21 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Система екстреної медичної допомоги поки що працюватиме, як раніше

Наприкінці минулого року в Україні заговорили про реформування екстреної медичної допомоги (ЕМД), зокрема про виїзди на виклики бригад парамедиків замість фельдшерів. «Полтавський вісник» вирішив з’ясувати, що саме зміниться в цій системі та на яку допомогу зможуть розраховувати громадяни?

Із 1 січня 2013 року, відповідно до Закону № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу», в Україні почалася реформа системи «швидких». За словами головного лікаря комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Олександра Лавренка, то був дуже гарний закон, особливо в плані створення єдиних оперативно-диспетчерських служб у кожній області. Але не встигло завершитися це реформування, як на черзі – нові зміни. І стосуються вони складу бригад ЕМД.

– Раніше за Типовим положенням бригади поділяли на два види: лікарська, до складу якої входили лікар, фельдшер, медична сестра й водій, і фельдшерська, яка складалася з фельдшера, медичної сестри та водія, – повідомив Олександр Степанович. – Але нині в нас хочуть запровадити систему, коли екстрену медичну допомогу надають парамедики. Як за кордоном. Наша служба може перейти на парамедичну форму роботи. Однак, якщо зробити це просто зараз, залишиться дуже багато невирішених питань. Я назву лише кілька цифр. Зі 100% викликів, які ми щоденно приймаємо по області, профільних для служби ЕМД надходить тільки близько 20%. Усі інші – непрофільні. Хоча останнім часом їхня кількість і скоротилася завдяки публікації «Полтавського вісника» про випадки, у яких слід телефонувати диспетчеру центру екстреної медичної допомоги. Нині ми виїжджаємо на всі виклики. А коли будуть запроваджені зміни, хто надаватиме допомогу пацієнтам, які, наприклад, перебувають удома й у яких загострилися хронічні хвороби? Що робитимуть батьки, якщо в їхніх дітей уночі різко підвищиться температура? До кого треба буде звертатися людям із гіпертонічним кризом, серцевим нападом, гострим болем у животі тощо? Парамедики в таких випадках не приїжджають (їх залучають у критичних для життя людини ситуаціях). Невідкладна ж допомога при центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПСМД) ще не працює. Крім того, відділення ЕМД, де лікарі могли б прийняти пацієнтів, яких доставлятимуть парамедики, наразі не створені в жодному лікувальному закладі. Я вважаю, що спочатку треба вирішити ці, безпосередньо пов’язані з запровадженням парамедичної служби, питання. І, звичайно, готувати фахівців для неї.

На сьогодні, як повідомила заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи Лариса Мирошниченко, серед працівників Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф парамедиків немає.

– Ми поки що не змінюємо систему, яка запроваджена в нашому закладі, адже парамедики, які повинні працювати в службі, ще не підготовлені, – зазначила Лариса Іванівна. – Але водночас готуємося до реформування. Минулого року був виданий наказ, яким професію фельдшера в номенклатурі професій скасували. Натомість з’явилася професія парамедика. Нині цей наказ відтермінований. Фельдшери працюють, як раніше. При цьому 2 січня 2018 року на громадське обговорення був винесений проект Постанови Кабінету Міністрів України про зміну Типового положення, затвердженого у 2012-му, стосовно складу бригад. У разі прийняття цього документу, зміни будуть-таки запроваджені, але не настільки радикальні, як пропонувалося спочатку: лікарські та фельдшерські бригади залишать і додадуть до них парамедичні. В останні входитимуть два парамедики та екстрений медичний технік. Останній – це особа, яка зараз виконує функції водія. Його навчатимуть за окремою програмою й за необхідності залучатимуть до надання допомоги. Нині Міністерство охорони здоров’я якраз працює над програмами для підготовки спеціалістів для парамедичних бригад ЕМД.

Планується, що працюватимуть парамедики так: приїжджатимуть на виклик, стабілізуватимуть життєво важливі функції пацієнта й транспортуватимуть його до лікувального закладу. У приймальних відділеннях екстреної медичної допомоги ці бригади зустрічатиме лікар із фаху «Медицина невідкладних станів», а за потреби й не один. Він проводитиме повне обстеження хворого й забезпечуватиме надання ЕМД. Для такої роботи в кожному з цих відділень повинні бути обладнані кілька ліжко-місць із повним оснащенням для ультразвукової діагностики, кардіографічного та лабораторного обстеження, серцево-легеневої реанімації, інтенсивної терапії тощо, щоб не возити пацієнта по різних кабінетах і відділеннях. Створювати такі сучасні приймальні відділення будуть або, як-то кажуть, із нуля, або на базі тих, що вже діють у лікувальних закладах. Нині Департамент охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації працює над цим питанням. Функціонуватимуть такі відділення в кожному госпітальному окрузі, адже доправляти пацієнтів до лікарень слід швидко й зручно. І для цього, крім усього іншого, необхідно відремонтувати дороги.

– Значна частина автошляхів області вкрай потребують ремонту, – зауважила Лариса Мирошниченко. – На сьогодні, згідно з урядовою постановою від 2012 року, ми повинні приїжджати на місце надзвичайної події за 10 та 20 хвилин по місту та сільській місцевості відповідно. Щоб вкластися в цей норматив, потрібно, аби були хороші дороги. На жаль, вони такі далеко не скрізь. У Полтаві асфальтове покриття дещо оновили, а от у сільській місцевості… Ми брали участь у складанні карти автошляхів, якими екстрено доставляємо пацієнтів до лікарень і які потребують ремонту. Сподіваюся, наші побажання при плануванні робіт із відновлення доріг області будуть враховані.

Коли телефонувати на «103»

За розрахунками МОЗ, реформування системи екстреної медичної допомоги має підвищити ефективність використання бюджетних коштів, спрямованих на охорону здоров’я, та поліпшити своєчасність і якість надання ЕМД. Якщо люди телефонуватимуть на «103» лише у випадках, коли потрібна саме екстрена медична допомога, це дозволить зменшити навантаження на бригади.

– У 2017 році ми виконали по області понад 350 тисяч викликів (близько 1000 щодня), – розповіла заступник головного лікаря Полтавського обласного центру ЕМД і медицини катастроф. – Це дуже багато. Кожну добу в нас працювало 100 бригад. У 2018 році їхню кількість удалося збільшити до 103. Бригади весь час завантажені. Частина пацієнтів звертається з приводу захворювань, які не належать до компетенції нашої служби. Вони могли б піти до свого сімейного лікаря або до чергового лікаря в поліклініці. Проте їм зручніше телефонувати на «103». Таких ситуацій чимало, і вони збільшують навантаження на працівників центру ЕМД.

(дизайнеру: залишити в цьому місці по тексту, але виділити плашкою чи ще якось)

Постановою Кабміну №1119 від 2012 року регламентований такий розподіл викликів:

– до категорії екстрених належать виклики на стани, пов’язані з порушенням життєво важливих функцій у пацієнта. Це, наприклад, раптовий розлад дихання, зовнішня кровотеча, блювота кров’ю, судоми, знепритомнення, гострий біль у черевній порожнині, раптовий біль у ділянці серця, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта та оточуючих, гострі інфекційні захворювання, зокрема особливо небезпечні інфекції (холера, чума, сибірська виразка тощо), нещасні випадки, травми, зокрема виробничі (переломи, поранення, забої), ураження електричним струмом, блискавкою, теплові удари, опіки, переохолодження, обмороження, асфіксія, дорожньо-транспортні пригоди з ушкодженнями, стихійні лиха, укуси тварин, отруєння, порушення нормального перебігу вагітності;

– до категорії неекстрених належать виклики на стани, які супроводжуються підвищенням температури, кашлем, болем у горлі, головним болем, запамороченням, болем у попереку, суглобах. Також сюди відносять абстинентні синдроми (алкогольні, наркотичні, токсичні), больовий синдром у онкохворих, хронічні захворювання, про які пацієнтові відомо (гіпертонічна хвороба, виразка шлунку, дванадцятипалої кишки, запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок).

– Відповідно до урядової постанови виклики, що належать до неекстрених, ми можемо перенаправити до сімейного лікаря, чергового лікаря, який працює у відділенні невідкладної допомоги, або виконати протягом години, – сказала Лариса Іванівна. – Безумовно, якщо такий виклик ми прийняли вночі, нікому його не перенаправлятимемо, виконуємо. Але в першу чергу їдемо на екстрені виклики.

За словами Лариси Мирошниченко, допомогу, рекомендації, які отримує від фельдшерських, а тим паче лікарських бригад, населення дуже цінує. Люди довіряють таким спеціалістам. Якщо будуть створені бригади парамедиків, вони також їздитимуть на всі виклики, але працюватимуть по-іншому. Діяти так, як це робить лікар, не стануть. Утім, на сьогодні точно сказати, як усе буде, ще неможливо. Реформа тільки починається, проект Постанови уряду, яка може внести зміни в склад бригад ЕМД, – на стадії обговорення.

Віолета Скрипнікова, 18.01.2018, 12:522120
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень