22 липня 2018 • № 29 (1513)
Rss  

Молюсь за тебе, Україно…

Світ побачила унікальна книга, якої потребує нині, мов ковтка живої води, весь український загал. «Молюсь за тебе, Україно…» – це одухотворена поезія, молитва, яку просто не може не почути Господь. Це біль і сум втрат, це жаль за зруйнованим і понівеченим, але це ще й непохитна віра в силу духу рідного народу й побажання перемоги українському воїнству над ворогами.

Кандидат філологічних наук Ганна Радько, виступивши в ролі літературного критика, на презентації різко висловилась і про добру половину наповнення, бо вважає, що непотрібні на передовій тужливі вірші, і про авторів, і про те, що воїнів АТО не запросили. Були хлопці-ветерани в залі! Були! Просто Ганна Іванівна не знає їх в обличчя… А поезії, написані з такою щирістю й переконанням, не можуть бути хорошими чи поганими, їх досконало вигартувало небайдуже серце поета.

Ведуча заходу Вікторія Піскова і директор видавництва «Дивосвіт» Ганна Грибан, яка ініціювала і видала збірку.
І доземно хочеться вклонитися за цю книгу директору видавництва «Дивосвіт» Ганні Грибан, яка власним коштом видала перші 100 примірників. Видавець два довгих роки збирала авторів, книга редагувалася, оформлюючись у своєрідну антологію патріотичного піднесення сучасної доби. Жодному з охочих узяти участь поетів, а їх виявилось в остаточному варіанті 61 (!)
особа, повторюся, жодному не відмовили! Це й зовсім юні початківці, серця яких уже пломенять мистецьким завзяттям, й автори співаної поезії, і відомі поети, вірші яких полтавці знають напам'ять.

На презентацію з'їхалися автори з усієї області. Одна справа – почитати книгу, а зовсім інше, приголомшливе враження отримуєш, коли чуєш живе, гаряче слово поета. Часом це було аж до сліз, коли читала Алла Бузало:

– Здрастуй, мамо! Нас тільки троє:
Я, рушниця і каска моя…
Я б хотів повернутись додому…

І зовсім інакше, але не менш щемно звучить сповідь Наталії Харасайло з Миргорода:

– Для когось хлопці, а для мами ще малі,
Журавлики, яким злітати на крилі,
Яким так хочеться вернутися з війни,
Які для мами не солдати, а сини.

Марія Бойко – один із авторів збірки «Молюсь за тебе, Україно…».
Присвяту героєві Майдану з позивним СІФ прочитав Роман Коржик, представляючи поетичне молодіжне об'єднання «Magnumopus», але в книзі я цих рядків не знайшла, зате натрапила на інші:

– Пробач мені, брате, я не хотів помирати.
За десять днів мала прийти весна.
Весна, на яку покладав останні надії.
Та порвалася вогненна струна.

Ініціювала, дала мистецький поштовх цій книзі журналістка й поетеса Інна Дідик (Снарська), яка першою принесла власні поезії про Майдан і героїв АТО до видавництва «Дивосвіт». І розпочалася робота, титанічна, на яку не було й досі не виділено коштів, хоча книга як сучасна літературна хрестоматія цілком варта бути доступною читачеві в кожній бібліотеці області. Зрештою для цього потрібен тираж хоча б у 2 000 примірників. А їх поки лише 100…

Присутній на зустрічі авторів народний депутат Костянтин Іщейкін запропонував презентувати книгу у Верховній Раді України, готовий організувати таку мистецьку імпрезу, бо ж це видання потрібне не лише полтавцям, а й усій Україні. Та поки презентувати вже нічого, у видавця Ганни Грибан залишилося лише шість книжок… Потрібно видавати новий наклад.

А книга цікава! Достойна! Харизматична! Вона промовляє до нас трьома мовами – українською, російською й білоруською, і, попри критику декого, ця ознака збірки дозволить їй дійти до сердець ще більшого числа патріотів.

Молімося за Україну, канонічно і своїми словами, бо по вірі нашій нам і воздасться!
Марія Бойко, 07.04.2017, 12:29586
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
<червень