13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Неомодернізм Андрія Дзюби

Вірші, у які потрібно вчитатися і вдуматися, фотографії, які неможливо зрозуміти, проходячи повз, – такий творчий доробок представив днями у галереї мистецтв лікар за фахом і поет за покликом душі та серця Андрій Дзюба.

Автор презентував свою другу збірку під назвою «Мольфарові мандри». До неї увійшли українські вірші, наповнені протиріччям, рухом уперед, пошуком самого себе.

– Чому протиріччя? Тому що мольфар по суті своїй самотник, але мандри передбачають рух, – пояснює Андрій Михайлович. – Рух у натовпі, дотичний до інших особистостей, і насамперед подарунок, адже «Усякий варт тієї крихти, що взяв від себе для других».

Під час презентації прозвучали окремі твори зі збірки. Їх виконував сам автор, його творчі друзі – композитор, виконавець, заслужений працівник культури України Володимир Раковський, композитор і аранжувальник Геннадій Токсішвілі та заслужений діяч естрадного мистецтва України Геннадій Рагулін – переклали вірші на музику, а Володимир Раковський та Геннадій Рагулін ще й виконали пісні. І це був надзвичайно приємний подарунок, адже, як зізнається Андрій Дзюба, він щасливий тоді, коли його вірш іде у світ і живе своїм власним життям. Експресивний перфоманс влаштували випускники курсу театрального відділу Полтавського музичного училища під керівництвом Богдана Чернявського.

Сприйняти вірші Андрія Дзюби можна лише на рівні асоціацій, запевняє автор передмови до збірки «Мольфарові мандри», кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури ПНПУ ім.В.Г.Короленка Віра Мелешко.

– У поезії Андрія Дзюби зміст настільки глибинний, що в неї треба вчитатися. Зміст настільки інтелектуальний, що треба знати сутність слова й історичні реалії, бо у творах багато аналогій, асоціацій, ремінісценцій, – говорить Віра Анатоліївна. – Коли читала, перечитувала поезії, писала передмову, намагалася означити стиль автора. Спочатку подумала, що це модернізм, і сам поет про це кілька разів говорить. Але якщо це модернізм, то чому там дуже багато реалій? Чому там Майдан, чому там те, що нам болить? Модерністи про це не кажуть, немає там і реалізму. Може, це постмодернізм, бо зливається високе і низьке, буденне і надбуденне, раціональне й ірраціональне? Але потім я зрозуміла, що це неомодернізм, прикметний для літератури останніх десяти років. Він зводиться до одного – щоб зрозуміти, потрібно вчитатися. Потім відійти і знову вчитатися. Ми вчитуємося, намагаємося зрозуміти, а зрозуміти до кінця не можна. Ми бачимо поезію, яка немовби народжується он-лайн. Ми розуміємо, що вона вже була, вона вже написана, але коли її читаєш, таке відчуття, що ти стаєш частиною вірша.

Увагу шанувальників творчості Андрія Дзюби, безумовно, привернула виставка фоторобіт, їх понад півтори сотні. Знімки фотохудожника неможливо зрозуміти, не зупинившись біля кожного.

– Андрій Михайлович вражає тим, що дуже впевнено і потужно йде до вершин реалізації власної творчості, – зазначає директор Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім.М.Ярошенка Ольга Курчакова. – На мій погляд, сьогодні він один із найяскравіших представників сучасної творчої інтелігенції. Людина, яка змогла поєднати в собі, здавалося б, абсолютно непоєднувані речі. Фотографів багато, фотохудожників мало. Андрій Дзюба – фотохудожник. Мабуть, тому, що він передусім поет і філософ. Основна ознака його фоторобіт – символічний романтизм і одночасно романтичний символізм. Але символізм не зразка початку ХХ століття, декаданський, а символізм абсолютно життєстверджувальний.

З роботами фотовиставки у галереї мистецтв можна ознайомитися до кінця червня.
Наталія Вісич, 24.05.2018, 11:40793
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад