11 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Рай співочого серця

«Академією хорового співу» називають на Полтавщині український народний хор «Калина» ПНПУ ім. В.Г. Короленка.

«Серце-бо наше – то справжня голубка Ноя» (Г.Сковорода).
Цей славетний колектив з майже 40-річною творчою біографією зачарував своїм співом найвимогливішу публіку в концертних залах Польщі, Болгарії, Австрії, Бельгії, Німеччини, Італії, Туреччини, Швейцарії, Франції, викликаючи шквали овацій і захоплення. І сьогодні калиняни під орудою незрівнянного маестро Григорія Левченка розширюють коло шанувальників українського народного мистецтва. «Диво калинове» надихає, окрилює і виконує свою особливу місію в утвердженні національної гідності й самоповаги, збереженні й пропаганді національних духовних скарбів. Яскравим свідченням цього стала стаття Г.Сагач – доктора педагогічних наук, доктора теології, доктора філософії (Словацька Республіка), професора, академіка чотирьох міжнародних академій, проректора Всеукраїнського народного університету українознавства ім.Григорія Сковороди, члена НСЖУ, члена правління Українського фонду культури (м. Київ), лауреата Міжнародної премії ім.Григорія Сковороди, яку ми (зі скороченнями) пропонуємо вашій увазі.

Як член правління Українського фонду культури, як щира шанувальниця таланту Григорія Левченка і хору «Калина» вношу пропозицію Українському фонду культури України висунути професора Левченка та хор «Калина» на здобуття Міжнародної премії ім.Григорія Сковороди – геніального поета, філософа, богослова, музиканта, співака, українську мандрівну академію духу, який сказав: «Любов – джерело всякого життя».

Давні античні мудреці справедливо твердили: «Життя коротке, мистецтво вічне!». Синергія науки й мистецтва, раціонального та ідеального, земного і небесного, слова і музики подарували мені щастя зустрічей із талановитими від Бога людьми, ученими і митцями, про яких я прагну сповістити Божий світ.

Серед них – благословенне ім'я Григорія Левченка, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого працівника культури України, композитора й аранжувальника, фольклориста, засновника, видатного диригента українського народного хору «Калина» Полтавського національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка, професора і талановитого педагога-музиканта.

Професора Левченка називають «диво-майстром», «диво-людиною», «характерником», «диваком», «чародієм», «живою легендою», «сонцем, піснею «Калини».

Спробую описати першу зустріч із хором «Калина», яка відбулася у 2017 р. на ІХ Міжнародному форумі з етнодизайну (м. Полтава – м. Дніпро – с. Петриківка) у ПНПУ ім.В.Г.Короленка. Це вже був глибокий вечір: після напруженої кількагодинної пленарної роботи, після колективної вечері нас чекала велика подія – виступ хору «Калина» в актовій залі університету.

Дуже складно описати духовно-моральне, етико-естетичне потрясіння всіх слухачів, пережитий катарсис, але свої думи-квіти мені хотілося б передати для тих, хто ще не мав благодаті почути цей талановитий хор, як дотик до Вічності, «музики сфер», глибинних сакральних таємниць українського мистецтва, аби окрилитися генієм народу, який піснею молиться Богу, сповідується небесам, творить «гуманітарну ауру нації», за Ліною Костенко, проповідує вічні цінності буття.

…Ми увійшли до яскраво освітленої, ошатної актової зали – і одразу відчули інтенсивну позитивну енергію й урочистість зустрічі, потрапили в обійми краси полум'яної, різнобарвної, колоритної групи хористів (понад 100 осіб) і музикантів в українських національних костюмах з елементами вишуканого, майстерного дизайну, особливо в жіночої частини колективу. Чарівні голівки дівчат і жінок вивершували високі, дивовижної краси полум'яно-червоні вінки, як корони, як знак князівської величі.

Благородної статури, усміхнений, сивий хормейстер Григорій Левченко легко змахнув рукою – і в стелю, стіни, у наші душі й тіла велично-драматичною силою звуку й думки вдарила громом і блискавками народна пісня на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Що то було за потрясіння! Який потужний голос народу та його поета-генія! Ніби голос Божий органно й урочисто розсунув Часопростір!

…Ми перенеслися, полинули думками, уявою, почуттями і навіть тілесно туди, куди нас кликали Народ і Поет співом українського хору «Калина». У драматичних моментах наші серця билися швидше й сильніше, у ліричних душа трепетала, сльози наверталися на очі, як вияв мови любові й посвячення, як антитеза дисгармонії, дисонансів нашої непростої епохи з її шумом, суєтністю, фальшю, самотністю, війнами.

Григорій Левченко – хормейстер від Бога, великий патріот і подвижник, який відроджує, розвиває демократичні засади в хоровому русі, виконує високу місію музично-естетичного і духовно-морального виховання молоді, своїх сучасників, віртуоз своєї «сродної праці», стрімкий і легкий у рухах, із полум'яним блиском в очах, видатний педагог-вихователь, майстер публічної комунікації, людина мистецької харизми і героїчної пасіонарності, він уміло пробуджує в хористів і музикантів, слухачів і глядачів сокровенні думки й почуття, як «король диригентської палички», звеличуючи серця і душі до Ангелоподібності, створюючи сердечний рай (за Тарасом Шевченком), розвиваючи його заповітне «єдиномисліє та братолюбіє». Григорій Левченко має дар Божественною силою керувати музикою, співом, серцями виконавців та слухачів. Він – володар Божественної інтуїції у доборі репертуару, у вихованні всіх улюблених хористів, у державницько-патріотичному, духовно-моральному вихованні всіх, хто готовий до самовідданої праці і благословенної зустрічі із Вічним і Прекрасним.

…Зазначимо, що Григорій Семенович активно й успішно залучає хористів до різних видів музичної діяльності; високопрофесійно організовує злагоджену роботу у творчому колективі, уміло розподіляє доручення, координує спільну діяльність, як у великій родині.

Він – щирий християнин, живе за Божими заповідями, тому добре знає таємницю жертви любові на мистецький олтар Неньки-України. Він – видатний педагог-вихователь елітної генерації співаків-педагогів, окраси культури, освіти, мистецтва, науки. Його сильний сценічний нерв, сила духу, велич гармонійної особистості і диригентського дару вражають хористів і шанувальників творчості «Калини». Його дію на душі людей можна проілюструвати словами видатного музиканта М.Корсавіна: «Як влучно сказав колись славетний французький диригент Шарль Мюнж, «…диригент має горіти при виконанні творів, у противному випадку він уподібниться до музиканта, який зірвав з п'єдесталу Богів і волочить їх по землі».

…Мистецтво – особливе ставлення до дійсності, творчо-естетична діяльність особистості в соціумі. Митець – людина від Бога, яка втілює у художньому творі досвід: індивідуальний, духовно-смисловий, життєвий, професійний.

У нових історичних умовах відбувається розвиток старих і виникнення нових видів, жанрів мистецтва, ускладнюється палітра музично-поетичних виражальних засобів, зокрема у сфері музики, співу, хорового мистецтва, трансформується сприйняття мистецького твору аудиторією, на жаль, із тенденцією до «розважальності», «шоу», часом за рахунок висоти змістовного наповнення із превалюванням «пошуків» у сфері форми, формальних, технотронних ознак епохи постмодернізму.

…ХХІ ст. породжує глобальні виклики і загрози високому класичному мистецтву, істинно народному мистецтву, зокрема хоровому, бо змінюються смаки слухачів, глядачів у бік спрощеності, примітивізації, пришвидшеного темпу некритичного споживання сурогатного продукту псевдомистецтва, особливо поп-музики, шоу-бізнесу. У частини молоді псуються смаки, знижується духовно-моральна культура, звужується сфера музичної свідомості (музичні потреби, музичне сприймання, нівелюються емоції та почуття, збіднюються музичні інтереси, судження, оцінки).

Ці негативні процеси не можуть не хвилювати державотворців-патріотів, професіоналів-митців усіх видів і жанрів мистецтва.

Музика нині стає засобом спеціального інформаційного впливу на особистість (рекламна музика «заохочення» покупців у магазинах, автомобільних салонах, спа-салонах тощо). Але є висока музика – ознака культури, ген цивілізації. Під час різких змін соціокультурного життя суспільства необхідним компонентом підтримки його стабільності, засадами взаєморозуміння й взаємодії людей стають духовні традиції, пов'язані з усвідомленням смислу життя, його духовної основи.

Хоровий спів – стабілізатор соціокультурного життя у парадигмі світ – людина, точніше Божий світ – вічна душа людини.

Хоровий спів – частина національної та світової культури, творчий потенціал суспільства, фундамент співочої та музикальної культури народу.

Григорій Левченко – взірець творчого, мистецького довголіття, народної пошани, любові й визнання. Він завжди оточений учнями, хористами, шанувальниками, які дивуються його духовній молодості, енергії творчої сили.

…Чи можна описати феномен унікальної особистості? Думаю, що прийде час достойного пошанування всіх тих людей, представників влади і громадськості, які спряли і сприяють творчому феномену Григорія Левченка і його улюбленого дітища.

Григорій Семенович – Божий дар українському народові, який переживає нелегкі часи випробувань, загроз і глобальних викликів. Прийдешнім поколінням такі постаті виступають духовно-культурним навігатором долання штормів Долі. …Разом зі сподвижниками, колегами він мужньо долає виклики часу: недостатній престиж професії в державі й суспільстві, переборює споживацьке ставлення до музики, хорового співу, мистецтва загалом; долає незадовільні економічні умови професійної діяльності вчителя, музиканта, хориста.

Маестро ставить високі цілі – і Бог сприяє їх досягненню, дає сили, посилає сподвижників, дарує благодать висот мистецтва.

Український народний хор «Калина», чарівна паличка Григорія Левченка, їхня соборна душа сповіщають усьому сущому Божественну красу української кордоцентричної культури, велич і силу християнської віри, духовну енергію життєтворчості – Духу Життя.

Доки живе рай співочого серця, доти стоїть наш світ, живе наш народ, усі народи під Вічними Небесами Любові!

Іван Мольченко, 22.02.2018, 15:40683
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад