21 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Мереживо фантазії Наталії Сташкевич

25 січня у малій виставковій залі (прес-центрі) Полтавського художнього музею ім.М.Ярошенка відкрилась персональна виставка Наталії Сташкевич «Незвичайність звичайного паперу».

В експозиції – добірка унікальних витинанок, які дивують вишуканою лаконічною мовою, мережаною філігранністю, надзвичайною оригінальністю.

Наталія Сташкевич народилася у 1951 році в Україні в родині лікарів (батько – військово-службовець, невропатолог, мати – хірург), але з раннього дитинства проживала з родиною в місті Пушкіні, передмісті Ленінграда (Санкт-Петербург). Закінчила художньо-графічний факультет Ленінградського педагогічного інституту ім.О.І.Герцена. З 1990 року постійно живе в Полтаві.

Наталія Сташкевич – знаний у Полтаві та далеко за її межами художник-педагог, член Національної спілки майстрів народного мистецтва, засновник та керівник дитячого Народного художнього колективу студії образотворчого мистецтва «Соняшник» Палацу дитячої та юнацької творчості та молодіжної секції «Нове покоління» Творчого товариства «Художник» Полтавського відділення Українського фонду культури. Нині на заслуженому відпочинку.

За словами мисткині, перші яскраві враження від художнього вирізування з паперу вона отримала ще 1966 року, коли тітка привітала її з Новим роком китайською листівкою, прикрашеною малюнком тушшю на рисовому папері та вигадливим вирізуванням, а до дня народження надіслала китайську витинанку у вигляді ажурної рибки. Наталія Сташкевич зберігає ці подарунки досі.

Через кілька років у календарі для школярів прочитала маленьку, але дуже змістовну статтю про силует. А згодом потрапила на виставку графіки до Російського музею у Ленінграді. Один з розділів був присвячений силуетам Ф.Толстого, Г.Нарбута, О.Круглікової. Вирізані з чорного паперу на білому тлі, вони чітко «читалися» та здавалися Наталії Сташкевич різнокольоровими! Надзвичайні враження спонукали спробувати створити паперове диво власноруч.

Першу роботу вирізала у 1981 році. Виявилось це справою надзвичайно цікавою і захопливою, хоча і не такою простою, як здавалося на перший погляд. Та й допомогти було нікому: ніхто цим мистецтвом у Ленінграді на той час серйозно не займався. Спочатку вирізувала невеличкі силуети – сюжетні композиції – час від часу і для власного задоволення.

А у 1984 році у Петербурзькому (тоді – Ленінградському) музеї етнографії відбувався місячник українського національного мистецтва. В експозиції була велика виставка витинанки з початку 20-х до 70-х років минулого століття. Це було яскраво, чарівно та абсолютно зрозуміло за сюжетом та технікою виконання. Прізвища авторів були незнайомими. Однак листівки з репродукціями робіт з виставки радують досі. Потім пощастило придбати каталог I Міжнародної виставки вирізування з паперу у Литві, почала збирати різні статті та замітки стосовно цього виду мистецтва та використовувати набуті знання у роботі з дітьми.

Перша персональна виставка Наталії Сташкевич відбулася у 1995 році у Полтавському краєзнавчому музеї ім.В.Кричевського (взагалі у виставках бере участь з 1987 року). Експозиція справила неабияке враження на відвідувачів, що дуже здивувало автора і стало поштовхом до її подальшого серйозного захоплення цим видом мистецтва.

Справжня революція у розумінні Наталією Сташкевич традицій української витинанки, її особливостей і можливостей відбулася після знайомства з майстрами та їхньою творчістю на I Міжнародному святі народного мистецтва «Українська витинанка» у Могилеві-Подільському (2011 р.).

Результатом цього спілкування стала персональна виставка витинанки «Просто, але несподівано» у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного (2015 р.), участь у міжнародних святах народного мистецтва «Українська витинанка» (Могилів-Подільський, 2015р., 2018р.), у III Міжнародної виставці вирізування з паперу (2015 р., Вільнюс, Литва), у VII Міжнародному симпозіумі «Художественное вырезание: прощайте, традиции?» (2018р., Домодедово, Росія, заочно), Всеукраїнському проекті-конкурсі народного мистецтва «Кращий твір року (2013–2018 рр., Київ), вступ у члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2015 р.) та кілька персональних виставок з витинання.

У майстерному виконанні Наталії Сташкевич прадавнє мистецтво сприймається надзвичайно сучасно й викликає казкові відчуття причетності до дива.

Витинанки мисткині зберігаються у музейних фондах Полтави та Могилева-Подільського (єдиному в Україні музеї витинанки, що у Вінницькій області), а також у приватних колекціях в Україні, Канаді, Європі, Санкт-Петербурзі, США та Ізраїлі.

За матеріалами сайту Полтавського художнього музею ім.М.Ярошенка
Іван Мольченко, 31.01.2019, 16:40132
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень