19 вересня 2017 • № 36 (1469)
Rss  

Колись класика і театр, нині — дискотеки

Нині будинок на вулиці Соборності, 31, став своєрідним центром Круглої площі міста: у фасадній частині працюють магазинчики швидкого харчування, а в глибині відбуваються дискотеки. До речі, більш ніж 100 років тому тут вирувало життя. Замість дискотек гриміли бали, а замість діджеїв людей збирали відомі композитори.

А втім про все по порядку. У 1800-х роках полтавське дворянство відігравало велику роль у житті міста. Дворяни займали керівні посади в адміністрації, земському суді та інших органах. Також у них було виняткове право на вищу освіту в Петровському кадетському корпусі та інституті шляхетних дівчат.

Урешті-решт постала необхідність створення будівлі дворянського зібрання. З 1802 року таку функцію виконував будинок лікаря Тішевського поблизу Спаської церкви. Однак згодом князь Куракін придбав земельну ділянку неподалік Круглої площі, де і почалося будівництво нового приміщення.

Такий вигляд мав будинок після відновлення.
Його завершили 1810 року. Історик Михайло Рудинський зазначав, що нова будова виділялася на тлі своїх сусідів по площі: «Дворянський будинок – характерна будова для стилю ампір, елегантніша, хоч і з деякими відступами від строгої простоти двох інших».

У двоповерхівці містилося депутатське Полтавське дворянське зібрання, канцелярія губернського предводителя дворянства (маршала), губернська продовольча комісія, суспільна бібліотека та одна кімната, де розташувався губернський музей. У спеціально виділеному приміщенні регулярно влаштовувалися виставки, а представникам кожного повіту виділялася окрема кімната.

Вибори дворянського маршала раз на три роки пожвавлювали міське життя, і будинок дворянського зібрання ставав центром подій. Лакованою паркетною підлогою сновигали сотні людей, запрошених на бал, концерт чи театральну виставу. А вже після них біля будинку влаштовували феєрверк.

У середині 30-х років XIX століття в будинку дворянського зібрання працювала перша в Полтаві суспільна бібліотека. Її опікуном був М.Цертелєв, любитель книжкової старовини, етнограф і фольклорист, котрий підготував першу публікацію українських народних пісень.

На музичних вечорах 1881 року в залі зібрання виступала Марія Башкирцева. Уродженка Полтавщини, вона жила з батьками у Франції, зрідка приїжджаючи на батьківщину. Відома художниця, співачка, автор двотомного «Щоденника», Марія Башкирцева рано померла, залишивши значну художню спадщину –
майже 150 картин, ескізів, малюнків. Її роботи – у найбільших музеях Європи, у Російському музеї, Третяковській галереї, у художніх музеях Харкова і Дніпропетровська.

Дуже популярними були любительські спектаклі, які ставили на сцені будинку дворянського зібрання. На представленні п'єси Миколи Гоголя «Одруження» була присутня його сестра Анна, яка у той час жила у Полтаві.

Улітку 1879 року до Полтави приїхав Мусоргський. У липні він разом із солісткою петербурзького Маріїнського театру Д.Леоновою дав у залі дворянського зібрання два концерти. З авторськими концертами виступали тут О.Рубінштейн, П.Чайковський, А.Скрябін, С.Рахманінов. У 1897 році шанувальники таланту вітали Ф.Шаляпіна, концерт пройшов з великим успіхом.

Після відомої ухвали Раднаркому України «Об отмене званий и гражданских чинов» від 9 лютого 1919 року Полтавське дворянське зібрання ліквідували. На цьому була поставлена крапка в багатовіковій історії полтавського дворянства. У 1920–30 роках у цьому будинку розташовувався пролетарський клуб ім.Карла Маркса. Під час Великої Вітчизняної війни будинок дуже постраждав, однак зазнав менших руйнувань, аніж сусідні.

У 1945–1947 роках його відбудували до початкового вигляду, він був першим із відновлених споруд Круглої площі. У радянські часи тривалий час у ньому був кінотеатр ім.І.П.Котляревського, який мав дві зали: малу, на нижньому поверсі, та велику, на верхньому. Він був і першим стаціонарним кінотеатром для масового глядача. Пригадує краєзнавець Володимир Халімон:

– Під час війни цій будівлі дісталося найменше, на другому поверсі навіть лишилася паркетна підлога. У Полтаві в той час діяв ще один кінотеатр у Сонячному парку, у Палаці піонерів було лише 100 місць. Умови там були погані, по підлозі бігали щури. У кіно ходили буквально сотнями, перед касами вишиковувалися довжелезні черги, нині ж усі заклади в будівлі навряд чи збирають стільки людей.
Сергій Лещенко, 19.04.2017, 14:31328
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
<серпень