11 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Полтавському «Домінусу» підспівувала вся гуцульська полонина!

Вихід на полонини пізньої весни чи раннього літа – споконвічна гуцульська традиція. Урочисті проводи тваринників на високогірні пасовища-полонини відбуваються щорічно і давно вже стали улюбленим народним святом.

24 червня в урочищі Запідок, що в селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області, пройшло народне гуцульське дійство «Полонинське літо-2018». Цього року воно відбулося в рамках першого Міжнародного форуму культур Східної та Центральної Європи «VIA CARPATIA: Шлях від Балтії до Середземномор'я». У фокусі форуму була тематика збереження традиційних культур та ремесел, вирішення проблемних питань розвитку високогірних територій.

Виступ «Домінуса» супроводжували вигуки «Браво!», «Полтаво, давай ще!».
Захід традиційно розпочався із запалення полонинської ватри. Окрасою свята стало встановлення національного рекорду одночасної гри на дримбі, коли близько 100 учасників фестивалю спільно виконувало народні мелодії. Присутні мали змогу поласувати традиційними гуцульськими стравами, придбати вироби місцевих народних умільців. У ході фестивалю відбулися Гуцульські богатирські ігри, концертна програма за участі творчих колективів з України та зарубіжжя. У якості вокалістів на фестивалі побували й полтавці – вихованці «Вокально-хорової студії «Домінус», які продемонстрували неабиякі таланти й вокальні навички автентичного співу.

– Наших дітей прийняли надзвичайно гарно, ми навіть не очікували, – говорить директор Громадської організації «Вокально-хорова студія «Домінус» Людмила Портна. – Коли вони вийшли на сцену, одразу прокотився шумок, адже наші маленькі артисти відрізнялися від місцевих костюмами. Уже після першої пісні здавалося, що вся полонина гукає: «Браво!», «Молодці!», «Полтаво, давай ще!». А коли вийшла наша зірочка, вокалістка Аня Мельницька, і заспівала пісню «Гей, соколе!», то підспівували майже всі. Це було таке визнання для дітей, які всього два роки навчаються автентичного співу! Я дуже вдячна викладачам Аліні Зінченко й Оксані Дроновій, які провели титанічну роботу по підготовці до цього фестивалю. Також вдячна батькам, які повірили у нас, довірили нам своїх дітей. До того ж вони супроводжували їх на фестиваль і на власні очі бачили виступи й відчули надзвичайно потужну й позитивну енергетику цього дійства. Причому вони дуже активно нам допомагали: одна мама робила всім дівчаткам зачіски, щоб були однакові, друга збирала квіти, щоб повплітати їх у коси, третя ходила до звукооператора і слідкувала, щоб усе правильно включили. Два батька, які з нами їздили, усю важку роботу взяли на себе. Художній керівник «Вокально-хорової студії «Домінус» Олег Писаренко з нами не їздив, але постійно був на зв'язку і піклувався про нас як турботливий батько. Усе було настільки дружно і злагоджено! А найбільше вдячна людині, з якої все це почалося, – директору компанії «Автотранс» Сергію Михайлику, який сам дуже любить хорове мистецтво. Є багато меценатів, котрі допомагають уже відомим колективам чи виконавцям, що мають певні досягнення і перспективи. Люди бачать, куди вкладають свої гроші. Сергій Васильович же просто повірив у нас, бо ми починали фактично з нуля. Без перебільшення можна сказати, що «Домінус» почався з «Автотрансу». І перші великі гастролі колектив витримав із честю. Після фестивалю мені зателефонувала заступник головного редактора телеканалу «Еспрессо» Настя Равва і сказала: «Ми всіх знімали потроху, а вас – від початку до кінця, бо це було круто!». Така експертна оцінка для нас дуже важлива, адже ми шукаємо шляхи реалізації своєї творчості. Тож ми на правильному шляху.

Керівник фольклорної групи автентичного співу Аліна Зінченко і директор ГО «Вокально-хорова студія «Домінус» Людмила Портна.
Те ж саме можна сказати і про групу академічного співу вокально-хорової студії «Домінус», котра нещодавно виступала з концертом у «Миргородкурорті».

– Цей жанр не дуже популярний, але ми намагаємося його розвивати. У Миргороді з реакції глядачів ми побачили, що нам це справді вдається і наші викладачі Анна Аксеніченко і Тетяна Кучер справляються на всі 100 відсотків! – говорить Людмила Портна.

Поїздка на «Полонинське літо-2018» виявилася не тільки цікавою, а й корисною: полтавці ознайомилися із західноукраїнською культурою, побували у кількох музеях: музичних інструментів, у музеї-садибі кінорежисера Сергія Параджанова, де знімався фільм «Тіні забутих предків», у музеї-сироварні, музеї-садибі Івана Франка, музеї прикладного побуту Гуцульщини, ловили форель у форельному господарстві.

– Незабутніми були гостини у храмі в Криворівні, якому понад 300 років. Там служить відомий на всю Україну священик Іван Рибарук, він показав Біблію, якій понад 300 років, дозволив доторкнутися до неї, спілкувався зрозумілою дітям мовою, – розповідає Людмила Портна. – Юним полтавцям було дуже цікаво ознайомитися із західноукраїнською культурою, вона трохи інакша: інакша мова, звичаї, традиції, костюми. Наприклад, коли їм подали традиційну гуцульську страву банош, вони не зрозуміли, що то за каша. Але діти є діти, вони скрізь однакові, тож спілкувалися на своєму рівні без будь-яких бар'єрів.
Наталія Вісич, 12.07.2018, 13:16743
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад