13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Віталій Мельничук: Основне досягнення — подолання системної корупції на дорогах

Два роки тому Полтава стала 16-м містом, у якому запрацював новий підрозділ Національної поліції України, що здійснює цілодобове патрулювання вулиць, а також першим реагує на виклики за екстреним номером 102, – патрульна поліція.

245 стражів порядку 5 березня 2016 р. у Полтаві склали присягу на вірність народові України. Їх відібрали з майже шести тисяч претендентів. Як працювала патрульна поліція міста цей час, чого вдалося досягти і над чим ще потрібно працювати, «ПВ» запитав у начальника Управління патрульної поліції в м. Полтава департаменту Патрульної поліції НП України Віталія Мельничука.

– У вашу структуру людей відбирали «з нуля», за результатами жорсткого п’ятиетапного конкурсу. Тож у правоохоронні органи потрапили нові люди без досвіду роботи в системі. На вашу думку, підбиваючи підсумки дворічної роботи, це принесло свої позитивні плоди?
– Основний позитив – це те, що у людей цивільних, які ніколи не були пов’язані з роботою правоохоронних органів, не мали стосунку до юридичного світу, до світу бюрократії, які не розуміють, як працює правова система, і потрапили до наших лав, на першому місці завжди стоїть бажання допомогти. Задля цього звичайний патрульний поліцейський може підняти на ноги багатьох чиновників.

– Чи має нестача досвіду й зворотну сторону медалі?
– Багато помилок патрульні допускають у сфері оформлення порушень адміністративного законодавства, часто самі себе заганяють у глухий кут через незнання. У нас діє презумпція невинуватості людини, і, щоб юридично правильно оформити будь-яке порушення законодавства, слід пройти певну процедуру, яка чітко визначена законом і від якої відступати, іти навпростець чи зі своїм баченням, керуючись почуттям справедливості, не можна. Як передбачено законом, так і має бути. У цьому напрямку є багато помилок, відповідно дисциплінарних стягнень за порушення законодавства.

– Що потрібно для того, аби виправити прогалини? Що робите в цьому напрямку?
– Шлях один – навчання, навчання і ще раз навчання. Але є й об’єктивні причини такого явища. Наша правова система не витримує навантаження, яке на неї сьогодні покладає суспільство. Потрібно міняти закони у будь-якій сфері, і в правоохоронній, мабуть, насамперед. Наприклад, візьмемо проблему насильства у сім’ї. Найбільш розповсюджена ситуація, коли один із подружжя у нетверезому стані вчиняє сварку, поліцейський приїжджає, є заява потерпілої сторони, є правопорушник. І чим у нас це зазвичай закінчується? Доправленням до райвідділу поліції, складанням адміністративних матеріалів. Адміністративним законодавством передбачене затримання на термін до трьох годин. Для цього потрібно помістити порушника в кімнату попереднього затримання, яких на сьогодні в Україні фактично немає, у Полтаві в тім числі. Тому все закінчується бесідою та складанням адмінматеріалів. Далі порушник повертається додому і вчиняє сварку. У багатьох випадках ситуація набирає ще одного оберту в напрямку ескалації конфлікту. І знову патруль їде на виклик. Якщо ситуація сталася вдень, то після зібрання всіх матеріалів, реєстрації в канцелярії підрозділу матеріали направляються до суду, де комп’ютер розподіляє, до якого судді вони потраплять. Якщо у судді є час і можливість, він розглядає цей адмінматеріал, приймає рішення, наприклад, оштрафувати чи застосувати найжорсткіший вид покарання – адмінарешт. Поліцейський тоді має доставити порушника до лікувального закладу, де він пройде медичне обстеження на предмет, чи можна його утримувати в умовах ізолятора тимчасового тримання. Уявляєте, який це обсяг роботи? А якщо це вечір чи надвечір’я? Уночі я на робочому місці жодного судді не бачив. А куди вночі дівати правопорушника до рішення суду? От і виходить, що бажання допомогти у патрульного є, а важелів впливу фактично немає. Верховна Рада має змінити законодавство.

– Два роки тому в Полтаві почали працювати 245 патрульних. На сайті поліції часто з’являються оголошення про набір. Скільки нині працює людей у вашому підрозділі?
– Нині у нас 420 співробітників. Управління патрульної поліції в Полтаві вже стало обласним. У нас створений відділ нагляду за безпекою дорожнього руху, до повноважень якого входить погодження транспортних перевезень і нагляд за станом вулично-шляхової мережі на території Полтавської області, крім Кременчука. По профілактиці порушень ПДР основна частина роботи патрульних припадає на трасу Київ – Харків у межах області. Із 17 лютого також почали патрулювання на трасі М-22 Полтава – Олександрія. Також працює два стаціонарних пости у Чутовому і Лубнах, у планах – пост у Кобеляках. По утриманню вулично-шляхової мережі працюємо по всій області. У деяких райцентрах патруль може з’явитися раптово, коли, наприклад, є оперативна інформація про правопорушення, що буде вчинене, патруль виїжджає раптово, діє комплексно разом з іншими підрозділами ГУ НП, місцевими правоохоронцями. Тому і відбувається розширення штату.

– Наскільки ефективна робота патрульних по профілактиці порушень ПДР на трасах?
– Від Полтави до Пирятина станом на сьогодні працює дев’ять патрулів, увагою охоплені всі місцях концентрації ДТП. Але важеля впливу на порушників поліцейські тепер не мають. Вони можуть оформити такі порушення, як обгін у невстановленому місці, проїзд на заборонний знак. А от головну причину ДТП – перевищення швидкості – оформити не можуть, адже законодавством передбачена автоматична фіксація перевищення швидкості (без втручання людини), але вона не працює, її немає. Вважаю, що треба внести зміни, щоб поліцейські могли застосовувати якісь автоматизовані переносні системи фіксації швидкості, і це був би реальний механізм впливу. Тому поки що, коли поліцейський бачить порушення, зупиняє і проводить профілактичну бесіду.

– Скільки екіпажів виїжджає на патрулювання щодоби? Часто полтавці нарікають, що два роки тому поліцейські машини можна було бачити ледь не на кожній вулиці, а тепер їх майже не видно.
– Мінімально щодоби працює 22 екіпажі, іноді доходить до 35, у залежності від завдань, які я як керівник ставлю перед ними. За два роки роботи, проводячи аналітику, ми напрацювали схему роботи. Більше уваги приділяємо місцям концентрації ДТП, скоєння злочинів. Наприклад, у мікрорайонах Алмазний, Сади, у центрі міста, де правопорушення відбуваються постійно, часто одного екіпажу на весь квадрат недостатньо, їх треба два-три. На ділянках, де впродовж року нічого не сталося, машини не патрулюють.

З допомогою спеціального програмного забезпечення ми зробили аналітику, визначили, де частіше і в який день, час доби, у яку погоду, свято це чи будень, відбуваються грабежі, ДТП, квартирні й вуличні крадіжки, розбої. На основі отриманої інформації були створені теплові карти. І це спрацьовує, допомагає запобігати правопорушенням. Також маємо надію, що за допомогою міської влади буде реалізовано Програму «Безпечне місто», за якою в Полтаві має бути встановлено 370 відеокамер. Коли це буде, важко сказати, але нас почули.

– А скільки серед працівників жінок? Як їм працюється?
– У нас їх 83. На патрулювання виходять усі, незалежно від того, хто яку посаду займає. Частина виявила бажання з патрульних перейти на офісну роботу, її теж має хтось виконувати. За цей час ще жодна не звільнилася. Вважаю, що жінки повинні сидіти в теплому офісі, а не мерзнути в бронежилеті десь на дорозі. Це справді важко.

– Як їх присутність впливає на поведінку порушників?
– Є як позитивні, так і негативні моменти. Часто наші дівчата чують образи на свою адресу. Можливо, це буде моя суб’єктивна оцінка, але, коли зауваження робить офіцер жінка, справжній чоловік реагує адекватно, йому стає принаймні соромно. А неадекватним або тим, що перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, однаково, хто з ними працює.

Присутність жінок у складі патруля часто буває просто необхідна, адже законодавством встановлено, що зовнішній огляд має проводити тільки особа відповідної статі. Дуже ефективна робота представниць прекрасної частини людства у напрямку протидії сімейному насильству. Потерпілій, яку побив чоловік, легше говорити про це з жінкою. Як правило, б’ють чоловіки, хоча іноді буває, що доводиться заступатися і за чоловіків.

– Часто трапляються напади порушників на поліцейських?
– Постійно. Один із кричущих випадків, це коли чоловік облив поліцейського бензином і намагався підпалити. По цьому випадку нині йдуть судові засідання. Чоловік, котрий погрожував патрульним гранатою і потім кинув її у лісосмузі, уже отримав вирок. По випадку, коли один із так званих мажорів збив поліцейського і той отримав травму ноги, також ідуть судові засідання. Уже перебувають у місцях позбавлення волі винуватці двох випадків травмування правоохоронців – неадекватні водії, які навмисно збивали поліцейських.

