20 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

«Любов врятує Полтаву!» — Андрій Матковський

Червоні сердечка заполонили прилавки та вітрини магазинів у Полтаві: листівки, м’які іграшки, сувеніри. Сьогодні День святого Валентина, який ще іменують Днем усіх закоханих. Свято неофіційне і не є вихідним, проте активно відзначається молоддю щорічно 14 лютого.

Найбільш виважене і логічне завершення «цукерково-букетного періоду», якщо характери зійшлися, – реєстрація шлюбу, створення сім’ї. І тут часто молоді родини наражаються на виклики, серед яких як моральні тонкощі спільного життя, так і суто матеріальні, як-то економічна нестабільність, відсутність достойної роботи і власного житла для сімейного гніздечка. Що робить міська влада Полтави для розв’язання цих та інших проблем, з якими стикається сучасна молодь, «ПВ» запитав у голови найбільшої у міській раді фракції «БПП «Солідарність» Андрія Матковського.

Уперше за багато років на придбання спортивного інвентарю влада виділила 2 млн грн.
– Андрію Всеволодовичу, перш за все хочу запитати про саме свято – як давно воно увійшло у ваше життя, чи відзначають його у вашій родині?
– У моїй студентській молодості про День святого Валентина ми навіть не знали. Це нове сучасне свято, яке досить швидко прижилося в Україні. Його залюбки святкує молодь, не оминає воно і людей старшого покоління. Вважаю, нам треба вітати тенденції, коли приживаються нові свята, тим більш такі радісні й позитивні, але водночас не треба забувати і вже традиційні свята, які звикли відзначати і ми, і наші батьки.

14 лютого у нас традиційний сімейний святковий обід і символічні подарунки. Старший син зі своєю дружиною обмінюються валентинками. Молодший, мабуть, теж посилає валентинки, але наразі приховує це від батьків.

Це гарне свято, його треба відзначати, підтримувати молодь, робити все для того, щоб любові було більше в усіх її проявах: у нашому повсякденному житті, у роботі, вихованні дітей, у ставленні до наших батьків, до ветеранів, до сучасних наших захисників. Тільки так ми зможемо змінити наше життя, змінити Україну.

Щорічний конкурс краси і талантів серед студентів коледжів та технікумів «Пара-Best».
– Що для вас любов? Що вкладаєте в це поняття?
– Це філософське і дуже широке поняття. Є любов до Батьківщини, до матері, дружини, дитини і так далі. Воно дуже об’ємне, неосяжне, але якщо не заглиблюватися у філософію, то любов – це коли людина відчуває себе щасливою і їй комфортно серед людей, які її оточують, коли вона відчуває себе потрібною і готова віддавати частину себе для того, щоб зробити іншого щасливим. Якщо любов є, то вона буде проявлятися в різних сферах буття. На мою думку, людина, яка любить, уміє любити, не спроможна робити зло. Тому чим більше буде в нашій державі закоханих, тим краще.

– Нині молодь, здається, не дуже поспішає створювати сім’ї. З чим, на вашу думку, пов’язана така тенденція?
– Як на мене, нинішні студенти мало чим відрізняються від своїх батьків у цьому ж віці – така сама жага до життя і відкритість до пізнання нового, бажання досягти неймовірних висот і змінити світ. Але, скажімо, в наші часи було набагато більше студентських родин. Молодь раніше створювала сім’ї, у багатьох до завершення вишу навіть діти народжувалися. Думаю, це було пов’язано з тим, що по закінченні навчання молоді спеціалісти їхали за направленням кудись працювати, а сім’єю це було робити набагато легше, простіше розв’язувати побутові проблеми, підтримувати одне одного. Я після військового училища навчався в інституті, де було 90 відсотків дівчат. І не одружитися на останньому курсі було б злочином (посміхається).

У сучасному світі дівчата і жінки часто заробляють більше, ніж чоловіки, тож можуть самостійно жити і навіть виховувати дитину, що не дуже добре, як на мене. Тільки родина може дати дитині все, що їй потрібно для розвитку: любов та ніжність мами і мужність та вимогливість тата. Сьогоднішні чоловіки не поспішають обтяжувати себе клопотами. Автоматичні пральні машини перуть білизну, мультиварки варять смачну їжу. Навіщо одружуватися? Тож і вирішують погуляти і повибирати своє щастя. Добре це чи погано, важко сказати, кожна людина по-своєму вирішує це питання. Але хай там як, щасливі діти завжди, у будь які часи народжуються тільки в любові. І одне із завдань влади – створити комфортні умови як для молоді, так і для всіх людей. Адже коли люди будуть їздити у чистеньких тролейбусах, узимку з опаленням, а влітку з кондиціонером, жінки зможуть взувати гарні туфлі на підборах і не будуть вивертати ноги на наших тротуарах, будуть менше думати про побутові проблеми – у них буде кращий настрій та більше часу для любові (посміхається).

Студреспубліка – громадський рух, який змінить світ.
– Українська молодь нині активно виїжджає за кордон у пошуках кращої долі, зокрема достойної, гарно оплачуваної роботи, яка дозволяє жити й утримувати сім’ю. Що міська влада може запропонувати для розв’язання цієї проблеми у найближчій перспективі?
– Дуже сумно, що багато молоді шукає щастя за кордоном. Це добре, що там отримують досвід, враження, але ж ми маємо створити умови, щоб заохотити цих людей із отриманою європейською освітою й набутим досвідом у найкоротший термін повернутися додому. Міська влада докладає всіх можливих зусиль, щоб розв’язати цю проблему, і дещо нам уже вдалося зробити. Наприклад, ще рік тому багато водіїв тролейбусів і автобусів їхало на роботу в Київ, Харків, дехто навіть за кордон, бо у КП «Полтаваелектроавтотранс» була низька зарплата. За рахунок міського бюджету з грудня минулого року ми збільшили її на 40%, і сьогодні водій тролейбуса отримує після сплати податків 10–11 тис. грн. Звісно, це не європейська зарплата, але за нашими мірками досить пристойна, і багато людей уже задумується, чи варто кидати родину і їхати на чужину, дехто повертається, і вакансій тепер менше. А коли ми збільшимо удвічі парк тролейбусів, придбаємо для міста нові автобуси й забезпечимо гідну оплату праці, упевнений, багато людей повернеться і буде працювати вдома.

Однак без державної підтримки нам дуже важко розв’язати цю проблему. Держава нарешті повинна створити такі економічні умови, щоб у нас не тільки енергоносії, а й заробітні плати та пенсії були на рівні Польщі, Чехії, Словаччини, щоб люди мали змогу застосовувати свої знання і професійні навички в Україні й отримувати гідну заробітну плату, за яку можна не існувати, а достойно жити, створювати сім’ю, виховувати дітей і допомагати своїм батькам.

– Серед болючих проблем молодих сімей одна з найважливіших – відсутність власного житла і в нинішніх економічних умовах майже нереальність його придбання. Чи можлива допомога влади в цьому питанні?
– Забезпечити всіх безплатним житлом сьогодні нереально, але цілком можливо зробити, щоб молоді люди могли купувати житло на пільгових умовах. Я впевнений, що всі депутати міської ради підтримають відновлення програми кредитування молодіжного житла, щоб випускники вишів, які будуть залишатися працювати в Полтаві, могли придбати житло на пільгових умовах. Скажімо, 25% вартості сплачує держава, 25% – міський бюджет і решту – молоді люди. Це цілком реально, нині ми ведемо переговори з кількома банками. Стабільна робота й зарплата дадуть змогу брати такі кредити за програмою молодіжного житла.

– Хоч як матеріальні речі виходять на перший план, усе ж є ще й духовні потреби.
– Так, звісно. І тут ще раз хочу наголосити, що в наших планах повернути Полтаві високе звання духовної столиці, створити комфортні умови для життя, навчання і виховання дітей, проведення культурного дозвілля. Об’єднавши зусилля з державною владою і використовуючи кошти, які ми отримали завдяки децентралізації, зможемо поліпшити інфраструктуру нашого міста, починаючи від пологового будинку, який вважається одним із найкращих в Україні, і закінчуючи парками, більшість яких нині перетворилася на лісову зону. Максимум за три роки маємо зробити повну реконструкцію парку «Перемога», щоб він знову став улюбленим місцем для родинного відпочинку.

Наша фракція робить ставку на молодь. Наймолодший депутат у сучасній історії Полтави у нашій фракції – Олександр Глазов, він же і заступник голови нашої фракції. Сьогодні, формуючи кадровий резерв чи приймаючи на роботу нових працівників виконкому, ми надаємо перевагу молоді.

Ми відновлюємо програму молодіжного стажування в органах місцевого самоврядування, збільшили фінансування конкурсу проектів серед молодіжних громадських організацій, збільшили суму стипендії для кращих студентів. До Дня молоді планується запуск першого в місті молодіжного простору (хабу) для реалізації ініціатив кожного активного полтавця. Була проведена значна робота для розвитку культурно-освітнього та гумористичного напрямків, створення додаткових можливостей для самореалізації молоді. За ініціативи студентів, яку ми підтримали, у Полтаві створюється студентська «Ліга сміху».

Полтава – студентське місто, у нас майже 20 тисяч студентів, тож у рамках реформи медичної галузі нині розглядаємо можливість відродити студентську поліклініку, де молоді люди зможуть оперативно отримувати необхідні довідки, своєчасно проводити діагностику і стежити за своїм здоров’ям.

Одним словом, нехай допомагає нам і святий Валентин створювати міцні у коханні полтавські сім’ї. Любов врятує Полтаву, врятує Україну!
Наталія Вісич, 14.02.2019, 15:24143
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень