19 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

Міняю капелюх. Арабський головний убір — перепустка у східну казку

Вітаю тебе, шановний читачу моєї рубрики «Міняю капелюх». Сподіваюсь, що ти читаєш цей текст пізно увечері, незадовго до того, як відійти до сну, адже сьогодні на тебе чекає справжня епічна казка, мало чим гірша за ті казки, що довгі тисячу та одну ніч розповідала Харуну аль-Рашиду красномовна Шахерезада. Але перед тим, як наша казка розпочнеться, візьми ці три предмети, по ходу розповіді я поясню, що саме потрібно із ними робити.


Тож почнімо. Наша казка починається на території сучасного Іраку, в невеликому містечку Куфа, що розкинулось за 170 кілометрів на південь від Багдада, хай збереже Аллах це славетне місто на віки вічні… Саме тут у Куфі в 637 році араби, що прийшли із великої пустелі, підкорюючи землі непоступливих сассанідів, облаштували столицю третього правовірного халіфа Алі ібн Абу Таліба, машалла. Саме жителі Куфи першими почали носити специфічні головні убори, які пізніше на честь їхнього міста назвали куфіями.

Король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд.
По суті, куфія – це велика чотирикутна хустка білого або ж світло-жовтого кольору, яка складається навпіл по діагоналі. У давні часи, окрім покривання голови, за її допомогою робили ще багато різних справ: використовували замість подушки або торбинки, захищали обличчя під час піщаної бурі, перемотували рани, отримані в боях.

Під хустку зазвичай надягають шапочку, яку називають гафією.
Але я недарма передав тобі, о найуважніший із читачів, цілих три предмети. Бачиш оцю невеличку в'язану шапочку? Тож надягни її на голову. Саме так, правильно. Ця шапочка зветься гафією, її має кожен правовірний мусульманин, вона пов'язує нас із творцем, хай живе його ім'я у віках. Гафію обов'язково надягають, входячи до мечеті, і не знімають, доки не закінчать молитися. Окрім цього, гафію обов'язково надягають під білу хустку, аби остання довше зоставалася білою.

Тож, мудріший з читачів, гафію ми благополучно надягли, перейдемо до наступного предмета. Я вже розповідав тобі про білу хустку – куфію. Склади її по діагоналі та поклади зверху на голову. Чогось не вистачає, правда? Навіть найлегший вітерець здатний здути хустку з голови, а при ходьбі вона обов'язково сповзе – тож треба якось її закріпити. Саме для цього я і дав тобі третій предмет – чорний шнур, витий із верблюжої шерсті, з одного боку якого звисає пара китичок. Ми звемо його ігалем. Клади ігаль на голову китичками назад. Треба ж, ми вгадали, це саме твій розмір, хоча за потреби обхват ігаля можна і збільшити. У давні часи в ігаля була ще одна важлива функція – роблячи привал, під час подорожі пустелею, кочівник зв'язував шнуром ноги свого верблюда, аби той уночі не загубився.

Тепер ти готовий, о прекрасніший із читачів, хай буде Аллах милостивий до тебе та твоїх рідних і друзів. Піднімайся, відкривай двері свого помешкання та виходь назустріч світові. Я не зможу розказати тобі казки, кращої за ту, яку ти можеш створити власноруч. Щасливої дороги до пригод. І нехай тобі пощастить. Іншалла!
Павєл Москалюк, 19.07.2018, 16:241008
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень