19 вересня 2017 • № 36 (1469)
Rss  

Здобутки і плани Вадима Голобородова

Полтавці щиро шанують українську історію і самовіддано примножують національні надбання своєю творчою працею й доброчинністю. Серед них і Вадим Голобородов. За високий патріотизм, вагомий особистий внесок у національно-культурне відродження України, активну участь у здійсненні волонтерських ініціатив по матеріальному забезпеченню українських військових та з нагоди 25-річчя незалежності України він нагороджений Почесною грамотою Полтавської ОДА, відзнаками обласної та міської рад, подякою Міністерства культури України й орденом преподобного Іллі Муромця – відзнакою Української автокефальної православної церкви.

– Вадиме Валерійовичу, нещодавно ви стали ще й лауреатом премії імені видатного полтавця, класика української літератури Панаса Мирного у номінації «Громадська й благодійна діяльність» як людина, яка багато зробила для пошанування його пам’яті.
– Відреставровано пам’ятники Панасові Мирному на його могилі в Зеленому гаю та на подвір’ї музею-садиби письменника. А з нагоди 150-річного ювілею від дня його народження відкрито меморіальну дошку на фасаді цього будинку. До Дня Незалежності України і 100-річчя пам’яті побратима Панаса Мирного Миколи Дмитрієва на будинку, де він мешкав (площа Конституції, 3), установлено меморіальну дошку громадському й культурно-освітньому діячеві, публіцисту, правникові. Нині ми ініціюємо відкриття пам’ятної дошки Панасові Мирному на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №8, яка носить ім’я великого полтавця.

– Вадиме Валерійовичу, серед ваших робіт і меморіальні дошки Героєві Радянського Союзу Кузьмі Нездолію, й учаснику бойових дій у Югославії у складі військ ООН Вікторові Железняку, полеглим на землі Афганістану Олександрові Бідному й Євгенові В’язовченку. Кому ще ви склали гідну шану?
– Серед цих імен – народна артистка України, Герой України Раїса Кириченко, доктор медичних наук, професор Лія Григор’єва, у співавторстві долучився до виготовлення пам’ятної дошки головному художникові Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя Володимирові Геращенку.
Відкрито пам’ятні знаки гетьманові України, автору першої Конституції Пилипові Орлику в селі Орлик Кобеляцького району, загиблим шведським воякам на Полі Полтавської битви. Таким бачу свій обов’язок патріота.

– Вас пов’язує багато справ із вищими навчальними закладами міста. Ви автор галереї видатних українських учених – викладачів Полтавського національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка.
– Надзвичайно відповідально й приємно було співпрацювати з нашим славним вишем. І як підсумок постала ціла низка закарбованих у камені образів академіків, діячів народної освіти, етнографів, природоохоронців, що прославили вітчизняну науку й свою альма-матер: першого президента Академії наук України Володимира Вернадського, хіміка-органіка Андрія Каришина, географа й орнітолога Миколи Гавриленка, ботаніка і флориста Дмитра Івашина. Підвалини, закладені цими велетами наукової думки, стали надійним підґрунтям для сучасних звершень їхніх послідовників.

– Під час всеукраїнської конференції за міжнародною участю до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки в Полтавському університеті економіки і торгівлі відбулася презентація вашої нової роботи – меморіальної дошки великій поетесі на ознаку її перебування 1885 року в Друскінінкаї. Тож які новини надходять з Вільнюса?
– На дошці напис литовською мовою та кольоровий портрет Лесі Українки з її фото 1887 року. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс висловив щиру вдячність за нашу ініціативу. І нещодавно з Вільнюса повернулися учасники полтавської делегації: керуюча справами обласної ради Оксана Черкас, начальник відділу забезпечення діяльності керівництва ради Марія Тютюнник, заслужений працівник культури України Валентина Шемчук, котрі разом із ректором литовського політехнічного вишу «Вільнюська колегія» Гінтаутасом Бразіунасом та деканами Вайвою Юшкієнє і Йолантою Преідієнє оголосили про спільне пошанування Лесі Українки в Литві. Ми як автори й виконавці проекту висловлюємо глибоку вдячність полтавцеві Петрові Крайсвітньому – за безкорисливу допомогу в доставленні меморіальної дошки Лесі Українці до литовської столиці, Міністерству закордонних справ України й українському посольству у Вільнюсі – за активне сприяння в здійсненні справи увічнення пам’яті Лесі Українки в Друскінінкаї.

З нагоди святкування Дня Незалежності України та 140-ї річниці від дня народження Лесі Українки меморіальна дошка відкрита за сприяння посольства України у Федеративній Республіці Німеччина та Центральної спілки українців у Німеччині в Берліні – за адресою колишньої клініки лікаря Ернста фон Бергмана Йоганнісштрассе,11, де Леся жила й працювала протягом дев’яти місяців у 1899 році. А на вшанування 100-х
роковин її пам’яті за підтримки українського посольства в Грузії меморіальна дошка грузинською та українською мовами відкрита в Тбілісі на розі вулиць Лесі Українки й Тараса Шевченка, неподалік будинку, де мешкала поетеса.

– Ви багато попрацювали й над пошануванням багатьох відомих митців і подій не лише у самій Полтаві.
– Упродовж двох десятиліть винятково на благодійних засадах здійснюємо власний громадський проект «Увічнення пам’яті великих українців меморіальними дошками й пам’ятними знаками в Полтаві, на Полтавщині, в Україні й поза межами нашої держави» разом із заслуженим працівником культури України, головою Полтавського відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» Валентиною Шемчук. До 220-х роковин пам’яті класика грузинської літератури, одного з великих поетів XVIII століття Давида Гурамішвілі меморіальні дошки українською та грузинською мовами відкриті за сприяння Міністерства культури й охорони пам’ятників Грузії, Всеукраїнського та обласного грузинських братств «Георгія» на будинку літературно-меморіального музею поета в Миргороді. На Шишаччині в селі Сагайдаку за підтримки ОДА встановлено пам’ятний знак землякам – жертвам Голодомору – геноциду українського народу та сагайдацької трагедії у березні 1933 року. З нашим містом назавжди пов’язана доля Першоієрарха Української автокефальної православної церкви Мстислава, звідки він розпочав дорогу християнського подвижництва та прославив Україну у світі. Із метою гідного пошанування пам’яті великого полтавця в рідному місті з благословення Високопреосвященнішого Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, ми зініціювали встановлення на приміщенні Полтавської загальноосвітньої школи №3 – колишньої Першої чоловічої гімназії, де навчався Патріарх Мстислав, меморіальної дошки. Нашу ініціативу підтримав і депутатський корпус міської ради.

– Ще один напрямок роботи вас і ваших однодумців – пошанування Тараса Шевченка як на полтавській землі, так і в інших містах України та зарубіжжі.
– До Дня міста і 71-ї річниці визволення Полтави від фашистських загарбників меморіальну дошку Тарасові Шевченку встановлено в селі Абазівці Полтавського району. Нашу ініціативу підтримав депутат Полтавської районної ради Григорій Рябокінь. На меморіальній дошці, відкритій на приміщенні Абазівської загальноосвітньої школи, викарбувано слова Пророка «І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…», автограф Великого Кобзаря та його автопортрет 1845 року – саме тоді він і відвідав це село під Полтавою. Важлива культурно-мистецька подія сталася у Переяславі-Хмельницькому: до 175-ліття написання поетом «Заповіту» і 145-ї річниці виходу в світ «Кобзаря» на колишньому будинкові Андрія Козачковського, де поет 1845 року написав свій безсмертний твір (нині тут музей «Заповіту» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»), відкрито дошку з чорного базальту з пастельним портретом Великого Кобзаря і викарбуваними його словами «І оживе добра слава, Слава України…». Меморіальну дошку, презентовану за підтримки науковців і громадських діячів Києва, Запоріжжя, Полтави, Сум, Ужгорода, а також колег з Німеччини, Польщі й Татарстану, відкрито в Мюнхені 9 березня 2014 року під час роботи присвяченого 200-літньому ювілеєві від дня народження поета Міжнародного наукового Шевченківського конгресу.

Пам’ятні дошки видатним представникам української і польської літератур були виготовлені до 200-літнього ювілею від дня народження Великого Кобзаря та 210-ї річниці від дня народження польського майстра слова Міхала Грабовського й передані місту Любліну, де щороку відбувається міжнародний Ягеллонський ярмарок. На славу Тараса Шевченка виготовлені дві пам’ятні дошки українською і німецькою мовами та передані Надзвичайному й Повноважному Послу України в Берліні Андрієві Мельнику та очолюваній Людмилою Млош Центральній спілці українців у Німеччині, аби разом з українським дипломатичним представництвом у цій країні та з нашими співвітчизниками за кордоном ушанувати Великого Кобзаря в німецькій столиці.

Нині ж слово Тараса Шевченка зобов’язує нас бути гідними пам’яті лицарів Небесної сотні та героїв, полеглих на сході України у боротьбі з російською агресією. Вадим Голобородов і тут багато робить для ушанування пам’яті кращих синів України. Серед гірких втрат останніх днів, яка глибокою тугою відгукнулася в душі доброчинця, – загибель бортмеханіка гвинтокрила Мі-2 Романа Кандула поблизу Краматорська.

А тим часом триває робота над власною Шевченкіаною, над меморіальними дошками відомого журналіста, правозахисника, першого редактора міської газети «Полтавський вісник», засновника першої незалежної газети «Полтавська думка», колишнього народного депутата України Олександра Кулика й уродженця Градизька, Шевченківського лауреата, нагородженого відзнакою «Золотий письменник України», лицаря ордена Святослава Хороброго Івана Білика. Тож і 55-річчя, яке Вадим Голобородов відзначив 10 квітня, він зустрів у вирі нових творчих планів, які втіляться безкорисливою працею на благо рідного міста й України.

Валентина Олександренко, член Національної спілки журналістів України
Іван Мольченко, 19.04.2017, 14:26290
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
<серпень