13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Такий невеликий провулок Клубний

На фотозавданні до 58 етапу вік-торини видно чотири будівлі, за якими наші читачі й орієнтувалися на місцевості. Кутова чотириповерхова будівля вдалині декому здавалася схожою на ЦУМ, а звідси й виникали хибні версії. Насправді це добре знайомий багатьом поколінням полтавців куточок рідного міста – у межах вулиць Соборності (колишня Жовтнева), Петлюри (колишня Артема), Зигіна і Халтуріна у Київському районі. У 1930–1940 роки тут розташовувалися невеличкі підприємства, складські будови та хати-мазанки з охайними квітниками. Працювала громадська лазня. Асфальтових доріг не було, але існувала «кам’янка» – дорожнє покриття із бутового (гранітного) каменю. Після 1935 року, коли за Решетилівським переїздом стала до ладу Полтавська бавовнопрядильна фабрика, на вулиці Пушкіна, 88, почали зведення першої черги житлового будинку для працівників цього підприємства. Будувався він кілька років, а зрештою став першим, що утворював квартал, багатоповерховим та багатопід’їзним будинком повоєнної Полтави. Частину його (можливо, дещо і схожу на ЦУМ) добре видно на задньому плані знімка. Про відбудову цього будинку «Полтавський вісник» розповідав у №46 від 10 листопада 2016 року.

Полтавська бавовнопрядильна фабрика (згодом комбінат) була одним із потужних підприємств не тільки тогочасної Полтави, а й Радянського Союзу. Сировину – бавовну – завозили ешелонами залізницею аж із братнього Узбеки-стану, а готову продукцію – високоякісну пряжу – відправляли на всі текстильні комбінати країни. Маючи такий потужний виробничий потенціал, керівництво турбувалося і про житлово-побутову та культурну сферу своїх робітників.

У листопаді 1960-го гостинно відчинив двері щойно збудований клуб ПТК (нині вул. Соборності, 67) з просторою глядацькою залою, великими фойє та кімнатами для занять гуртків. Праву частину центрального фасаду бачимо на знімку ліворуч. Про цю споруду «ПВ» розповідав у №4 від 25 січня 2013 року.
У 1962 році вперше в Полтаві в клубі бавовнопрядильників відкрили Палац шлюбів, який створили на громадських засадах.

На фото 1960-х куточок зимової Полтави. Де саме зроблено цей фотознімок, що можете розповісти про цю місцевість?
– У 1970-ті звідси благословляли на щасливе подружнє життя полтавських молодят, що стали на рушник, проводили урочисту реєстрацію шлюбів, – розповів читач Віктор Сидоренко. – Вечорами, у вихідні в холодну пору року, коли не працювали літні танцмайданчики, молодь міста збиралась на танцюльки або, як казали, «на гуцалки» під «живу» музику духового, а пізніше естрадного (три електрогітари, «Іоніка» та барабани) оркестрів. У кожного, звичайно, були солісти з репертуаром того часу. Як і завжди, де молодь, там грає кров, адреналін, вирують почуття, а якщо це все ще підігрівалося алкоголем, виникали суперечки, образи, бійки. Тому завжди «бажаними гостями» на танцях були наряди міліції з дружинниками. Багатьом юним полтавцям БК ПТК дав путівку у творче життя. Символічно, що і в 90-ті цей палац віддали Обласному центру естетичного виховання учнівської молоді.

Коли збудували клуб ПТК, навколо нього з’явився вільний простір ліворуч до вулиці Артема, а праворуч вирішили прокласти провулок з бульваром, що з’єднує вулиці Жовтневу та Зигіна. За назвою справа не забарилася, оскільки поряд щойно збудований клуб, то й провулок отримав назву Клубний. На час зйомки на ньому був лише один будинок за адресою Клубний, 4. Саме його ми споглядаємо праворуч на першому плані фотовікторини. Це чотириповерхівка з малогабаритними квартирами типу гуртожиток. Тільки завершилося його будівництво, але він ще не заселений. За його дахом ледь видніється верхівка баштового крану, що працює на будівництві багатоповерхівки на Зигіна, 28. Уже готові два поверхи, їх добре видно на задньому плані в центрі фото. Торець будівлі на Клубному, 4, який виходить на Жовтневу, а саме вона за спиною фотографа, змонтований з урахуванням можливості подальшої прибудови. Так воно і сталося, але значно пізніше.

– У 1992 році гуртожиток з’єднали з п’ятиповерхівкою на Жовтневій, 69, дворівневою у сім та п’ять поверхів прибудовою з прохідною аркою. У 1970-ті тут був бар «Шоколадниця», кафе, тепер піца «Челентано», – розповів читач Сергій Зозуля, який побував на місці. – Тривалий час у приміщенні на першому поверсі працювала художня галерея ім.Саші Путрі, юної полтавської художниці, яка передчасно пішла з життя. Нині там магазин продуктів «Екомаркет». З боку вулиці Зигіна до гуртожитку прибудували однопід’їзний житловий блок із балконами від другого поверху. Територія за гуртожитком, з двору, теж забудована малогабаритними триповерхівками. Між житловою зоною провулка Клубного і будівлею ОЦЕВУМ у літню пору року буяє зеленню чудовий бульвар у чотири ряди лип та абрикос, затуляючи зовсім непривабливий вигляд гуртожитку, вікна якого пам’ятають ще перших поселенців, а вхідні двері до під’їздів розбиті вщент, і немає ніякої змоги зачиняти їх навіть зараз, холодної зимової пори. Здається, що тут час зупинився у далеких 1980-х.

Запитання до 59 етапу вікторини «Знаю Полтаву». На фото 1960-х куточок зимової Полтави. Де саме зроблено цей фотознімок, що можете розповісти про цю місцевість?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефон 509-331, info_visnik@ukrpost.ua, www.visnyk.poltava.ua
Володимир Сулименко, 09.02.2017, 14:341585
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад