27 березня 2019 • № 12 (1548)
Rss  

Міняю капелюх. Узбецький дуппі — захист, прикраса та «паспорт» свого власника


Узбеки – самобутній народ з багатовіковою історією, який веде свій родовід від перших напівміфічних мусульманських пророків. Протягом століть узбеки зазнавали впливу сусідніх народів, проте змогли зберегти національну та культурну ідентичність. Не дарма саме слово «узбек» у перекладі означає «сам собі володар».

Основним елементом національного узбецького костюму вважається чапан – довгий та широкий стьобаний халат без ґудзиків та коміра, що підв'язується поясною хусткою, яка зветься кийикча. Під чапан вдягають куйлак – довгу сорочку прямого крою та іштон – широкі штани-шаровари, що звужуються донизу. Ноги узувають у чоботи із тонкої, зазвичай верблюжої, шкіри. Головною ж чоловічою прикрасою залишається невеличка чотирикутна шапочка дуппі, зроблена із чорного оксамиту або сатину. Звичай носити такі шапочки тісно пов'язаний із ісламською релігійною традицією – ще донедавна чоловіку, що сповідує віру в Аллаха, неприпустимо було виходити з дому з непокритою головою, тож дуппі стала заміною громіздкій чалмі, яку було дуже довго накручувати на голову. Дуппі має жорстку структуру і швидко складається у невеличкий компактний трикутничок. Тобто, зайшовши з двору до будинку, його можна швидко зняти, скласти та заткнути за пояс або ж покласти до кишені.

Відвідувач самаркандського базару, схоже, знайшов свій дуппі.
Традиційно найкращі головні убори виготовляють у Ферганській долині, де живуть ремісники, що успадкували техніку виготовлення дуппі від своїх батьків, а їхні батьки – у своїх, адже народження нового дуппі вимагає довгої та марудної праці – кожен капелюшок проходить не менше 16 етапів виробництва, одним із яких є нанесення на дуппі одного з 16 варіантів національної вишивки. Дуппі відразу робиться для конкретного чоловіка, тож візерунок має відображати його професію, соціальний та сімейний стан й основні риси характеру. Таким чином, майстри роблять для своїх клієнтів своєрідний документ, поглянувши на який, можна отримати основну інформацію про людину.

Проте візерунки, що вишиваються на дуппі, мають не тільки інформативну, але й релігійно-сакральну функцію. Чорний колір ототожнюється із космосом, білий – із сонячним світлом. У верхній частині капелюшка, яку називають тепа, міститься вишитий із чотирьох сторін орнамент у вигляді стручкового перцю калампур, він захищає свого володаря від впливу злих духів з усіх чотирьох сторін світу, є символом життя, сімейного благополуччя та оберегом від зурочення. 16 арок у середній частині головного убору, що зветься кизак, – відображення циклічності життя та смерті, символ багатства, життєстійкості та вказівка на те, що чоловік повинен мати принаймні 16 дітей. Нижня ж частина дуппі – жияк – завжди повністю чорна, це натяк на зв'язок людини із всесвітом, космосом, незвіданим.

Біле та чорне. Два полюси – два початки.
Поле чорного квадрату – космос, темрява.
Чотири білих елементи – кругообіг, знак сонця.
Утворюється вихор, у якому ціпеніє і зникає погляд.
За мить ти згинеш у вирі, що наближається, –
Спокій, гармонія…

(з узбецького епосу)
Павєл Москалюк, 17.10.2018, 13:46170
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<лютий