14 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Медична реформа: чи отримають полтавці реальне поліпшення медичних послуг?

Вивчення й аналіз думки полтавської громади щодо комфортності проживання в обласному центрі, а також пошук разом з експертами шляхів розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем міста – основна мета діяльності Центру громадського моніторингу «Погляд». Керівник Центру Олександр Залужний вважає, що громадська організація «звертає та акцентує увагу влади
на проблеми місцевої громади».

Як, наприклад, нині на сферу медицини і передусім – на реформування первинної ланки медичної галузі, процес якої вступив в активну фазу з початку квітня цього року.

– Олександре Михайловичу, медична реформа – це те нововведення, що стосується кожного українця. Отже, експерти ГО «Погляд», напевно, вивчали ситуацію в Полтаві та думку нашої громади стосовно нововведень?
– Так, впровадженню медичної реформи в Полтаві ми приділяємо особливу увагу. Адже, як ви правильно зазначили, вона стосується кожного жителя нашого міста. По суті, від того, як нам допомагатимуть дбати про своє здоров`я, залежатиме добробут громади. Медична галузь країни переходить на кардинально нові принципи надання допомоги пацієнтам. Але нині навіть між медиками, юристами та економістами немає єдиної думки щодо повноти та всебічності реформи, що вже діє. Особливо багато питань виникло на початку квітня, коли стартувала кампанія з підписання декларацій з сімейними лікарями. Тож наші експерти ретельно вивчили проблему впровадження медичної реформи в Полтаві. Я вдячний їм за оперативність та всебічність охоплення при вивченні перебігу реформи. Наші фахівці та волонтери опитували і медичних працівників, і пацієнтів, які вже підписали декларації. Перші напрацювання в рамках наших досліджень я готовий оприлюднити.

– Яка ситуація в Полтаві?
– В обласному центрі нині діють чотири Центри первинної медико-санітарної допомоги. До числа тих, які уклали найбільше угод з пацієнтами в Україні, жоден з них не ввійшов. Наша область – в десятці з підписання декларацій – майже 116 тисяч. У місті на кінець квітня найбільше полтавців довірило дбати про своє здоров'я сімейним лікарям Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 – понад десять тисяч зі 117, які зареєстровані на території, що обслуговує ЦПМСД №2. За словами головного лікаря закладу Світлани Левченко, згідно з чинним законодавством на обслуговування до терапевтів, сімейних лікарів та педіатрів Центру можуть записатися громадяни незалежно від місця проживання чи реєстрації. Для цього при собі потрібно мати паспорт, ідентифікаційний код та мобільний телефон. Для дітей – ще свідоцтво про народження. На папері все здавалося просто і зрозуміло. Але на практиці виникло багато ризиків і неузгоджень: дуже повільно працює система, у якій реєструють декларації. У людей похилого віку часто немає мобільних телефонів, на які повинен прийти пароль-підтвердження реєстрації в системі. Консультування сімейним лікарем по мобільному телефону передбачено, а ось чи заносити в картку рекомендації лікаря, озвучені в телефонному режимі, не зазначено.

– На вашу думку, які з них можна назвати системними та найактуальнішими для полтавців?
– Нагадаємо принцип, за яким відтепер полтавці, як і всі українці, зможуть отримати первинну медичну допомогу. Отже, починаючи з 1 квітня цього року терапевти, педіатри та сімейні лікарі прийматимуть пацієнтів тільки після підписання меморандуму. Для цього створили Національну службу здоров'я з бюджетом більше ніж 8 млрд грн. Згідно з умовами реформи, кожен сімейний лікар може підписати меморандуми з двома тисячами пацієнтів. Відповідно від кількості пацієнтів залежить розмір заробітної платні лікаря. На одного пацієнта буде виділено 370 грн на рік – винятково на роботу лікаря. До початку реформи у МОЗ планували, що починаючи з 2 квітня не можна буде безоплатно записатися до вузькопрофільних спеціалістів, а лише після консультації у сімейного лікаря. Однак цю вимогу відтермінували до початку наступного року – старту реформування вторинної медичної допомоги в державі.

А тепер про недоліки, які ми спробуємо проаналізувати, і разом з експертами знайти вихід з них. Громадянину, який нечасто відвідує поліклініку, буде важко об'єктивно обрати висококваліфікованого сімейного лікаря. Адже докладна інформація про кваліфікацію медиків відсутня. Як варіант ми пропонуємо на сайтах чи в реєстратурі ЦПМСД вивішувати докладну інформацію про освіту та курси підвищення кваліфікації сімейних лікарів. Наша громадська організація «Погляд» готова підтримати активну інформаційно-роз'яснювальну кампанію для населення щодо медичної реформи у місцевих ЗМІ.

– Чи вистачить сімейних лікарів і педіатрів на всіх пацієнтів?
– Дефіцит медичних кадрів – це, до речі, проблема №2. Якщо поділити населення України, яке, згідно з даними Держкомстату, сягає 42 млн 603 тис., на норматив «дві тисячі пацієнтів на одного лікаря», то отримаємо потребу в понад 21 тисячі сімейних терапевтів. Їх же, за підрахунками експертів, приблизно вдвічі менше. Наприклад, той же ЦПМСД №2 м.Полтава нині забезпечений сімейними лікарями та педіатрами на 80%. Хоча в Центрі проходять стажування десять сімейних лікарів-інтернів. П'ять з них у серпні закінчують курс навчання і почнуть працювати в закладі. Інші п'ять отримають дипломи у 2019 році.

– Забезпеченість діагностично-матеріальною базою ЦПМСД?
– Третій спірний момент стосується саме діагностики. Документами МОЗ передбачено широкий перелік обстежень, аналізів та діагностичних процедур, що має забезпечити держава у випадку звернення пацієнта до лікаря. Проте виникає запитання, чи є в нас необхідна діагностична та процедурно-маніпуляційна база для забезпечення приписів сімейного лікаря? Ні! Навіть більше – не всі амбулаторії загальної практики сімейної медицини комп'ютеризовані. У Полтаві ситуація, щоправда, дещо ліпша. Полтавська міська рада та Світовий банк виділили кошти на розв'язання цієї проблеми.

– А чи в змозі будуть забезпечити пацієнтів безплатними медичними препаратами на первинці?
– Цікаве запитання. Поступово перестає згадуватись гарантія держави щодо безплатного забезпечення ліками на первинці. Хоча це було однією з провідних концепцій від нової команди МОЗ. Нині це важливе для населення положення замінила скромна теза про «забезпечення ліками відповідно до державних і муніципальних програм», яка є надто неконкретною, а тому і малообнадійливою. Крім того, побоювання викликає й те, що керівництво лікарень самотужки розподілятиме кошти між медичними та немедичними працівниками, відкладаючи певну частину й на фінансування діагностики, лабораторних досліджень, профілактики, фізіопроцедур, щеплень, крапельниць, перебування хворих у денному стаціонарі. Але починати зміни в медичній галузі потрібно. Адже нині Україна витрачає на медицину майже 4% ВВП, що значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів. Третина цих коштів фактично йде на утримання непотрібних приміщень, неефективне використання, корупційні схеми. А тим часом українці змушені лікуватися переважно за власний кошт.

Медична реформа в Україні тільки набирає обертів. Тому ми продовжуватимемо дослідження в цьому напрямку. А про результати обов'язково поінформуємо в місцевій пресі та на сторінці Центру громадського моніторингу «Погляд».

Ольга Лісна
Іван Мольченко, 07.05.2018, 12:18788
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад