18 листопада 2018 • № 46 (1530)
Rss  

Юліан Матвійчук: У житті Кадетського корпусу відбувся доленосний поворот

Будівля Кадетського корпусу в Полтаві за понад півтора століття свого існування пережила чимало. Але в такому стані, як тепер, за словами архітекторів, вона перебувала тільки після пожежі часів Другої світової війни.

Кадетський, як його з любов’ю називають полтавці, усе одно вистояв і готується до нового етапу свого життя. Нині триває процес передачі його в державну власність, що допоможе врятувати будівлю і зекономити кошти громади. Яким був шлях порятунку та що найближчим часом чекає на Кадетський, «ПВ» запитав у депутата міської ради від фракції «Свобода» Юліана Матвійчука.

– Активна громадськість міста ніколи не полишала надії врятувати будівлю Кадетського корпусу, обговорювалися різні варіанти розв’язання проблеми. Півтора року тому ви разом з ініціативною групою зайнялися цим питанням особисто. І ось у результаті цієї діяльності на останній сесії міської ради розпочато передачу будівлі Державній судовій адміністрації. Розкажіть, як дійшли до такого рішення.

– Ми з депутатами нашої фракції не могли спокійно спостерігати, як руйнується архітектурна перлина в самому серці Полтави. Тому зв’язалися з громадською організацією ГО SavePoltava, яка опікується порятунком Кадетського і до якої входить багато архітекторів, і почали спільно вирішувати, кому краще його передати. Адже розуміли, що на його реставрацію, а тим більше утримання потрібні колосальні кошти, які міський бюджет просто не потягне.

Спочатку розглядали варіант віддати його під артилерійське училище, адже в Україні немає жодного такого закладу, артилеристи розкидані по польових піхотних училищах, де є відповідні кафедри. Ми зв’язалися з Міністерством оборони, але отримали відповідь, що плац забудований і це не дозволяє робити там будь-яке військове училище. Тоді вийшли на Міністерство юстиції, де нам сказали, що частково готові взяти приміщення на свій баланс і розмістити там свої органи. Але такий варіант нам не зовсім підходив.

Ще був варіант передачі Кадетського Державній судовій адміністрації. Там нам надали відповідь, що готові повністю взяти його на свій баланс навіть у такому стані. Але у нас були застороги, що вони можуть узяти будівлю, але невідомо, коли почнуть консерваційні роботи. Ніяких гарантій, що вона не стоятиме у такому ж вигляді ще років десять, не було.

– Паралельно депутати вирішували питання з документами, адже державна реєстрація земельної ділянки під Кадетським корпусом не була здійснена в повному обсязі.

– Так, за цільовим призначенням її пропонували занести до реєстру як «землі житлової та громадської забудови», однак це могло б потягти за собою небезпеку, що в подальшому її забудують багатоповерховими будинками. Але нам вдалося на сесії в лютому цього року відстояти свою пропозицію і внести цю територію до реєстру як землі культурно-історичної спадщини й оформити всі необхідні документи.

Також проблема була в тому, що Кадетський корпус не перебував на балансі ніде. Тому наступним кроком на травневій сесії ми передали його в комунальну власність міста, на баланс управління житлово-комунального господарства.

– На сесії міської ради влітку депутати виділяли кошти на консервацію будівлі. А скільки було б потрібно на самі роботи?
– Після цих необхідних документальних процедур ми почали думати над проектом консервації Кадетського. Нам вдалося знайти проектантів, які вже працювали з об’єктами історико-культурної спадщини, бо це непростий процес, треба мати налагоджені зв’язки з Міністерством культури, Спеціальним науково-реставраційним проектним інститутом «Укр-проектреставрація». Усього на дослідницькі роботи стосовно стану будівлі й можливості її реставрації та на проект потрібно було 2,5 млн грн. Ми поставили собі завдання до кінця грудня зробити проект повної консервації, а потім на бюджетній сесії виділити близько 90 млн грн на роботи. У березні наступного року, після проведення тендерних процедур, мали б початися консерваційні роботи. До літа вони були б завершені. Але невирішеним залишалося питання, що з ним буде далі.

– А чому вирішили повернутися до варіанту передачі будівлі Державній судовій адміністрації?
– Спільно з депутатами ми дійшли висновку, що 90 млн грн усе-таки не вдасться відшукати в міському бюджеті. Тож вирішили повернутися до варіанту передачі будівлі ДСА. Але нам було важливо отримати гарантії того, що реставраційні роботи почнуться одразу. Спільно з секретарем міської ради Олександром Шамотою і головою ГО SavePoltava Віктором Трофименком 5 жовтня ми зустрілися з головою Державної судової адміністрації України Зиновієм Холоднюком і обговорили всі нюанси цього процесу. ДСА готова витратити на реставраційні роботи до 300 млн грн, цього буде цілком достатньо. Як підтвердження своїх намірів Зиновій Холоднюк показав нам фото п’яти будинків, які були фактично у такому ж стані, як і Кадетський, а іноді навіть у гіршому. Наприклад, приміщення колишніх казарм у Харкові площею 7,5 тис. кв. м або триповерхівка у Луцьку площею 5 тис. кв. м. Будівлі були відновлені за півтора року, і в них тепер працюють апеляційні суди. Щоправда, наш Кадетський рекордсмен за площею – 14 тис. кв. м, але ДСА це не лякає. На останній сесії міської ради депутати прийняли доленосне для будівлі рішення – розпочали процес передачі її у державну власність. Як тільки всі процедурні моменти будуть пройдені, ДСА готова одразу ж розпочати процес реставрації. Обіцяють, що наприкінці 2020 року будівля вже буде здана в експлуатацію. Переконаний, що громада міста тільки виграє від цього: по-перше, буде врятований Кадетський корпус, адже якщо цього не зробити тепер, то скоро точка неповернення буде пройдена і нічого зробити з ним уже буде не можна; по-друге, міський бюджет зекономить кошти, які б ми виділили на консервацію, а потім і на реконструкцію; по-третє, будуть звільнені три приміщення дитячих садків.
Наталія Вісич, 08.11.2018, 12:5692
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30
<жовтень