21 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

Міняю капелюх. Чалма — свідчення достатку, естетичного смаку та службового становища


Повинен розум в голові таїтись,
Щоб не чалмою пишною хвалитись.
Велика, як гарбуз, твоя чалма,
Але немає в гарбузі ні мозку, ні ума.

Сааді

«Банкет Валтасара», Рембрандт.
Деякі головні убори – елементарна данина епосі чи моді, інші ж – специфічні атрибути того чи того народу або ж соціального прошарку. Але є й такі, що стали відображенням багатовікової культури, філософії, релігійних норм та способу життя мільярдів людей. Саме таким аксесуаром вважається чалма – перський, індійський, пакистанський, середньо- та південноазіатський головний убір. Чалма являє собою шматок тканини, особливим чином обгорнутий навколо тюбетейки або іншої невеликої шапочки. Традиція її носіння сягає корінням сивої давнини, навіть на живописних полотнах майстрів епохи Ренесансу можна побачити чоловіків, на головах яких красуються чалми, – вони вітають народження Ісуса, супроводжують християнських святих, навіть на православній іконі «Ксенія із житієм» зображені троє юнаків у чалмах, увінчаних плюмажем з пір’я. А одне з найпопулярніших узбецьких прислів’їв говорить: «Скажи дурню принести чалму, так він принесе її разом із головою».

У давні часи чалму носили на величезній території – від Єгипту до Китаю, адже обмотати голову шматком тканини було найлегшим способом захиститись від палючих сонячних променів. Якість тканини та розмір чалми відображали соціальний та фінансовий статус її «носія». Невеликі екземпляри із дешевої та грубої тканини міг дозволити собі кожен волоцюга, а пишні шовкові – заможні торгівці, управлінці та султани, халіфи, раджі, королі. До речі, при королівських дворах на сході існувало чітке правило: той, хто займає нижчу посаду, носить чалму меншого розміру. Порушення цього негласного припису доволі суворо каралося, у деяких випадках навіть смертною карою «модника».

Форма чалми не випадкова і зумовлена насамперед особливостями східних чоловічих костюмів, які не мали кишень, тож у складках чалми зберігали гроші, цінні документи та різноманітні невеликі, але коштовні речі.

Процес намотування чалми.
Чалма дуже схожа на інший східний головний убір – тюрбан, але вони мають певні суттєві відмінності. Про тюрбан ми поговоримо іншим разом, і це буде досить цікаво.

Поступово чалма перетворилась на один із символів ісламу, у зв’язку із цим з’явилась і чітка кольорова диференціація, кому і яку чалму приписано носити:
- біла або чорна – для мусульман;
- зелена (почесна) – для потомків пророка Мухамеда;
- синя – для христян;
- жовта – для іудеїв;
- червона – для вогнепоклонників.

Після британського завоювання Індії чалма швидко стала популярною і в Новому світі, особливо серед жінок, які зробили її частиною розкішних нарядів для виходу у «світ». З того самого часу різні варіації на тему цього аксесуару час від часу з’являються на модних подіумах у колекціях найавторитетніших модельєрів. Тож можна з упевненістю констатувати, що чалма – один із «вічних» головних уборів, її носять уже десятки століть і, напевне, носитимуть до кінця часів.
Павєл Москалюк, 15.03.2019, 15:53187
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень