18 грудня 2017 • № 49 (1482)
Rss  

Дива трапляються там, де в них вірять…

Уже давно добрі друзі.
Дива трапляються. Трапляються і все. Попри жодні обставини, навіть найтяжчі, ламаючи всі стіни, навіть найвищі, долаючи всі перешкоди, навіть найбільші. Достатньо просто вірити. І дива бувають різними. Одне й те саме диво – для кожного своє, особливе. Хтось мріє для себе, а хтось – для когось, для давно знайомих і не знайомих зовсім. І останні роблять усе можливе й неможливе для того, аби бажання перших ставали реальною дійсністю. І перші роблять усе, роблять найбільше, чим можуть допомогти другим, – вірять.

Розважали дітей не лише дельфіни, а й морські котики.
У молодших і старших членів Громадської організації «Асоціація дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства» мрій чимало. Незважаючи на те що все життя їм доводиться боротися зі складними обставинами долі, мрійники вони ще ті!

Ці діти, мабуть, як ніхто інший, вірять у дива надзвичайно сильно. Адже світла, позитиву в житті дитини з інвалідністю не так і багато. Так само і ці діти, мабуть, як ніхто інший, щиро радіють, коли їхні мрії стають реальністю, і, як ніхто інший, цінують тих, хто цю реальність створює. А мріють вони про звичайні, для багатьох, можливо, навіть кумедні речі. Адже, на думку тих же багатьох, дозволити собі їх можна чи не повсякчас. Про відвідування циркової вистави, про поїздку в аквапарк, про подорож до іншого міста, про відпочинок на морі. Уже багато років здійснює бажання дітей асоціації міський голова Олександр Мамай. До Міжнародного дня захисту дітей він здійснив ще одну мрію, організувавши незабутню подорож у Харків до одного з найсучасніших цілорічних культурно-оздоровчих центрів Європи – дельфінарію «Немо» та до «Фельдман-екопарку».
Про першу в житті, таку незабутню зустріч з унікальними створіннями – дельфінами радо розповідають діти і їхні батьки та дякують за подароване свято.

У великій родині асоціації – близько тисячі дітей з інвалідністю та інвалідів з дитинства (віком до 35 років). В окремі будні та щовихідних вони разом зі своїми батьками вирушають у маленьку подорож до Харкова в дельфінарій «Немо» та у «Фельдман-екопарк».

Фото на згадку у Фельдман екопарк.
Мала змогу доторкнутися до таїнства спілкування з найрозумнішою і найбільш людяною твариною – дельфіном родина Дудників:
– Не уявляєте навіть, як сяяли очі захопленням, радістю у моєї дитини, коли вона побачила дельфіна, який ледь-ледь визирнув з басейну, – розповіла мама дитини-інваліда Інна Миколаївна. – А як сміявся щиро та від душі Максим, коли розпочалась вистава і тварини, виконуючи трюки, вистрибували високо з води. І взагалі незабутня мить, коли син зміг торкнутися дельфіна… Для мене як для мами то була справжня втіха. Дельфінів ми побачили вперше. Можна все життя прожити, так і не побувавши навіть в іншому місті, не кажучи вже про якийсь цікавий розважально-культурний центр, де живуть екзотичні тварини. Можливо, для когось така поїздка – звична справа. Для батьків, які виховують дитину з інвалідністю, усе в рази складніше. Не впевнена в тому, що змогла б самотужки подарувати такий яскравий день своїй дитині. Не кожен готовий просто прийняти у своє близьке оточення інваліда. Що вже й говорити про допомогу… Дуже дякую Олександрові Федоровичу за те, що він справді став для наших дітей добрим чарівником. За те, що не просто звертає увагу на таких дітей, а допомагає їм, усіляко турбується.

Через надзвичайне захоплення, глибоке враження від дітей перші хвилин 40 нічого не почуєш, окрім гучного «Ах!», «Вау!» та «Кльово!». Та згодом, дещо вгамувавши емоції, вони також радо діляться своїми безпосередніми та щирими враженнями:
– Мені дуже-дуже сподобалась вистава з морськими котиками і дельфінами, – радіє десятирічна Настя Коваленко. – Вони дуже розумні і красиві. А як високо стрибають з води! На мене навіть бризки попали! А ще нам розповіли багато цікавого про дельфінів, що їх треба захищати і ще захищати всіх тварин, турбуватися про них. Це була просто суперпоїздка!

Чекали, коли вже поїдуть у дельфінарій, і родина Волошиних. Мама Олександра Миколаївна розповіла, що її син Роман у ніч перед поїздкою навіть не міг заснути, а вранці прокинувся найперший. Справді, адже це неабияка подія в житті дитини:
– Син з нетерпінням чекав того омріяного ранку. Справжньою пригодою для нього було все. Він був зі своїми друзями, у приємному для себе оточенні. Мабуть, усі діти люблять подорожувати, і чи не найбільше їх приваблює саме процес подорожі як такий. І Романові це подобається. Під час вистави я бачила, що він спокійний, зацікавлений. Упевнена, що година радості, отримана від споглядання за тваринами, позитивно вплине на його самопочуття. Спасибі нашому міському голові за те, що лікує душі наших дітей!

А після веселого знайомства з дельфінами та морськими котиками на всіх дітей чекав ще один сюрприз – захоплива екскурсія «Фельдман-екопарком». Там діти відпочили, розважилися на гойдалках, прогулялись зеленим парком, а що найбільш їм сподобалось, так це спілкування з тваринами, які живуть на території парку.

Взаємодія з живою природою виконує неабиякі реабілітаційні функції. Навіть години спілкування дитини з інвалідністю та тварин уже достатньо для того, аби помітити зміни у її поведінці. Буквально за кілька годин вдалося досягнути душевного спокою, урівноваження нервової системи тощо просто від того, що діти гладили віслючків, кроликів, кіз та інших тварин.


– Окрім гарно проведеного часу на території дельфінарію, ми мали чудову нагоду побувати ще в одному не менш цікавому місці Харкова, – поділилася враженнями мама, яка виховує дитину з інвалідністю, Юлія Голубіхіна. – Найбільше, звісно ж, на території парку сподобався так званий контактний дворик, де наші діти могли поспілкуватися з різними тваринами. Ось так ми і за дельфінами поспостерігали, і торкнулися в прямому сенсі слова до інших тварин. Мій син Данилко гладив їх, зазирав в очі, з цікавістю торкався, відчував їхні емоції. Усі тварини були спокійні та лагідні, тому я зовсім не переживала за свою дитину в момент, коли вона «товаришувала» з ними. Знаєте, для нас, батьків, кожен навіть найменший, мізерний успіх наших дітей – найбільше щастя. І шлях до тих маленьких успіхів нелегкий. І добре, коли на цьому шляху тебе підтримують не лише рідні й близькі, а коли з тобою поруч люди, яким ти, по суті, насправді ж чужий. Але турбуються про нас як про рідних.

Ось таких сонячних, радісних та теплих поїздок до Харкова було вже чотири. І вже у близько 300 дітей збулась ще одна світла мрія. Це тільки початок, адже ще чимало попереду. Бо дива трапляються. Трапляються і все. Достатньо просто вірити…

Оксана Задорожна
Іван Мольченко, 15.06.2017, 15:38288
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<листопад