– Травма, особливо серйозна, – це завжди вартісне лікування. За чий рахунок воно відбувається? Чи застраховані поліцейські?
– Не застраховані. Але законодавством для них і членів їхніх родин передбачене безплатне медичне обслуговування в системі МВС. Частина медикаментів забезпечується безплатно, частина – за власні кошти поліцейських. Але за травми передбачена компенсація. Залежно від її тяжкості – до 550 тис. грн.

– На скільки викликів щодоби виїжджає один екіпаж?
– 16–17 викликів. За кількістю викликів по лінії 102 Полтава по Україні за 2017 р. на десятому місці, це без урахування самостворених викликів, коли поліцейські побачили правопорушення і припинили його.

– Полтавці часом скаржаться, що наряд на виклик довго не виїжджає. Це стосувалося й конфлікту на пляжі на Дублянщині минулого літа, який закінчився врешті стріляниною. Чи є норматив часу прибуття на виклик?
– Чим швидше, тим краще. У 2016 році середній час прибуття екіпажу на місце після отримання завдання складав 8 хвилин 51 секунду. За два місяці цього року, за рахунок збільшення патрулів, збільшення штату управління ми вже дійшли станом на минулу середу до 6 хв. 49 сек. Є рекомендація дійти до семи хвилин. Найшвидше по Україні виїжджають у Сумах – за 4 хв. 36 сек. Стосовно ситуації на Дублянщині, це неправда. Я особисто приїхав з Розсошенців хвилин за сім, і там уже були патрульні.

– Особисто стикалася з тим, що патрульні заявляли, ніби знають про порушення ПДР, наприклад, люди їдуть на знак «проїзд заборонено», але нічого з цим зробити не можуть, бо не мають права стояти і ловити порушників, повинні тільки патрулювати. Водночас на вулиці Гагаріна часто стоять копи і фіксують на відео порушників, які не зупиняються перед знаком «стоп». То де все-таки правда – чи можуть вони стояти стаціонарно і фіксувати порушення, чи повинні патрулювати і виїжджати на виклики?
– Повинні і стояти, і патрулювати. У місцях концентрації ДТП можуть працювати стаціонарно, як на Гагаріна, де дуже часто відбуваються ДТП. Усе залежить від навантаження. Якщо по викликах на 102 у святкові й післясвяткові дні, коли містяни гуляють, масово вживають алкоголь, роботи вистачає, то немає можливості стояти під знаком і ловити порушників. Якщо ж патруль не завантажений, він може працювати стаціонарно. Стосовно того, що говорили, нібито не можуть працювати, стоячи на одному місці, можливо, це було на початку роботи і люди ще просто не зрозуміли.

– Нещодавно патрульний поліцейський Полтави місцевому активісту поскаржився на нестачу пального, через яку інспектори вимушені ховатися у дворах або вести службу стаціонарно. Як тепер поліцейські забезпечені пальним і чи цього достатньо?
– Після Нового року, поки проводилися загальнодержавні тендери, була певна економія. Але це було протягом двох тижнів, потім проблема розв’язалася. Пального нині стільки, скільки треба. Але має бути раціональне його використання. Сидіти і включити пічку заміть того, щоб пройтися, – неправильно, адже патрульний поліцейський має не тільки в «Пріусі» їздити, а й патрулювати пішки: у нічний час пройтися дворами, десь заглянути у під’їзд, перевірити, якщо десь спрацьовує сигналізація.

– Назвіть головні досягнення ввіреного вам підрозділу, і над чим ще варто попрацювати.
– Основне досягнення – напевно, подолання системної корупції на дорогах. Є окремі випадки, ми їх не приховуємо і боремося з ними. По-друге, це реагування на абсолютно всі виклики. Так, можливо, іноді з запізненням, усяке в житті буває. Але до кожного на виклик приїхав поліцейський і спробував допомогти. По-третє, ми здійснюємо велику освітню й агітаційну роботу. Протягом 2017 року патрульні провели заняття у 245 навчальних закладах міста й області та відвідали 52 літніх табори. Цими заходами було охоплено близько 12 тисяч дітей. Також відвідали близько двох десятків батьківських зборів, провели 50 масових заходів та 100 зустрічей із громадянами.

Популяризуємо здоровий спосіб життя, професію поліцейського як модну, порядне ставлення одне до одного. Щоб було, як у Європі, – жити по закону, і тоді добре буде всім.

Попрацювати ще треба над самоосвітою і зміною законодавства. Має бути чіткий алгоритм дій, зрозумілий людям і поліцейським. Поки що в нас усе розмито. Потрібні зміни до законодавства. У цьому напрямку ми можемо виходити з пропозиціями, дослідженнями, наданням статистики, співпрацею з громадськими організаціями, а реалізовувати їх має Кабінет Міністрів і Верховна Рада.
Наталія Вісич, 20.03.2018, 15:38744
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад