22 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Міняю капелюх. Сонгкок — улюблений головний убір жителів малайського архіпелагу

Перший президент і національний герой Індонезії Ахмед Сукарно.
Південно-східна Азія – регіон цікавий та мультикультурний, де на багаточисленних островах проживає близько 600 мільйонів людей. Це народи різних віросповідань, із різним кольором шкіри, різними мовами, традиціями тощо. Проте, скільки б не було факторів, що роз'єднують усіх цих людей, є й наріжний камінь, що деякою мірою сприяє їх об'єднанню, і ім'я йому – сонгкок.

Сонгкок (інша назва якого «печі») – невеличкий, як правило, чорного кольору, капелюх, що вважається частиною національного вбрання жителів Індонезії, Малайзії, Брунею, Сінгапуру, півдня Таїланду та Філіппін. Окрім цього, саме цей головний убір довгий час був основним геральдичним елементом колишнього Султанату Сулу, що з 1457 по 1917 роки розташовувався в південній частині острова Борнео і був заснований Абу Бакром (більш відомим як Падук Манасарі Хусейн аль Шаріф уль-Хашим), прямим нащадком ісламського пророка Моххамеда.

Сонгкок має форму усіченого конусу, зазвичай виготовляється з повсті, бавовни або ж оксамиту. Носиться на кілька сантиметрів вище вух, покриваючи тім'яну зону голови від пекучих сонячних променів. У Малайзії сонгкок носять здебільшого мусульмани, надягаючи його перед традиційною молитвою та впродовж великих релігійних свят, як-то Ід аль-Фітр (ісламське свято розговіння) та Ід аль-Адха (свято закінчення хаджу). Також такий капелюх забов'язані носити державні службовці та депутати парламенту. Відомий навіть випадок, коли одного депутата силоміць виштовхали із сесійної зали лише за те, що він чи то принципово, чи через забудькуватість не одягнув сонгкок. Індонезійці ж, навпаки, вкладають у носіння сонгкока суто світський і навіть соціально-політичний контекст. Тут капелюх вважається символом націоналістичного руху, його найвідомішим популяризатором був перший президент і національний герой Індонезії Ахмед Сукарно. Як би Сукарно не одягався, в яку б країну не приїздив із візитом, працював чи відпочивав, він ніколи не знімав сонгкока з голови, подейкували, що навіть спав президент із покритою головою, проте достовірних фактів, які б підтвердили цю гіпотезу, не існує.

За часів британського колоніального правління в Малайзії та Сінгапурі сонгкок став і військовим головним убором, принаймні він досі використовується сінгапурським та малайським полками британської армії. У різних підрозділах вояки носять чорні, зелені та фіолетові варіанти капелюха, прикрашені кокардами відповідних підрозділів. Червоні ж сонгкоки – атрибут Королівської військової поліції. Малайзія стала четвертою країною Співдружності після Канади, Австралії та Ямайки, якій була надана честь виконувати державні обов'язки, що мають урочисте й історичне значення.
Члени Королівського Малайського полку марширують з Валлійської гвардією в Лондоні влітку 2008 року.
Павєл Москалюк, 16.08.2018, 16:00202
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень