26 травня 2019 • № 21 (1557)
Rss  

Полтавою їздили «Киянки»

Завдання минулого випуску ретро-вікторини «Знаю Полтаву» наші читачі розгадали у той самий день, коли номер із ним побачив світ. Такої швидкості ми не очікували, хоча й звикли до того, що наших постійних учасників складно загнати в глухий кут навіть найнесподіванішим знімком.

Першим із відповіддю до редакції зателефонував Сергій Гольдштейн. І пригадав він таке:
– Добре пам’ятаю будинок, розташований у правому кутку фотографії. У ті часи він належав Полтавському турбомеханічному заводу, і серед інших заводчан там жив і директор «турбомеху» – Леонід Гаврилович Гусак. Із ним мені пощастило зустрітися на волейбольному майданчику. На той час я тренував команду «Спартак», і він був у її складі.

Де і коли зроблене це фото? Що можете пригадати про ці часи?
А от Сергій Зозуля більше сконцентрувався на тролейбусах, котрі потрапили до об’єктива фотографа. Він не лише впізнав моделі «рогатих», а й пригадав маршрути, якими вони курсували у ті часи:
– Березень далекого 1970 року. Країна готується відзначити 100-річний ювілей Леніна. Полтавці теж не відстають у цій важливій на той час справі – беруть участь у соціалістичному змаганні, проводять численні суспільно-політичні заходи. Про прийдешню ювілейну дату нагадують також агітаційні гасла з позначенням білим на червоному тлі років 1870–1970, розміщених над дротами тролейбусної мережі. Одне з таких гасел добре видно на знімку над першим тролейбусом. Так-так, не дивуйтеся, саме два тролейбуси «Київ-2» і «Київ-4», які водії ласкаво прозвали «Киянками», рухаються вулицею Соборною (Жовтневою) у бік площі Зигіна. Щойно вони перетнули перехрестя, з якого починаються вулиці Сінна (Ленінградська) та майдан Незалежності (площа Дзержинського). Тролейбусний рух у Полтаві відкрили 23 вересня 1962 року. Маршрут №1 з’єднав два вокзали міста – Південний і Київський. Його довжина становить 13,7 кілометра, а частина шляху пролягає ділянкою вулиці Соборності, саме вона зображена на фото. Обслуговували маршрут перші вісім тролейбусів «ЗіУ-5», які за день перевозили 122 тисячі пасажирів. Цей маршрут залишається незмінним уже понад 55 років. Пізніше цією лінією пустять тролейбуси нових маршрутів: 1964 року №3 «Склозавод – Браїлки», 1965-го №4 «Південний вокзал – Браїлки», а після подовження лінії 1968 року ці маршрути їздитимуть до заводу ГРЛ. З 1978 року проходить частина маршруту №8 «Київський вокзал – вул. Великотирновська», приуроченого до «Олімпіади-80». З 1981 року запускається маршрут №9 «Центр – Половки», а після завершення будівництва дамби через Пушкарівську балку в 1985 році зовнішнім кільцем пішов тролейбус №5 маршруту «Кільцевий». З роками мінялися напрямки і назви маршрутів, останньою найстарішу ділянку контактної мережі завантажили 1994 року маршрутом №12 «Левада – училище зв’язку».

Слід зауважити, що у зворотному напрямку тролейбусна лінія проходить з іншого боку Каштанової алеї, звідки й проводилася зйомка. 1913 року на честь 300-річчя дому Романових полтавські гімназисти заклали вздовж Куракінської (Жовтневої) вулиці Каштанову алею з 300 дерев. З 1922 року вулиці Олександрівську, що пролягла від Соборної до Круглої площі, і Куракінську, яка прямувала далі до сучасної площі Зигіна, об’єднали загальною назвою – Жовтнева (з 2016 року – Соборності). З роками алея стала аварійною, тому 2003 року всі дерева викорчували, а натомість висадили молоденькі саджанці каштанів.

Пригадав наш читач дещо й про навколишні будинки. Так, наприклад, у тому ж таки будинку ПТМЗ 1970 року працювали магазини спорттоварів «Динамо», «Гастроном» і «Бакалія». На першому поверсі наріжної частини будинку розташовувався радіоклуб ДТСААФ (ТСОУ). Його приймально-передавальні антени були встановлені на даху башти.

– До початку 1970 років по обидва боки вулиці Соборності (Жовтневої) було чимало глинобитних житлових одноповерхівок. Попереду тролейбусів зупинка «Ленінградська» (нині «Університет»), на якій уздовж лінії тротуару стояла мурована одноповерхова будівля початку ХХ століття, де розміщувалися магазини «Культтовари», «Меблі» та «Продукти» (нині сучасний торговельний центр). Меблевий магазин мав порядковий №3, через що полтавці довго казали: «Доїдете до третього номера» або «Купила шафу у третьому номері»... Далі, до самої площі Зигіна, тягнулися глинобитні одноповерхівки. У тій, що була одразу за магазинами, довгі роки працював магазин «Вино». На непарній стороні вулиці Соборності (Жовтневій), на розі з вулицею Сінною (Ленінградською) 1967 року відкрито новий п’ятиповерховий готель «Київ» з однойменним рестораном. У першому одноповерховому будинку на площі Дзержинського (майдан Незалежності), якраз навпроти другої секції житлової чотирьохповерхівки, працювала міська їдальня з буфетом і пивом на розлив. На розі вулиць Жовтневої та площі Дзержинського на вільному пустирі, між будинками магазинів і їдальні у формі півкола, зроблена з дощок і обсаджена підстриженими декоративними кущами довгий час була Дошка пошани Київського району міста. 1974 року на цьому місці розпочато будівництво комплексу Полтавського кооперативного інституту «Укркоопспілки» (нині – Полтавський університет економіки і торгівлі).
Сергій Лещенко, 25.01.2018, 15:082005
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень