27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

Як влаштоване наше водопостачання зсередини?

Лариса Завєрюха показує роботу інтерактивної карти.
Журналісти «ПВ» пропрацювали з бригадою увесь день.
О восьмій ранку на КП ПОР «Полтававодоканал» уже вирує життя: по термінових завданнях із двору підприємства виїздять автомобілі ремонтних бригад, у цехах гудуть верстати, цілодобова робота диспетчерської прискорюється із новою хвилею телефонних дзвінків. Усе для того, щоб забезпечити роботу мереж водопостачання і водовідведення. Стати частиною цієї злагодженої системи днями запропонували журналістам «ПВ». Як це було, читайте в матеріалі.

Робота відділу з інвентаризації, як співають у пісні, «небезпечна і складна, і на перший погляд наче не видна», однак без неї підприємство навряд чи змогло б функціонувати. Завдання цих людей – знати все про полтавську мережу водогонів до найменших деталей: діаметра труб у третьому колодязі на вулиці Європейській та кількості врізок до водопровідної труби в Рибцях. Вони створюють детальну карту мереж, яка слугує «очима» ремонтним бригадам усього підприємства.

Для цього служба створила і планомірно заповнює електронну карту водогонів міста. Роботою над нею займаються Жанна Кураксіна і Лариса Завєрюха, інженери відділу. До них після ранкового інструктажу з техніки безпеки і виїжджаємо. Їхній відділ – відправна й остаточна точка на робочому шляху бригади, у якій працює Андрій Таран, інженер відділу інвентаризації. Сюди він приходить зранку по чисту карту і сюди ж, після дня на виїздах, повертає заповнені листи з повною інформацією про мережі у вибраному районі. Тепер команда відділу працює над створенням карти водогонів Рибців.

– Після вуличного дослідження карта з деталями направляється до відділу, – розповідає Лариса Завєрюха. – Усю знайдену інформацію ми переносимо на карту. У нас також є проекти, за якими абонентам проводили воду, їх ми звіряємо із реальним станом справ на мережах, зміни вносимо в карту. Для кожного водогінного колодязя ми робимо детальний план, у якому відмічаємо його розміри, діаметри труб, а також те, які там крани, робимо його фотографію і прив’язку до місцевості, щоб при аварійній ситуації його можна було б відшукати і взимку.

Це робиться для того, щоб бригада могла ознайомитися із місцем роботи ще до виїзду на нього. Скажімо, якщо на якійсь ділянці трапляється аварія, ремонтники можуть відкрити карту і за лічені хвилини виробити план дій з її усунення, а водночас і взяти з собою необхідні для ремонту запчастини.

На цій карті позначають водогінні колодязі.
Отримавши завдання на день, бригада із двох чоловік виїздить на обхід. Цього разу виїздимо на одну з вулиць Рибців. Опинившись у провулку Бойовому, шукаємо перший відмічений на карті люк, від нього і починаємо свій шлях. Відшукати наступний допомагають місцеві, увагу яких привертають жовтогарячі жилетки підприємства. Андрій Таран розповідає: спілкуватися з людьми доводиться часто. Дехто підказує подробиці розташування люків, інші, буває, користуються нагодою розповісти про незаконне підключення сусідів. Бувають і агресивно налаштовані, з такими намагаються не вступати в конфлікти, раніше саме через таких абонентів із бригадою на завдання виходили представники охоронної фірми.

Робота у бригади не проста: щоб не заплутатися в комунікаціях, необхідно постійно бути уважним, адже, окрім водопровідних люків, на вулиці вистачає й інших: наприклад газогони і зв’язок. Щоб знайти черговий колодязь, працівники проводять справжні міні-розслідування – використовують супутникові карти, піднімають старі архівні дані, розпитують жителів. Якщо знаходять врізки, яких не повинно бути, кооперуються з абонентською службою, зазвичай хтось із місцевих так чи інакше проливає світло на загадкові «зайві» труби.

Відшукавши перший не відмічений на карті люк, беремося до роботи. Спершу відкриваємо його та визначаємо розміри кришки. Це, кажуть у бригаді, не завжди просто, адже через злодіїв, що полюють на метал, почастішали випадки викрадення кришок. Люди захищаються як можуть – хтось закручує кришки болтами, хтось замість кришок установлює бетонні блоки, трапляються навіть заварені кришки. Після цього переходимо до самого колодязя, вимірюємо глибину та ширину та перемальовуємо розміщення труб у ньому. Від головної труби водогону малюємо абонентські відводи, при цьому стоїмо обличчям на північ, для цієї операції в сумці Андрія Тарана завжди лежить компас. Так само на північ робляться й усі фотографії. Це необхідно, щоб правильно орієнтуватися на карті. На малюнку пишемо матеріал та діаметр труб, знач-ком, схожим на пісочний годинник, відмічаємо кран, вносимо замітку про те, чи не треба чистити цей колодязь, адже без кришки вони дуже швидко заповнюються сміттям. Після цього відміряємо відстань від попереднього люка і йдемо далі.

Так проходимо всю вулицю, карта заповнюється відмітками. Узимку, розповідає Андрій Таран, ця робота знач-но складніша, на допомогу доводиться брати металодетектор, яким шукають під снігом і льодом металеві кришки.

Так вулиця за вулицею заповнюється карта водогонів Полтави, наступними районами в ній мають стати селища Щербані та Вороніна. Тож ремонтні бригади, помчавши на виклик у будь-яку годину дня і ночі, зможуть швидко виконати ремонт.
Сергій Лещенко, 01.06.2017, 14:102223
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень