21 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Коли людська душа налаштувалася на весну, настає Масниця

На фото вікторини три гарних усміхнених дівчини в національному вбранні пригощають відвідувачів, які завітали на свято Масниці. Удалині за опудалом зими Марени видніється головна алея парку на майдані Незалежності й фонтан. Фото було опубліковане у «Полтавському віснику» №9 2004 року як ілюстрація до замітки «Масляна гуляла – зиму проводжала». До речі, на сторінках «ПВ» вперше назву цього свята як Масниця стали вживати з 2007-го року.

Про історію свята можна багато розповідати і дискутувати у правильності назви, та ми зосередимося на тому, як і де його відзначали в Полтаві.

Свято Масниці (Колодія) «не в числі», бо його щороку відзначають не в одні й ті самі дні, а десь наприкінці лютого – початку березня. Дату свята визначають по даті Великодня. Триває воно тиждень. У цей час люди не роблять важливих робіт, не шиють і не прядуть, а славлять Бога Колодія, Сонце, весну і світло.

Понад сто років тому, після Жовтневої революції, почалася боротьба з релігійними святами, які намагалися замінити антирелігійними. На противагу старій Масниці з її начебто супутниками розгулом і пияцтвом запропонували… Червону Масницю, яка мала пропагувати новий побут. Однак Червона Масниця не прижилася й зникла з офіційного святкового календаря вже до середи-ни 1920-х років. На початку 1960-х років, у рамках розробки «безрелігійних» сезонних заходів, створюється свято «Проводи зими», покликане замінити собою Масницю.

Що за деревця поливає працівник житлово-комунального господарства?
На початку березня 1964 року в Полтаві у парку «Перемога» вперше відбулося свято проводів зими і зустрічі весни. Протягом багатьох років місце й початок проведення свята, а саме о 12.00, були незмінними, як і день, – перша неділя березня. Про це розширено писав «ПВ» у №13 за 2014 рік.

– У дитинстві, коли я хотів забагато чогось ласенького, бабця казала мені: «Не все котові Масниця, буде і Великий піст». А вже дорослим щороку наприкінці зими разом з друзями у парку «Перемога» святкував Масницю і багато літ вважав, що це одне спільне свято українців і росіян, – розповів читач Сергій Зозуля. – Підміна української назви свята на російську виникла через схожість його написання і вимови та збіг у часі проведення. У Москві ретельно прописали, як саме відзначати колишню Масницю на кшталт традиційних гулянь у Росії, адже ми тоді були єдиною суспільною формацією – радянський народ. У Полтаві гуляння на Масницю, як і всюди, проводилися у Прощену неділю. Місцем проведення в різні роки були парк «Перемога», сучасний парк Незалежності (Дзержинського), а останнім часом площа біля театру ім.М.В.Гоголя. До парку «Перемога» на свято «Проводи української зими» (Масницю) приходило чимало містян. В алеях розгортали кулінарні ятки, де частували млинцями, варениками, галушками, пригощали гарячими напоями і не тільки. Працювали всі атракціони, нарівні з гойдалками та оглядовим колесом, багато відвідувачів свята збиралося на центральній алеї біля закопаного обструганого до блиску дерев’яного стовпа заввишки десь метрів сім-вісім. На самій верхівці прив’язували чоботи чи якийсь спокусливий сувенір, наприклад, гітару. Чимало сміливців з підгулялої публіки намагалося видертися догори. Що тільки не робили для досягнення мети: і роздягалися, і роззувалися, та за активної підтримки натовпу щастя усміхалося найкращому і найспритнішому. Довкола лунали українські пісні та музика, виступали самодіяльні та професійні колективи. Усі учасники свята були вдягнені в традиційний святковий український одяг. У наші дні на площі біля театру стовп не закопують, бо чоботами нікого не здивуєш, але, зберігаючи народну традицію, щорічно на Масницю проводять театралізоване етнодійство, яке із задоволенням відвідують полтавці. Перед глядачами з концертами виступають кращі пісенні й танцювальні колективи, влаштовують різноманітні забави та майстер-класи, встановлюють фотозони з українським колоритом. Яке ж свято без частувань? Гостям пропонують скуштувати різні наїдки, випити гарячого чаю чи кави.

Повернімося до завдання ретро-вікторини.

У парку на майдані Незалежності свято Масниці проводили лише три роки – у 2003, 2004 та 2005-му.

Запам’яталося воно високою відвідуваністю та креативним підходом в організації працівниками міського Будинку культури та відділу культури, дозвілля та туризму міськвиконкому. Цитата із публікації «ПВ» 2004 року: «Гостей зустрічало святкове вбрання самого майдану, численні ятки, лотки із сувенірами. Обов’язкові на Масляну млинці, вареники, шашлики, чебуреки – купуй і смакуй. Свято відкрив улюблений городянами муніципальний духовий оркестр «Полтава» на чолі з головним «Дідом Морозом» (музиканти були вбрані в костюми) Едуардом Головашичем. Його змінили заслужений ансамбль пісні й танцю України «Лтава» (МБК), вокальний ансамбль «Мальви» і танцювальний колектив «Юність» (УМСА), вихованці Палацу дитячої та юнацької творчості, танцювальний колектив техуніверситету «Оріана», фольклорні ансамблі «Джерела» та «Яківчанські витівки» і ще багато художніх колективів. Конкурси, веселі розваги, забави, ігри, старти – люд співав, танцював, сміявся, жував… Багатьом гарного настрою додали подарунки, про які подбали міськвиконком та Фонд захисту й підтримки талановитих дітей. А щоб зимі не вертати, під веселі жарти і пісні спалили її опудало».

У 2006 році свято Масниці знову повернулося в парк «Перемога», а останнім часом його проводять на Театральній площі.

Запитання до 112 етапу вікторини «Знаю Полтаву»: що за деревця поливає працівник житлово-комунального господарства?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, тел. 509-331, info_visnik@ukrpost.ua.
Володимир Сулименко, 20.03.2019, 17:16146
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень