12 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

«А вже в будинку політосвіти людям сиділося краще…»

Вікторина «Знаю Полтаву» вітає нових і постійних читачів у 2017 році! Підбиваючи підсумки 56-го завдання, зазначимо, що основна помилка у відповідях стосувалася схожості запропонованої нами будівлі із Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою ім.І.П.Котляревського. Але це лише на перший погляд, адже якщо придивитися, то це чотириповерхова споруда на Європейській, 49 (нині тут ОДТРК «Лтава»).

Спочатку розповімо про будівлю на цьому місці до початку 1970-х. Здавна відомо, що кожний правитель передусім створював військо для тримання у покорі народ і будував буцегарню. От і в Полтаві першою капітальною великою кам'яною спорудою була саме в'язниця, зведена на вулиці Кобеляцькій, яку в народі називали «тюремним замком».

З історичних хронік вимальовується такий опис цієї споруди. До комплексу входили сама тюремна будівля з будинковою церквою та школою при ній на другому поверсі й казарми охорони. Усе це було огороджено широкою цегляною стіною заввишки понад чотири метри, зі сторожовими круглими баштами, метрів десять у перетині, по кутах. Тюрма мала статус губернської.

У книзі «Історія міліції Полтавщини» читаємо: «Полтавською губернською тюрмою завідував губернський секретар П.Г.Стоянов, при ній штатно перебував лікар – колезький секретар С.І.Бухгендлер, фельдшер І.В.Котович, священик отець Андрій Яновський та псаломщик Я.Ф.Протопопов». Щоправда, у яких роках це було, не уточнюється.

Більшість джерел вказує рік побудови в'язниці 1808-й, але в Державному архіві Полтавської області є документ з іншою датою. Це розпорядження виконкому облради від 26 червня 1961 року. У ньому наводяться назви будівель, які виключили зі списку об'єктів пам'яток архітектури. Серед них в'язниця значиться як збудована у 1804 році. Серед інших документів з цього ж архіву є й такий: у 1952 році Облпромрада просила міськраду віддати площі колишньої в'язниці під виробничі цехи з випуску трикотажних виробів. Тобто будівля на той час була або вже відновлена, або не зазнала серйозних руйнувань під час війни. І ще один документ стосовно в'язниці від 23 грудня 1963 року, у якому обласна рада звітувала Держбуду УРСР про використання пам'яток архітектури, виключених зі списку: «Колишня в'язниця використовується для заїжджого двору колгоспного ринку. Стан задовільний».

До наших днів дійшло два фото в'язниці приблизно 1940-х років (але якщо у когось є ще, то надішліть). Чимало полтавців пам'ятає цю споруду, деякі навіть не тільки зовні, а й… зсередини. У 1971 році будівельники БУ №2 Полтавапромбуд, де працював майстром Віталій Строкач, почали роботи зі зведення на місці колишньої в'язниці будинку політ-освіти.

– По периметру фортеці було чотири башти, які мені нагадували узбецькі шатри, – пригадує Віталій Федорович. – Перше, що було потрібно, це зробити виміри, чи впишеться майбутня споруда на цій площі. Міряю, проходить повз сивочолий дідусь і питає:
– А що, синку, будувати збираєтесь?
– Будинок для партійних працівників.
– Значить добре їм тут сидітиметься, не так, як мені... До війни сюди я потрапив у «будинок попереднього розслідування», у народі казали «ДОПР». Саме вздовж цієї стіни був прогулянковий майданчик, я вам можу сказати навіть яка його довжина, бо кроками туди-сюди щодня міряв…
– І справді, – продовжує Віталій Федорович, – дід назвав цифру понад 100 метрів. Переміряли, і похибка виявилася лише 50 сантиметрів! В одній з чотирьох башт навпроти вулиці Чапаєва у нас була виконробська, інструменти там тримали, обідали, її розвалили в останню чергу.

Фото, зроблене у 1956 році в дні зимових шкільних канікул на одній з центральних полтавських ковзанок. Де вона? Розкажіть, як діти раніше проводили зимові канікули?
Цегла від колишньої в'язниці була нестандартна, дещо більша за розмірами, але міцна. Один читач, який жив неподалік, розповідав, що кілька тачок благополучно собі додому перетяг. Ще читачі розповідали про заїжджий двір «Будинок колгоспника», в'їзд до якого був через браму між двома баштами з боку вулиці Європейської (тоді Фрунзе). У самих же баштах довгі роки працювали різні крамнички. У 1960-ті там були магазин «Посуд» та станція заправки сифонів газованою водою.

Це була розповідь про колишню в'язницю, а про будинок політосвіти, який звели в 1973 році на її місці, «ПВ» писав у №26 від 26 червня 2013 року. Проект будівлі хоч і повторний, але його розробив полтавський архітектор М.Деренько. Читач Костянтин Штепа надіслав у редакцію навіть фото будівлі Житомирської обласної телерадіокомпанії такої ж архітектури.

– Будинок політосвіти проіснував з 1973 по 1991 роки. У цей період усі звітно-виборні збори й конференції партійних та комсомольських організацій районів міста й області та великих підприємств відбувалися лише в цьому будинку, – розповів читач Сергій Зозуля. – У його залі делегати комуністів та комсомольців області обирали своїх делегатів республіканських та союзних з'їздів. Усі заходи тривали майже цілий день, і тому для підтримки делегатів організовували роботу буфету, де пропонували бутерброди з ковбасами – вареною та копченою, з сиром, червоною ікрою, а також мінералку «Боржомі», «Миргородську», чай, каву, соки. Окрім буфету, приїздили ятки з дефіцитними товарами – подарункові фасовані цукерки «Стріла», «Метеорит», «Столичні», розфасовані лимони, мандарини, апельсини, імпортні сигарети і навіть художню літературу. Зазначу, що все це делегати купували за свій кошт.

З 1991 року в колишньому приміщенні Будинку політосвіти діяв громадсько-політичний і культурний центр, який очолював Володимир Голуб, теперішній голова громадської ради ОДА. Полтавська малеча з великим задоволенням відвідувала новорічні ранки за участю самодіяльних колективів. У 1997 році центр закрили і передали будівлю обласній державній телерадіокомпанії «Лтава», яка там працює і нині.

Колишній кореспондент українського телебачення Микола Страшко розповів, що знімок фотокореспондент «Зорі Полтавщини» О.Пасічник, імовірно, зробив з вікна дев'ятиповерхівки на протилежній стороні вулиці, у якій він мешкав.

Запитання до 57-го етапу вікторини: фото, автор якого теж О. Пасічник, зроблене у 1956 році в дні зимових шкільних канікул на одній з центральних полтавських ковзанок. Де вона? Розкажіть, як діти раніше проводили зимові канікули?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефон 509-331, info_visnik@ukrpost.ua, www.visnyk.poltava.ua
Володимир Сулименко, 17.01.2017, 16:001283
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад