17 липня 2018 • № 28 (1512)
Rss  

І знову літо, і знову море! І знову час для здійснення мрій...


Мрії бувають різними. Дорослі й дитячі, маленькі й величезні, серйозні й кумедні, неймовірні і звичні. Для когось одна й та сама мрія – маленька, у той час як для іншого – величезна, для когось серйозна, а комусь – кумедна, для когось неймовірна, а комусь – цілком реальна. А є такі мрії, які навіть після здійснення лишаються з нами ще надовго. А надовго – може, й назавжди. Лишаються теплим відчуттям, яке не порівняти ні з чим.

Дозволити своїй мрії розвиватися в думках – велика і непроста справа. Тільки сміливим це під силу. Важливо вірити, що вона обов'язково межу-ватиме з реальністю. А ще простішою справа стає тоді, коли у свою мрію ти віриш не сам.

Ось уже кілька років поспіль у Полтаві здійснюються мрії особливих мрійників. У нашому місті діє єдина в Україні соціальна акція з оздоровлення дітей та молоді з інвалідністю (віком до 35 років включно) на узбережжі моря. Започаткував її міський голова Олександр Мамай.

Світлих бажань – кількість незлічена, вони різні й такі однакові водночас: поплескатись у лагідних хвилях моря, а може, торкнутись його вперше, бігти узбережжям навипередки з вітром, а може, тихенько стояти на теплому піску, тримаючи маму за руку, а може, збирати чудернацькі мушлі, а може, побачити десь там, за обрієм, дельфінів, які пірнають прямо у сонце, що розлилося по морю, а може, загоїти душевні рани позитивними емоціями, а може, навчитись говорити пару-трійку нових слів, а може, стати трішки сміливішим, а може...

Акція-2018 стартувала 12 червня. Щовівторка юні відпочивальники вирушають назустріч мріям.

Цього року в рамках програми соціального забезпечення та соціального захисту населення міста «Турбота» з міського бюджету на проведення оздоровлення виділено понад 3 млн грн. Кошти розподілені між двома найбільшими в місті організаціями, які опікуються дітьми та молоддю з інвалідністю, – «Міською асоціацією дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства м.Полтава» та «Полтавським місцевим осередком Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».

Із початку сезону оздоровчими послугами вже охоплено майже півтисячі дітей та молоді в супроводі одного з дорослих. Повернулися сповнені натхнення та радощів, засмаглі й відпочилі, із сяючими очима і готові до нових мрій. Не стримуючи емоцій, діляться враженнями батьки та дякують за казку, яка для їхніх дітей стала реальністю.

– Завдяки проекту на море ми вже поїхали вдруге, – розповідає мама Наталія Врублевська. – Вода чиста, Азовське море лагідне та привітне. Мого Левчика неможливо було витягти з води. Йому три роки. Він щиро і по-дитячому радів цій подорожі, нашій маленькій літній пригоді. Я щиро вдячна нашому міському голові за те, що в нашому місті таку увагу приділяють дітям, які мають певні особливості. Завдяки постійній турботі вони відчувають себе потрібними суспільству, а не лише своїй родині. Дуже сподіваюся на те, що акція існуватиме й надалі.

Спокійно торкатись води, заходити в теплі води моря, почувати себе безпечно та комфортно – велика розкіш. Ярославові Карпенку нещодавно виповнилось 15 років. Він цілеспрямований, серйозний та трудолюбивий хлопчик. А ще вже два роки професійно займається плаванням, бере участь у всеукраїнських змаганнях і повертається звідти з перемогами. Багато років тому, коли Ярослав ще був маленьким, перша поїздка на море стала справжнім стресом. Хлопчик боявся води. Завдяки існуванню соціальної акції, завдяки тим, хто вірить у маленьких мрійників, ці страхи лишились у минулому.

– Пам'ятаю, як уперше мій син побачив море, – пригадує його мама Лілія. – Не знаю, від чого, які на те причини, але води боявся дуже. Міг зовсім трішечки похлюпатись сам або я брала його на руки і ледь занурювала у воду. Плакав, хвилювася, був неспокійним. Перша поїздка тоді далась нам тяжко. На другий рік я вирішила, що відмовлятись від оздоровлення ми не будемо, треба боротися з цими страхами, привчати дитину до води. Ось так помалу ми разом зробили цю маленьку для когось і велику для нас перемогу. Знаєте, що неможливо передати словами? Відчуття, коли син отримує перше місце на змаганнях з плавання... Це не пояснити... Оздоровлення, відпочинок, зміна обстановки, позитивні емоції – це на поверхні. Сутнісне ж – глибше.

Доки одні вже мають цілі скарбнички вражень, інші лише вирушають у свою мандрівку. Коли цей випуск вийде в друк, перетнуть екватор відпочинку і Юлія Бондаренко з сином Максимом. На час підготовки цього матеріалу родина стояла з валізами у передчутті зустрічі з морем.

– Чекаємо лише позитиву. Хочеться, аби море було теплим, привітними були люди, аби все було гаразд. Згадуючи минулорічні подорожі, переконана: усе буде добре, і тільки так. І син чекає дуже, аби покупатись, погрітись на сонечку. Тож чекайте нас усміхнених і засмаглих, – радіє мама Юлія.

До розмови приєднується і її син Максим. В очікуванні транспорту запитує, чи повезуть їх автобусом. Мама відповідає: «Так, синку, таким же автобусом, як і торік». Це комфортні великі та сучасні автобуси, зі зручними кріслами, які безпечно доставлять усіх маленьких та юних відпочивальників. А ще всі місця в салоні розподілені відповідно до індивідуальних потреб дитини.

Кожну групу особисто проводжає міський голова Олександр Мамай. Спілкуючись з батьками, переконаний: найголовніша мета акції – соціалізація дітей та молоді з інвалідністю в суспільство:

– Будемо говорити відверто, є такі в дітей та молоді хвороби, які, на жаль, вилікувати не зможе ніхто. Так уже склалася доля. А хтось, звісно ж, підвищить свій імунітет за рахунок купання в морі. Діти отримають гарні емоції. Проте найголовніше те, що вони будуть спілкуватись одне з одним. Чи бачимо ми їх на вулицях міста у повсякденному житті? Переважно ні. Вони сидять у чотирьох стінах і, крім батьків, не бачать нікого. А тут починають спілкуватись одне з одним, дружити, потім повертаються додому і переписуються в соціальних мережах, дзвонять одне одному. Ось що найголовніше!

Мрії бувають різними.

Дорослі й дитячі, маленькі й величезні, серйозні й кумедні, неймовірні і звичні. Для когось одна й та сама мрія – маленька, у той час як для іншого – величезна, для когось серйозна, а комусь – кумедна, для когось неймовірна, а комусь – цілком реальна. А є такі мрії, які навіть після здійснення лишаються з нами ще надовго. А надовго – може, і назавжди. Лишаються теплим відчуттям, яке не порівняти ні з чим.


Оксана Задорожна
Іван Мольченко, 06.07.2018, 14:5375
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
<червень