22 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Леоніда Бразова надихали відвідування стадіону «Локомотив»

Це старе фото полтавцям доволі знайоме, узяте воно з одного зі стендів Народного музею Полтавського тепловозоремонтного заводу. Під ним підпис: «1949 рік. Відкриття стадіону «Локомотив». У достовірністі події не засумніваєшся, адже при вході бачимо плакат: «Да здравствует 32 годовщина Великой Октябрьской Социалистической революции!». Але ми знаємо, що тоді відкриття багатьох об’єктів приурочували до подібних дат, хоча вони вже діяли до цього. Погортавши архіви, спробуємо дізнатися більше про життя стадіону «Локомотив» у повоєнні роки.

З певних джерел відомо, що стадіон був збудований у 1937 році, під час війни зруйнований.

У березневому номері «Зорі Полтавщини» за 1948 рік у замітці про те, що стадіони та спортмайданчики не готові до літнього сезону, сказано: «Не краща ситуація і на спортмайданчику «Локомотив». Насправді це лише зелене поле, на якому влітку випасаються корови, свині та кози. Молоді робітники паровозоремонтного заводу та інших підприємств і установ Ленінського району висувають законні вимоги – побудувати на цьому місці справжній стадіон, але до їхнього голосу ніхто не прислухається».

На фото 1949 року: відкриття стадіону «Локомотив».
У Державному архіві Полтавської області зберігається справа «Проект оформлення входів на стадіон «Локомотив» (Р-5724 №108), датована 1948 роком. Окрім креслення об’єкта, додається записка від начальника Полтавського ПРЗ Т.Гайового на ім’я головного архітектора м. Полтава Л.Вайнгорта. У ній підприємство просить прийняти замовлення, беручи до уваги особливі умови оформлення входу, і зазначає: «У зв’язку з тим що намічене заводом святкування п’ятої річниці визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників 23 вересня хочемо проводити на стадіоні, просимо проект і креслення виготовити не пізніше 6 вересня цього року».

У лютому 1949 року в замітці «Для відпочинку паровозоремонтників» газети «ЗП» написано: «Минулого року Полтавський паровозоремонтний завод став рентабельним підприємством. Утворився директорський фонд, який використовується для поліпшення матеріально-побутових умов робітників. На кошти цього фонду обладнано заводський стадіон. На ньому споруджено два будинки, у яких працюють душ, роздягалка, більярдна, філіал заводської бібліотеки. Найближчим часом буде збудована літня сцена». Над заміткою фото: на ковзанці стадіону «Локомотив» товариська зустріч з хокею між полтавським «Більшовиком» та харківським «Динамо». Це підтверджує, що в 1948 році стадіон уже діяв. Єдине, що не згадується в замітці, це входи на стадіон, які, цілком можливо, у 1949 році й відкривали.

Із спортивних публікацій газет 1949 року дізнаємося, що в лютому на «Локомотиві» відбулася першість області з російського хокею, а у червні матч, про який відомий письменник, а в той час кореспондент «ЗП» Леонід Бразов написав фейлетон «Вороги фортуни». Суть його в тому, що полтавці з нетерпінням чекали на фінал кубка області з футболу між місцевими «Локомотивом» і «Спартаком», який мав відбутися 28 червня. А місце проведення організатори так і не узгодили. Тому по місту представники команд розвісили кожен свої афіші. На одних указано, що фінал мав відбутися на стадіоні «Динамо», на інших – на «Локомотиві». Уболівальники теж розподілилися навпіл і пішли хто куди. Далі цитуємо автора: «Рівно о 17.30 на полі «Динамо» з’явилися спартаківці. Нетерпляче переминаючись з ноги на ногу, вони поглядали то на суддю, то на ворота, виглядаючи своїх супротивників. А ті й не думали з’являтися. Почекавши хвилин десять, суддя оголосив, що команді «Локомотив» за неявку на матч зараховується поразка. У цей же час, збурюючи повітря войовничими вигуками, вибігли на поле свого стадіону локомотивівці. На ворота вони не поглядали, бо знали, що спартаківців не було. І тут чекали десять хвилин, і тут суддя, піднявши руку, урочисто проголосив, що в зв’язку з неявкою на матч команді «Спартак» зараховується поразка. Обласний комітет з фізкультури має якось вирішити цю історію, а не зберігати олімпійський спокій».

Уперше фотографія входів на стадіон «Локомотив» з’явилася у «ЗП» у січні 1950 року як ілюстрація до замітки з дивакуватою назвою «На виборчій дільниці №51». Деякі цитати з неї: «Морозний день 22 січня. Біля стадіону «Локомотив» пожвавлення. Тут змагаються хокеїсти. У товариському матчі полтавський «Локомотив» переміг одноклубників з Артемівська 4:2. Стадіон став улюбленим місцем відпочинку для жителів привокзального району. Минулого літа тут відбулося чимало цікавих зустрічей. Футболісти полтавського «Локомотива» випробували свої сили з першокласними командами країни. Вони завоювали кубок області серед профспілкових фізкультурних колективів і кубок міста. До настання літнього спортивного сезону стадіон буде значно розширений і краще впорядкований».

У 1950 році футбольна команда «Локомотив» успішно виступала у першості України і на домашньому стадіоні перемогла навіть «Динамо (Київ) 2:0.

На «Локомотив» юрбами йшли вболівальники як на свято. Цікаво й з гумором описував події Леонід Бразов. Ось уривок з публікації «У неділю на стадіоні «Локомотив» газети «ЗП» від травня 1950 року: «П’ята година дня. Вниз Пролетарською мчать легкові й вантажні машини, повні людей, пролітають мотоцикли, спускаються, гальмуючи з усієї сили, велосипедисти. Ідуть пішки й поодинці, великими групами, сім’ями, молодь, жінки, чоловіки. Починає накрапувати дощик.

– Нехай хоч каміння з неба, а матч буде, – говорить огрядний чоловік, прикриваючи газетою широку, як футбольне поле, лисину.

Це вам не що-небудь, а календарна зустріч на першість України. Біля вхідних воріт море людей. Веселий піднесений настрій не може зіпсувати навіть нерозторопність адміністрації стадіону: пускають по одному в таку вузесеньку щілину, що минає півгодини, поки глядач, мокрий уже не від дощу, а від поту, протискується крізь це «вушко голки».

– Виграють, як пити дати, – заявляє авторитетний уболівальник. – Он бачите, сам генерал-директор Гайовий, як його не давили біля воріт, поки протиснувся, весь час усміхався. Хіба це не добра прикмета?

Під звуки оркестру вибігають у червоних футболках одесити, у білих – полтавці. Господарі поля підносять гостям букет квітів, свисток судді – і матч почався». У цій грі полтавці справді здобули перемогу над «Локомотивом» з Одеси з рахунком 2:0.

Таким було життя повоєнного стадіону «Локомотив». До історії відомої спортивної споруди на Подолі ще повернемося в інших публікаціях.
Володимир Сулименко, 26.02.2019, 15:13160
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень