17 червня 2019 • № 24 (1560)
Rss  

До ювілею Івана Котляревського. Експонат місяця: інтер’єрні акварелі 1840–1850-х років

Відвідини Полтавського літературно-меморіального музею І.Котляревського завжди непередбачені, бо кожного разу на тебе чекає відкриття або якась несподіванка! Музейці завжди готують сюрпризи…

А тим більше, коли мова йде про святкування ювілею письменника та 50-річчя відкриття музейного комплексу – його садиби.

У лютому виставковий проект «Експонат місяця» презентує чотири акварелі 1840–1850-х років. Вони представляють інтер’єри кімнат дуже заможного дому: вітальні, жіночого будуару, диванної та опочивальні. Художник не просто відтворив меблеве облаштування кімнат: воно зразкове та ідеальне для свого часу. Цілком можливо, що це були інтер’єрні замальовки для модного журналу.

Перша половина ХІХ ст. – це епоха класицизму, що прийшов на зміну попереднім художнім стилям бароко і рококо. Його естетичні принципи базувались на зверненні до спадку античної культури та мистецтва. Цьому значною мірою сприяли археологічні розкопки в Геркуланумі та Помпеях. Дивовижні та несподівані знахідки змусили художників, архітекторів та майстрів декоративно-прикладного мистецтва наново побачити орнаментальні мотиви меандра, пальмет, розеток, розбивку кесонів тощо. Девізом ампіру початку ХІХ ст. можна вважати слова К.Россі: «Мета не в надлишку прикрас, а у величі форм та шляхетності пропорцій».


Чотири експоновані акварелі свідчать, що ампірним меблям, виготовленим місцевими майстрами 200 років тому, притаманні плавність, вишуканість і м’якість форм, а також старанна продуманість пропорцій. Їх виготовляли із високоякісної деревини, почасти використовували шпон червоного дерева.

Тогочасні меблі приховували в собі численні потайні куточки та схованки. Дослідник старовини О.Лазаревський писав, що майстри-столяри «… ні в чому не досягали такої краси, самобутності та затишку, як у цих чудесних бюро… Як уміли вони розташувати в них цілий лабіринт вигадливих ящичків».

Інтер’єр кімнат пожвавлюють вишукані бронзові предмети «а ля антик» – канделябри, настінні бра, підсвічники. Дворянський дім неможливо уявити без шпалер. На початку позаминулого століття шпалерна майстерність зазнає змін у сенсі образів, кольору, насиченості композиції. У моду входять молочно-охристі та перлисто-блакитні тони з вертикальними смугами різної ширини. Чарівним доповненням до них слугували завіси на вікнах, що гармонійно поєднувались кольорами та лініями із меблями.

Музичні інструменти – клавесини та рояль – не-одмінний атрибут оселі, де мешкають освічені та культурні люди.

Усе, що ми тут побачимо, близьке часу Котляревського: у таких домах він бував, його частували за такими столами, він відпочивав саме у таких кріслах, слухав музику… Усе це його світ.

Ці вишукані малюнки віднайшов та передав до музею 40 років тому заслужений художник України В.Батурін, котрий був великим знавцем та шанувальником мистецької доби класицизму.

Марина Голубнича, завідувач філією Полтавського літературно-меморіального музею І.Котляревського
Володимир Сулименко, 13.02.2019, 15:00243
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень