19 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

«Спартак» — свого часу найбільша спортивна споруда області

50 років тому в період Новорічних свят у Полтаві урочисто відкрили найбільший на той час в області спортивний комплекс «Спартак».

Потреба у зведенні такої масштабної споруди в місті існувала давно. У 1965 році замовником проекту спорткомплексу виступила Полтавська обласна рада добровільного спортивного товариства «Спартак» (звідки й назва майбутньої споруди). У матеріалах Державного архіву Полтавської області значиться, що був узятий за основу типовий проект спортивного корпусу з двома залами і плавальним басейном №99-56\61 «Союзспортпроект» серії №2С-09-8. Над його прив’язкою до території парку ім.Дзержинського працювала група архітекторів «Міськбудпроекту» на чолі з архітектором Антоніною Розовою. Після кількох комісій, на яких були здебільшого дискусії щодо оформлення фасаду, у 1966 році проект затвердили з кошторисом майже на 359 тисяч карбованців, який кілька разів потім переглядали. З цих коштів на перенесення естрадного майданчика, який раніше був на місці споруди, виділили вісім тисяч карбованців, але зрештою його просто розібрали.

На фото 1969 року: спорткомплекс «Спартак» – найбільша спортивна споруда області.
У газеті «Зоря Полтавщини» за квітень 1966 року в замітці «Руками молодих» згадується початок робіт з будівництва спорткомплексу: «Усе почалося з недільників. Ранньої весни в парку ім.Дзержинського комсомольці, спортсмени, будівельники розбили майданчик, розчистили територію під майбутню будову – спортивний корпус ДСТ «Спартак». А сьогодні вже вималювались контури споруди. Закладено фундамент, виводяться стіни корпусу і вкладається бетон у майбутній плавальний басейн. Дружно й піднесено трудиться комплексна госпрозрахункова бригада будівельників з управління «Хіммашбуд», яку очолює Володимир Іванченко. Спорудження корпусу оголошене комсомольсько-молодіжною будовою. До 50-річчя Радянської влади спортсмени Полтави й області одержать гарний подарунок».

Уже й ювілей, а спорткомплексу в Полтаві все ще немає. З початку 1968 року «ЗП» започатковує рубрику «На будівництві спортивного комплексу». Відтепер зведення споруди велося під пильним наглядом журналістів видання. Переглядаючи щотижневі репортажі, читач розуміє головну проблему затримки будівництва – нескінченні й безплідні відомчі суперечки. Наприклад, міське управління капітального будівництва зволікає з виготовленням робочих креслень для монтажу газової магістралі й автоматики в Палаці спорту, проектна група обл-міжколгоспбуду ніяк не з’ясує окремих деталей проектних завдань, низка підприємств не виконує взяті зобов’язання на виготовлення певних деталей, але слід зважити, що ці роботи ведуться паралельно з масштабною реконструкцією стадіону «Колос». До кінця року спільними зусиллями споруду таки завершили. Не чекаючи, доки розріжуть шовкову стрічку, кореспонденти «ЗП» у публікації «Дев’ять тисяч кубометрів здоров’я» зробили для читачів екскурсію спорткомплексом: «З просторого вестибюля, стелю якого підтримує кілька масивних колон, обкладених малахітовими плитками, ми піднімаємося на другий поверх і потрапляємо в зал, повний повітря і сонця. Такого великого залу Полтава не мала досі. У довжину 42,5 метри, у ширину – 18. На поверх вище – трибуни для 200 чоловік. Поруч з цим величезним приміщенням розмістився зал підготовки до плавання. І нарешті гордість Палацу – поки що єдиний такий басейн для плавання. Його розмір 25 метрів у довжину і 14 у ширину. Тут є два трампліни для стрибків у воду висотою три метри. Є також спеціальний зал для важкоатлетів, що має п’ять помостів. На другому й першому поверхах душові і просторі роздягальні».

Урочисте відкриття спорткомплексу «Спартак» відбулося 3 січня 1969 року. Про це «ЗП» писала у статті «Палац спорту відкриває двері». Охочих потрапити на відкриття було багато. У параді спортсменів узяли участь і плавці, учасники Олімпіади в Мехіко Євген Михайлов та Лідія Гребець. Привітав присутніх голова міської ради депутатів трудящих С.Богданович, а головний інженер БМУ «Хіммашбуд» Я.Падінкер вручив директору Палацу «Спартак» П.Черникову символічний ключ. Після параду фізкультурників відбулися показові виступи гімнастів, акробатів та фехтувальників, будівельникам вручили грамоти й постійні перепустки для занять у спорткомплексі. Відбулися змагання з волейболу та плавання.

У квітні 1969 року в новій споруді пройшли всесоюзні змагання з плавання серед ДЮСШ ДСТ «Спартак». До Полтави приїхали 17 майстрів спорту, 64 кандидати у майстри спорту, але спортсмени показали вкрай низькі результати. Причини називали різні, а секретар змагань М.Сенейко розповів, що багато учасників скаржилося на «важку» воду. Пояснюється це впливом невдало підібраних в інтер’єрі кольорів, слабким освітленням, помилками організаторів у дозуванні хлору. Після цього в «Спартаку» такого рівня змагання з плавання більше не проводили, щоправда, плавці збірної Радянського Союзу ще якийсь час приїздили сюди на зимові тренувальні збори. На республіканських першостях ДСТ «Спартак» плавці вихованці тренерів М.Дзюби, В.Нененка та Т.Басюк неодноразово здобували золоті медалі. Цікаво, що найвідомішим їхнім вихованцем був майбутній співак Вадим Козаченко. Наприклад, у 1979 році він, будучи членом спартаківської збірної України, маючи розряд кандидата у майстри спорту, став чемпіоном Полтави на п’яти дистанціях.

З початку 1970-х років упевнено почали про себе заявляти спартаківські гімнасти. Високі результати на змаганнях показували Олег Якименко, Віталій Домарацький, Петро Лихацький, Тетяна Перська, Галина Троцак, Ніна Сайко, Ольга Рева. У 1971, потім у 1972 роках у Палаці спорту відбулася всесоюзна першість серед спартаківців. Полтавські гімнасти у складі української збірної посідали другі місця.

Наприкінці 1970-х років у гімнастичній спеціалізованій школі навчалося близько 300 юних гімнастів, у школі плавання – 240 спортсменів. Діяли секції боротьби та важкої атлетики.

У замітці «У «Спартака» – ювілей» («Полтавський вісник» від 15 січня 1999 року) читаємо: «30-річчя Полтавського палацу спорту «Спартак» відзначають вихованці й тренери однойменної спортивної школи. Сьогодні «Спартак» – це, мабуть, найбільший і найулюбленіший спортивний заклад області. Тут діють сім секцій з вільної боротьби, гандболу, тхеквондо, пауерліфтингу, плавання, художньої гімнастики, шахів. Загалом постійно займаються спортом понад півтори тисячі чоловік. Чимало спартаківців свого часу ставали призерами й переможцями міжнародних змагань. Серед них і нинішні вихованці – Анжела Торська, Лариса Віцієвська, Віталій Зінченко. Одними з кращих в Україні вважаються борці вільного стилю (заслужений тренер України Анатолій Табакін), атлети пауерліфтингу (тренер Максим Іваньков) та тхеквондо (тренер Олег Коваленко)».

Згодом спорткомплекс перейменували на «Юність-1» і в споруди почався новий етап історії.
Володимир Сулименко, 10.01.2019, 16:13149
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень