19 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

Постраждалим від домашніх тиранів допомагають у Центрі для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах

27 червня минув рівно рік відтоді, як при благодійній організації «Світло надії» був створений Центр для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах. За цей час сюди по допомогу звернулися 82 особи, в основному жінки, які постраждали від домашнього насилля.

Ця проблема на сьогодні надзвичайно актуальна для України загалом і нашого регіону зокрема. Як повідомила інспектор зі зв’язків із громадськістю Управління патрульної поліції в Полтавській області Марина Зінюха, лише з початку 2018 року на лінію «102» надійшло 1556 дзвінків щодо родинних сварок. У 457 випадках патрульних викликали з приводу насилля в сім’ї. При цьому протоколів за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі…») складено 36.

Євген Дикань та Оксана Деркач із мешканцями Центру.
Чому так? Жінки просто не бажають скаржитися на членів своєї родини. Більше того, як свідчить опитування, проведене Інститутом демографії і соціальних досліджень на замовлення Фонду народонаселення ООН, 22% українок вважають виправданим побиття їх партнерами за певних обставин. Вони готові відшукати сотні причин, аби пояснити чоловічу агресію. У психології такий стан називають «стокгольмським синдромом». Крім того, за даними того ж Інституту демографії і соціальних досліджень, понад 70% жінок у нашій державі не вважає насиллям образи, майже 70% такої ж думки щодо приниження, трохи більше половини не відносить до категорії насилля побої, а понад 40% – навіть зґвалтування.

– Це велика проблема в нашому соціумі, – зазначила секретар Полтавської міської ради Оксана Деркач. – Українські жінки звикли терпіти. Не кожна з них здатна захистити себе, протистояти чоловікові-деспоту, піти з дому в нікуди, аби почати нове життя без болю й страху. Хтось продовжує кохати свого партнера, хтось не має на що й де жити… Але не можна мовчати, не можна тихо погоджуватися, що в сім’ї є тиран і є жертва.

Особливо важливо протистояти домашньому насиллю, якщо в родині є діти. За даними Міністерства юстиції України, саме жорстокість у сім’ї в більшості випадків стає причиною конфлікту підлітків із законом. Хлопці й дівчата, які бачили вчинення насильницьких дій щодо своїх матерів, у шість разів частіше намагаються скоїти самогубство, вони схильні до вживання алкоголю й наркотиків.

– Щоб піти від чоловіка-деспота, жінці потрібна неабияка сміливість, – зауважила Оксана Антонівна. – А допомогу вона отримає. Її жителькам Полтави та області, які постраждали від домашньої тиранії, надають у Центрі для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах.

Розташований заклад на вулиці Монастирській, 32. Як розповіла його керівник Олена Чикурова, завдяки Проекту Європейського Союзу «Полтавська область для внутрішньо переміщених осіб» старий будинок за цією адресою вдалося привести до ладу. На сьогодні в ньому створені умови для одночасного перебування до 35 осіб, у тім числі з дітьми. Тут є кімнати, розраховані для проживання однієї або кількох жінок, кухня, санвузол, ігрова кімната. Підопічним Центру видають білизну, посуд, засоби для прибирання та прання, існує в ньому й «банк одягу та взуття». Суттєву допомогу в забезпеченні жінок усім необхідним надають і місцеві представники бізнесу. Нещодавно заклад разом із головою Ради підприємців Полтави Євгеном Диканем відвідала й секретар міської ради.

– Ми купили багато речей: мийні засоби, засоби гігієни та інше, що потребують підопічні, і поїхали туди, – розповіла Оксана Деркач. – Поспілкувалися з людьми. Одна з жінок, із Лохвицького району, живе тут із маленьким сином уже три місяці. Сказала, що сама полишити чоловіка-деспота не наважилася, просто одного разу приїхав брат і забрав її. Матеріально допомогти він не в змозі, тож наразі жінка перебуває в цьому закладі, згодом планує зняти квартиру. Чоловік її спочатку переслідував, але потім перестав.

Особи, які потрапили в Центр, не просто перебувають у ньому певний час, пересиджують, так би мовити, «негоду в домі». Вони складають план свого подальшого життя й крок за кроком виконують його. Потерпілим допомагають вийти зі стресового стану, намітити, що треба зробити, щоб почати нове життя самостійно, організують консультації щодо догляду за дитиною, медичну підтримку, сприяють працевлаштуванню, оформленню документів тощо. Ніхто за самих жінок нічого не робить. Їм підставляють, так би мовити, плече, на яке можна обіпертися в скрутну хвилину, підказують, із чого почати зміни на краще. Комусь для адаптації вистачає трьох-семи днів, хтось може перебувати в Центрі до півроку.

– Усе це здатне змінити долю не тільки самої жінки, а й її дітей, – сказала Оксана Антонівна. – І полтавські посадовці, громадські діячі, підприємці готові підтримувати заклад, який так багато робить для розв’язання згаданої проблеми. Я відвідуватиму його час від часу. Це буде ще один соціальний проект, який вестиму на рівні з іншими, тими, що стосуються соціалізації певних категорій громадян, гуманізації суспільства.

Що таке домашнє насилля?

Домашнє насилля – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного чи економічного характеру, що вчиняються в сім’ї або в межах місця проживання чи між родичами, чи між колишнім або теперішнім подружжям, чи між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах або в шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насилля, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Хто може звернутися до Центру?

– Жінки, які опинились у складних життєвих обставинах;
– матері з дітьми;
– внутрішньо переміщені особи;
– потерпілі від насилля;
– постраждалі від торгівлі людьми;
– ВІЛ-позитивні;
– звільнені з місць позбавлення волі;
– бездомні, які працюють чи мають інше постійне джерело доходу, але яким не вистачає коштів для оренди (найму) житла.

Контактна інформація: Телефон: (066) 829-55-73
Віолета Скрипнікова, 06.07.2018, 13:27885
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень