок Полтави? Яких років це фото?
Запитання до 55 етапу вікторини «Знаю Полтаву»: розкажіть, як змінився з роками цей куточок Полтави? Яких років це фото?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефон 509-331, info_visnik@ukrpost.ua, www.visnyk.poltava.ua
Володимир Сулименко, 21.12.2016, 14:221770
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад