20 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

Міняю капелюх. Котелок — витончений аксесуар британських лісників та «обличчя» пана Посередності


Ніщо так вдало не доповнює образ респектабельного європейського джентльмена, як капелюх-котелок – вузькополий головний убір чорного (рідше – сірого) кольору з округлою тулією. Поля котелка зазвичай трішки загинаються догори та обшиваються по краю атласною стрічкою, усередині він має шкіряний налобник, що дозволяє капелюху міцно триматися на голові. Котелок ідеально пасує до класичного костюма і навіть сьогодні залишається елементом парадного наряду декількох елітних військових підрозділів по всьому світу.

Група "The Beatles" у котелках.
Рене Магрітт "Син людьський", 1964.
Здавалося б, котелок створений для справжніх денді, але це зовсім не так. Мода на носіння такого головного убору з'явилась у середовищі англійських роботяг, а першими «носіями» котелка були… лісники! Представники цієї професії постійно потерпали від того, що під час ходіння по лісу традиційні для того часу циліндри постійно збивалися із їхніх голів гілками дерев, тож у 1849 році кілька лісників звернулося до лондонських майстрів-капелюшників Джорджа та Джеймса Локів з проханнями розробити для них капелюх, який би міцно тримався на голові, мав обтічну форму та жорсткість, не потребував за собою ретельного догляду та був достатньо елегантним для того, щоб вийти в ньому «в люди». Локи доволі швидко впорались із завданням. За перший котелок замовники заплатили 12 шилінгів.

Свою назву головний убір отримав від прі-звища першого капелюшника, який розпочав їх масове виробництво, – Боулера, що перекладається з англійської як «казан». Компанія «Боулер і син» почала виробляти котелки не вручну, а із застосуванням машин, що дуже здешевило собівартість виробництва, тож придбати котелок гарної якості міг дозволи собі чоловік із будь-яким статком. Дуже скоро, наприкінці ХІХ століття, котелки носили маклери, банкіри, торговці, візники та представники робітничих професій. У 20-ті роки ХХ століття, в епоху стирання соціальних кордонів їх почали носити й аристократи, демонструючи свою лояльність до народних мас. Відтак котелки носили всі, що частенько підмічалось і критикувалось представниками європейської творчої інтелігенції. Відомий бельгійський живописець-сюрреаліст Рене Магрітт навіть написав кілька десятків картин, головний персонаж яких – чоловік без обличчя у класичному чорному пальто та традиційному капелюсі-котелку. Цей чоловік – громадянин Ніхто, як усередині, так і зовні, він частина людської маси, і водночас він – абсолютний одинак, не потрібний нікому, адже йому самому ніхто не потрібен. Найзнаменитіше полотно Магрітта «Син людський», без сумніву, бачив кожен із нас. І котелок на голові – зовсім не випадкова деталь. «Котелок – найнеоригінальніший головний убір, подиву не викликає. Людина у котелку – це пан Посередність при всій своїй анонімності. Я теж ношу котелок, у мене немає особливого бажання виділятися з маси», – пояснював глядачам сам художник.

Котелок прославили і літературні ікони детективного жанру початку ХХ століття – Еркюль Пуаро і доктор Ватсон. Він став основним аксесуаром геніального коміка Чарлі Чапліна. У котелку позували художникам та фотографам Енріко Карузо, Франц Кафка, Джакомо Пуччіні, брати Райт, Франклін Делано Рузвельт, Беніто Муссоліні, Рауль Амундсен та інші відомі особистості. А от, наприклад, у США видатними «носіями» такого капелюха були знамениті грабіжники Дикого Заходу – Бет Мастерсон, Бутч Кессіді та Біллі Кід.

На екваторі ХХ століття котелок поступово вийшов з європейської моди, поступившись м'яким фетровим капелюхам, проте він досі лишається символом елегантності, витонченості стилю. І, як усе «гарно забуте старе», котелок поступово повертається в гардероби європейських джентльменів.
Мартін Фрімен у ролі доктора Ватсона з британьського серіалу "Шерлок".
Павєл Москалюк, 15.03.2018, 16:481843
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень