27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

З крадіями ялинок боролися різними методами

На фото вікторини працівник полтавського «Зеленбуду» обробляє спеціальним розчином молоденьку ялинку. Завдяки такій щорічній турботі ми сьогодні маємо змогу милуватися багатьма стрункими зеленими красунями. Місце дії добре знайоме полтавцям – це сквер біля кінотеатру ім.І.П.Котляревського. Сама історична будівля кінотеатру залишилася ліворуч за кадром. За царя у тоді ще пишному, доглянутому сквері на свята влаштовували феєрверки. У довоєнний час сквер носив ім’я Карла Маркса, у ньому працював літній кінотеатр, а в будівлі дворянського зібрання був пролетарський клуб.

Фото зроблене у 2003 році. Саме у той період у частині скверу, що виходить до вулиці Соборності (Жовтнева), на місці фонтану і проїжджої частини ведеться будівництво торговельного підземного комплексу «Злато місто» з виходами на Європейську (Фрунзе), до Корпусного парку і пішохідної частини Соборності. У березні 2004 року комплекс урочисто відкрили. На задньому плані фото проглядаються будинки непарної сторони вулиці Європейської: ліворуч житлова чотириповерхівка з продуктовою крамницею на першому поверсі (колишні магазини «Весна» та «Полагросервіс»), що на розі з провулком Романа Шухевича (Піонерським), а в самому провулку у будинку №4 багато літ працює БТІ «Інвентаризатор». В інших будинках праворуч і до сьогодні мешкають полтавці. У перших поверхах на початку 2000-х років розміщувалися полтавський офіс Добровільного протипожежного товариства України і міжміський автоматичний телефонний переговорний пункт. У центрі ліворуч поміж дерев видніються накриті зогнутим півколом пластиком входи до підземного громадського туалету. Уздовж центральної алеї скверу «Укртелеком» встановив новенькі яскравого червоного кольору пластикові «мушлі» накриття для сучасних, як на той час, таксофонів адаптованих під пластикові картки, які продавалися у відділеннях зв’язку. Ера монетних вуличних телефонів скінчилася. Якраз на початку 2000-х років на об’єднанні «Полтавпиво» улюблений багатьма хмільний напій почали розливати у КЕГ-тару. З цього часу пиво широко «пішло» до споживача. Об’єднання «Полтавпиво» доклало до цієї справи чимало зусиль. Сезонні майданчики для реалізації своєї продукції, такі, як на фото вікторини, підприємство встановило по всьому місту. По завершенні будівництва комплексу «Злато місто» дійшла черга і до впорядкування всього скверу. У ході реконструкції були розчищені старі дерева й висаджені молоді, алеї виклали декоративною плиткою, а на місці пивного майданчика збудували з червоного граніту невеличкий фонтан, де з кам’яної кулі тихенько стікає вода.

До якої події готують площу в 1949 році?
Чому ж була потреба так оберігати ялинки від крадіїв, знає читач Сергій Зозуля: «Раніше ялинки на вулицях нашого міста не росли. У далеких 1950-х роках пам’ятаю ялинки Петровського парку, які компактно зростали обабіч центральної алеї, що пролягала від воріт на вулиці Жовтневій до воріт з боку вулиці Леніна. Вони зовсім не були схожі на новорічних красунь – високі, метрів з десять, стовбури і невелика лапата та густа темно-зелена крона угорі. У 1960 році під час облаштування ландшафту в сквері на розі вулиць Гагаріна та Леніна з обох боків пам’ятника вождю були висаджені маленькі ялинки. У подальші роки їх насадження поширилися, і вони стали справжньою окрасою вулиць і паркових зон нашого міста. Та, як з’ясувалося пізніше, кожного року у передноворічні дні вічнозелені красуні ставали об’єктом пильної уваги полтавської міліції і дружинників. Новий рік – улюблене свято дітей і дорослих, до якого починають готуватися заздалегідь. Окрім вирішення гастрономічно-продовольчих питань, не менш важливою була проблема придбання новорічної ялинки. У нашому регіоні лісгоспи традиційно постачали у продаж лише сосну, яка добре стояла тривалий час у приміщенні, а ялина звичайна швидко осипається і тому не користувалася попитом. Для озеленення нашого міста висаджували ялини колючі блакитні і сріблясті. Ці хвойні після встановлення в приміщенні не осипаються тривалий час. Це й штовхало любителів дармової наживи на передноворічне «полювання» з пилкою чи сокирою. У ці дні мобільні групи міліцейських патрулів разом з дружинниками охороняли ялинки біля пам’ятників Леніну, Нескореній полтавчанці, у Жовтневому парку та на меморіалі Солдатської Слави. На площі біля будівлі обкому КПУ (облдержадміністрації) ялинки були під наглядом міліції охорони. Незважаючи на це, щорічно траплялися затримання. Якось до райвідділу міліції патруль доставив двох студентів з невеличкою сріблястою ялинкою, зламаною під корінь біля ресторану «Лілея» («Іванова гора»). Після свят вони навчання не продовжили. Тоді з цим було суворо. Щоб запобігти зазіханням на зелених красунь, десь з 1990-х років працівники «Зеленбуду» напередодні Новорічних свят почали обробляти ялинки, що росли у місті, крейдяним розчином. Інформацію про начебто шкідливість обробки поширювали місцеві ЗМІ. Та цей метод боротьби не дав ефекту, оскільки мінливість погоди, опади і тумани зводили всі зусилля нанівець. На допомогу прийшли хіміки, які розробили спеціальний розчин для обприскування, не шкідливий для довкілля і людини. Після обробки ним дерева здавалося, що начебто зелені голочки обсипані білим сніжком. Але після того, як таку ялину чи сосну заносили в приміщення, вона починала нестерпно смердіти, а у тих, хто поряд з нею, з’являвся головний біль і драло в горлі. До складу розчину входили гашене вапно, господарче мило, очищена глина і спеціальний секретний інгредієнт, назву якого не розголошували. Обробку необхідно було проводити у засобах індивідуального захисту».

Запитання до 110-го етапу вікторини «Знаю Полтаву»: до якої події готують площу в 1949 році?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, тел. 509-331, info_visnik@ukrpost.ua.
Володимир Сулименко, 18.02.2019, 16:43212
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень